100. Особливості композиції, значення міфологічного елементу та своєрідність розгортання теми кохання в романі Лонга «Дафніс і Хлоя».

Особливості композиції твору є такими:

Роман Лонга починається з короткого вступу, де розповідається, як автор під час полювання на острові Лесбосі в печері Німф виявив картину. Розглянувши зображені на картині любовні сцени і захоплений ними , він вирішив, « змагаючись з картиною » , створити такий твір, який прославило б Ерота , німф і Пана, а всім людям було на радість;

Протягом твору можна побачити спонтанні вставки оповідань ( наприклад, коли Дафніс розповідає Хлої відому казку про дівчину, що перетворилася на голубку);

Усі події та переживання героїв розгортаються на фоні опису природи;

У « Дафніс і Хлое » , на відміну від інших античних романів, авантюрний елемент не грає головної ролі, а скоріше відіграє головну роль своєрідне розгортання теми кохання.

Своєрідність розгортання теми кохання в романі Лонга «Дафніс і Хлоя».

Амур нагороджує Дафніса і Хлою даром любові, коли вони ще зовсім юні: Дафнису здійснилося п’ятнадцять, а Хлое – тринадцять. Герої дуже наївні, простодушні, їх тягне одне до іншому, і разом з тим вони лякаються цього потяга. Дафнис і Хлоя знемагають, поки їм не дає «теоретичного» уроку старий пастух Филет, що розповідає, що таке любов і як його можна використовувати. Герої насолоджуються поцілунками й обіймами на тлі прекрасної природи. Також є нерозривний зв'язок двох з природою-вона впливає деякою мірою на їх почуття. Разом зі змінами природного ходу справ змінюється й настрій героїв: узимку вони нудьгують і знемагають, зачинені в будинках, позбавлені звичайної волі спілкування, позбавлені краси. Навесні їхньої душі воскреють, переповняються почуттями, надіями. Герої тріумфують разом із пробудженою природою, прагнуть любити, як і все живе навколо. Ані Дафніс, ані Хлоя не у захваті, коли навколо них двох багато людей (як під час збору винограду), більш за все їм подобається бути вдвох на природі.

Міфологічний компонент є невід’ємною частиною роману, адже герої знаходяться під опікою німф, Пана і, найголовніше, Ерота, що, за його власними словами «пасе» героїв. Міфологічні герої протягом усього твору присутні у подіях, рятуючи героїв. І не можна забувати, що, власне, з міфу все і почалося- автор написав твір, що прославляв би Ерота, німф і Пана.

101. Образи головних героїв роману Лонга «Дафніс і Хлоя»

Дафніс і Хлоя - герої роману Лонга «Дафніс і Хлоя.Імена героїв обрані як поширені серед пастухів, і дійсно, Дафніс часто є героєм елліністичної та римської буколіки, жанру, найбільшою мірою - поряд з новою аттичною комедією - вплинув на роман Лонга. Предметом твору - на відміну від інших подібного роду - служать не пригоди героїв, але тонко розроблена історія їх дитячого безневинного і недосвідченого кохання; сюжетні деталі підпорядковані цієї ж мети і не мають самостійного значення.

Дафніс і Xлоя були - цілком у дусі нової комедії - кинуті в околицях Мітілени на Лесбосі батьками з пам'ятними знаками, і юнак був вигодуваний козою, а дівчина - вівцею; вони були підібрані пастухами, які замінили їм батьків. Юнак і дівчина, з дитинства знайомі, починають відчувати потяг один до одного, пов'язане з хворобливо-гірким томлінням, ні назвати, ні зрозуміти яке вони не можуть: для Дафніса початком цих мук став поцілунок Xлоє, для останньої - вид Дафніса,який купається в річці. Почуття молодих коханих описані із привабливою простотою і наївністю:

Дафніс виявився спадкоємцем прекрасного маєтку; на бенкеті в честь цієї події Мегакл, один з перших багатіїв Митілени, дізнається таким же чином Xлою, яка опинилася його дочкою. Юнак і дівчина, вступивши в шлюб, не спокушені блиском міського життя, воліють їй своє колишнє, пастушаче життя.

Обидва персонажі змальовані як скромні, працелюбні та чисті душею підлітки, не зважаючи навіть на своє походження ( у творі прийомні батьки дуже дивуються тому, що дітям з явними мітками (речами, що залишилися від народження), подобається пасти худобу).