Висновки

Біологічні ритми не у всіх людей абсолютно однакові. За своєю добовою фізіологічною активністю люди поділяються на три групи. У «жайворонків», до яких належить до 20-25% людей, максимальна працездатність припадає на ранкові години. До «сов» відносяться 15-20% людей, працездатність яких вища у вечірні години. Останні 60% – проміжний тип – «голуби», вони мають приблизно однакову працездатність у ранкові та вечірні години. Чим краще кожна людина знає свої індивідуальні особливості, тим легше їй керувати своїм організмом, обираючи той чи іншій вид діяльності та режим роботи.

Є спроби враховувати індивідуальні біоритми при професійній орієнтації та складанні графіків роботи деяких спеціалістів народного господарства. Незалежно від того до якого типу добової активності відноситься та чи інша людина, необхідно пам’ятати наступне: постійне порушення ритму праці, навчання, бадьорості, сну, тобто відсутність режиму дня призводить до зниження працездатності, сонливості вдень, безсонню вночі та інших неприємних явищ та захворювань. Відомо, що для більшості людей є два піки максимальної працездатності: 10-12 та 16-18год., коли при мінімальній витраті сил можна виконати найбільшу роботу.

Соціальне середовище та соціальні ритми (нічні зміни, клуби, ресторани і т. ін.) вступають у протиборство з природними біоритмами нашого організму, що дуже часто призводить до різних функціональних розладів та захворювань людини, а також аварій, пов’язаних із людським фактором. Наприклад, у «сов» значно частіше можуть відмічатися нервові захворювання, виразка шлунка, ішемічна хвороба серця, гіпертонія.

Слід пам’ятати, що будь-яка робота виконується легше, якщо людина працює ритмічно. Ритмічна робота дає можливість економити сили, чергувати м’язову напругу з відпочинком. Можна наводити безліч прикладів, що доводять, ритмічність, яка відповідає фізіологічним особливостям діяльності організму, багато вирішує і в навчанні, і в праці, і в спорті.