10. Біоритми і здоров'я

З розвитком людства відбулася зміна способу його життя. Перевага цивілізації, забезпечуючи комфортність штучного середовища перебування людини, водночас обмежилили її контакт з навколишнім середовищем, нав'язавши їй не природний, а соціально зумовлений ритм життя. Природні біоритми людини перемістилися на другий план. Така підміна природного ритму життя на штучний є одним з проявів біосоціального конфлікту, наслідком якого, безумовно, є зниження рівня здоров'я.

Кожна людина, яка свідомо підходить до проблеми збереження власного здоров'я, повинна прагнути максимально враховувати свої індивідуальні біоритмологічні особливості при формуванні способу життя. Однак на практиці таке погодження не завжди можливе. Наприклад, ранній початок робочого дня, характерний як для більшості виробництв, так і для навчальних установ, примушує людину, незважаючи на те, до якого типу добової активності вона належить, вставати рано. В інших випадках має місце позмінна робота або робота у вечірній і в нічний час доби. Зрозуміло, що активна діяльність зранку найбільш відповідає “жайворонкам”, позмінна - “аритмікам”, а вечірня - “совам”, і в тих випадках, коли є можливість вибору, він повинен базуватися на індивідуальних особливостях людини. Коли же вибір буде відстуній, то на допомогу повинен прийти фізіологічно обгрунтований розпорядок дня. Штучно нав'язуючи собі регулярний режим освітлення, харчування, рухової активності, людина провокує перебудову тимчасової структури організму у відповідності з зовнішніми (у даному випадку соціально зумовленими) синхронізуючим впливом. Така перебудова буде ефективною тільки в тому випадку, якщо нав'язаний ритм буде підтримуватися постійно. Якщо ж режим дня буде не стабільним, а випадковим, буде змінюватися протягом тижня, то в організмі буде постійно здійснюватися десинхронізація природних біоритмів, що буде вести до поступового виснаження адаптаційних механізмів.

Вкрай негативною для здоров'я є звичка працювати в нічний час, характерна для багатьох представників творчих професій. Це призводить до зниження позитивного впливу природних оздоровлювальних чинників (наприклад, супроводжується зменшенням часу перебування на вулиці удень), а також до порушення нормального ритму сну, що викликає виснаження нервової системи. Наприклад, Валентин Пікуль і Володимир Висоцький активно працювали в нічний час.

Важливим елементом раціональної організації режиму дня є створення умов для денного сну, що відповідає в середині дня зниженню активності симпатоадреналової системи. В нинішній час встановлено, що короткочасний денний сон 15-45 хвилин різко підвищує дієздатність людини.

Необхідно враховувати архітектоніку добової ритмічності у різноманітних фізіологічних системах при створенні індивідуальної оздоровчої системи. Зокрема слід пам'ятати, що інтенсивні фізичні навантаження не бажані рано-вранці й пізно ввечері.

Врахування природного тижневого ритму дуже ускладнено у зв'язку з тим, що він не збігається з днями календарного тижня. У той же час слід пам'ятати про існування тижневої кривої зміни дієздатності. Вихідний день, певно, має важливе оздоровче значення, бо дозволяє за рахунок збільшення часу сну усунути його дефіцит, що накопичився за тиждень, і забезпечити відновні процеси в тих системах організму, що особливо напружено працюють протягом робого тижня. Вихідний день - це зміна видів діяльності (наприклад, розумової роботи в будні дні на помірну фізичну роботу у вихідні), “активний відпочинок” і необхідне психологічне розвантаження. Саме в ці дні є можливість збільшити час спілкування членів сім'ї, що повинно сприяти її зміцненню, розвитку взаєморозуміння і дружніх відносин. Вихідний день, особливо для міських жителів, – день єднання з природою.

Природний тижневий ритм повинен враховуватися людьми літнього віку і особами, що страждають на хронічні захворювання, особливо серцево-судинної системи. Про дні несприятливого впливу на організм можна дізнатися з метеозведень служби здоров'я.

Врахування місячної ритмічності, повинне ґрунтуватися на зв'язку з фазами Місяця. Необхідно пам'ятати про те, що надмірна фізична активність у повнолуння може мати негативні наслідки. Немає сумніву в томуТТцо обов'язково повинні виконуватися медичні рекомендаціГїцодо необхідністі помірного фізичного навантаження для жінок у період менструації. В цей період жіночий організм зазнає подвійного негативного впливу, пов'язаного з впливом Місяця і менструальними втратами крові.

Сезонні ритми повинні враховуватися передусім при плануванні родини. Це сприятиме здоров'ю майбутньої дитини і створюватиме оптимальні умови для її розвитку в перші місяці життя.

Отже, дослідження біологічної ритмічності й використання практичних рекомендацій хронобіології для прогнозування стану здоровя, профілактики розвитку багатьох патологічних процесів і їх загострень, а також створення науково обгрунтованих систем зміцнення здоров'я має велике значення. Ритмічність - невід'ємна властивість природи, і життя в союзі з нею - це обов’язковий елемент валеологічного мислення.