- •99. Давньогрецький роман. Типологія роману. Роман Лонга «Дафніс і Хлоя» (роль випадку, колізія «природа-людина»)
- •100. Особливості композиції, значення міфологічного елементу та своєрідність розгортання теми кохання в романі Лонга «Дафніс і Хлоя».
- •101. Образи головних героїв роману Лонга «Дафніс і Хлоя»
- •103. Римська література: специфіка генези та розвитку, відмінність від давньогрецької. Етичні категорії римського соціуму.
- •104. Поняття римського міфу та римської доблесті. Легенди про заснування Риму.
- •106. Творчість Плавта : традиційність сюжетних схем та образності, своєрідність побудови діалогу, специфічний комізм. (Комедія «Скарб»)
- •107. Особливості сюжету, композиції, системи образів у комедії Плавта «Два Менехми».
- •109. Qui pro quo як провідний композиційний та комічний принцип комедій Плавта «Скарб» та «Два Менехми»
- •110. Творчість Лукреція: поема «Про природу речей» -матеріалізм світогляду, ставлення до богів, значення філософії Епікура, композиція, художнє начало.
- •112. Колізія «життя-смерть» та форми її втілення в поемі Лукреція «Про природу речей»
- •128. Функція вставних новел у романі Апулея «Золотий осел», казка про Амура і Психею.
107. Особливості сюжету, композиції, системи образів у комедії Плавта «Два Менехми».
«Два Менехми» - одна з найвдаліших комедій інтриги у Плавта. Експозиція її дається в пролозі: сюжет заснований на надзвичайній подібності двох братів, яких сила обставин розлучила надовго. Нарешті брати після довгої розлуки Зустрілися. Один з них, розшукуючи другого, приїжджає до міста, де другий, одружившись, завжди свариться з своєю дружиною. Від постійних сварок він відпочивав у гетери Еротії. Дія починається з того, що, посварившись, як завжди, з своєю дружиною, Менехм 1-й іде до Еротії, замовляє там собі обід і йде геть; кухар Еротії, повернувшись з базару, зустрічає прибулого до міста Менехма 2-го (він же Сосікл) і приймає його за його брата. Вся комедія складається із сцен, що розгортають мотиви плутанини (Сосікла вважають за Менехма - і навпаки) і мотиви непорозуміння (Менехма вважають за нього самого, але приписують йому вчинки Сосікла,- і навпаки). Обидва герої не розуміють причини цього плутання й непорозуміння: в цьому й полягав комізм дії. Дружина Менехма (Матрона) скаржиться на чоловіка своєму батькові (старий). Тесть звертається до гаданого зятя з батьківськими докорами. Менехм 2-й, тобто Сосікл, божиться й присягається, що не знає ні старого, ні його дочки. Його слова і збентежений вигляд призводять до думки, що він божевільний. Щоб до нього не чіплялись, Сосікл хапається за цю ідею і починає удавати з себе божевільного; він налякав обох; Матрона йде додому, старий - по лікаря, Сосікл тікав. Приводять лікаря, але на сцені вже Менехм 1-й, якому натякають про його божевілля; розлючений цілою низкою невдач, які він приписує своєму параситові, що відіграв для нього роль лихого радника (він іронічно називає його Уліссом), Менехм 1-й відповідає роздратовано; це ще більше переконує старого і лікаря, що він збожеволів, і старий наказує чотирьом дужим рабам зв'язати його. Дія розв'язується тільки тоді, коли обидва брати одночасно з'являються на сцені, і істина, за допомогою вірного слуги Менехма 2-го - Мессеніона, нарешті, встановлюється.
Щодо системи образів, вона є цілком типовою, як для комедії Плавта: є раб - спритний,як і належить рабові у комедіях Плавта-він знає,що хазяїн без нього може вплутатися в неприємності, і це підтверджується-він бачить, що Менехм(щоправда раб не знає, що це не той Менехм) потрапив у біду-чотири раба намагаються кудись його вести. Врятувавши Менехма, раб просить про волю, і той відпускає його, адже відпустити чужого раба йому неважко; є парасит, Столова Щітка. Вільний, але голодний, заради скибки хліба він готовий на всяке приниження(тому і названий Столова Щітка-якщо посадити за стіл, після нього і крихти не залишиться). Але, лестячи вголос, він про себе знущається з свого дурного заступника і встигає навіть образитися на те, що той пообідав без нього тощо. Взагалі, раби й парасити - носії дотепності Плавта, часто брутально різкої, але такої, що доходила до плебейської аудиторії. Про Менехма Сіракузького ми знаємо мало, але про Менехма Епідамнського можна дещо дізнатися протягом комедії-він одружений,але з жінкою постійно свариться, відпочиває в гетери Еротії,має парасита Столову Щітку.
