4. Тютюнопаління, його причини. Вплив на організм людини

Тютюнопаління є найпоширенішою шкідливою для організму людини звичкою. Мільйони людей на планеті палять цигарки, хоча зна­ють, що тютюнопаління спричиняє багато захворювань (напр. рак ле­генів, хронічний бронхіт, ушкодження серця і судин), скорочує життя, призводить до передчасної смерті. Тютюнопаління є найбільш поширеним видом токсикоманії.

Хоча куріння відоме давно, та лише в останні десятиріччя було доведено, що дія тю­тюну на організм різнобічна, тому є всі підстави називати його ворогом людства. На жаль, багато курців недооцінюють токсикогенний вплив на свій організм тютюну. Токси­чність тютюну визначається вмістом в ньому нікотину. Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут.

Тютюновий дим – це гаряча суміш шкідливих газів, парів, рідин і твердих речовин, що виникає в результаті згорання тютюнового листя. Хімічний склад тютюнового диму досить складний: у ньому розрізняють 1200 компонентів. Найбільш шкідливі компоненти ілюструє схема 1.

Схема 1. Хімічний склад тютюнового диму

Тютюновий дим має газоподібну, рідку і тверду фракції. До шкідливих газоподіб­них компонентів тютюнового диму відносять: чадний газ, аміак, сірководень, метан, ок­сид миш’яку (III) та ін. З рідких речовин виявлені багато різноманітних кислот, спиртів, альдегідів, фенолів (вони утворюють тютюновий дьоготь), ефірні олії. Серед кислот осо­бливо сильними отрутами є синильна, мурашина, масляна та ін. Синильна кислота – найотруйніша, вона паралізує тканини та клітини дихання, порушує обмін речовин у мозку, серці та м’язах тіла. Кислоти подразнюють слизову оболонку дихальних шляхів та альве­ол, сприяють потраплянню в кров тютюнових отрут, викликають запалення верхніх ди­хальних шляхів. Феноли, що входять у склад тютюнового дьогтю, викликають злоякісні новоутворення. До твердих фракцій тютюнового диму відносять: сполуки миш’яку, радіоактивні та ка­нцерогенні речовини.

Нікотин – одна з основних отрут тютюну, наркотична дія якого створює потяг до куріння і утворення шкідливої звички, яка переходить у хворобу – нікотинову залежність. Про­яв фізіологічної дії на організм людини ілюструє схема 2.

Схема 2. Фізіологічна дія нікотину на організм людини

Причини тютюнопаління. Паління тютюну сьогодні є однією з причин захворювань і смерті. Не зважаючи на цей факт, тютюнонаління залишається однією з важливих проблем охорони здоров’я в усіх країнах світу. Зараз палять більше половини всіх чоловіків і близько четвертої частини жінок планети. Причому чисельність жінок з кож­ним роком зростає.

Основним мотивом початку куріння найчастіше буває наслідування. Невипадково, що близько третини учнів молодших класів уже спробували палити. Результати досліджень учених багатьох країн світу показують, що :

• частіше палять діти, у сім’ях яких є брати, сестри, а також бать­ки, котрі палять;

• якщо палять батько і мати, то в дітей частіше виникають захворювання органів дихання, ніж у сім’ях, де палить хтось один із батьків;

• рівень захворюваності дітей у сім’ях, де палять, вищий, ніж у тих сім’ях, де не палять.

Спеціалісти дійшли висновку, якщо палить батько, то це рівно­значно тому, що його діти викурюють 30 цигарок за рік, якщо палить мати - 50, якщо палять обоє - 80.

До основних причин тютюн опал іння у дитячому віці спеціалісти зараховують цікавість, вплив кіно і телебачення, наявність зайвих ки­шенькових грошей, пустощі, бажання не відставати від однолітків і страх бути немодним і несучасним. Підлітки починають курити, щоб підвищити, на їх думку, розумову активність і працездатність, аби згаяти час, для заспокоєння, гальмування зубного болю, після смерті близької людини.

Вплив куріння на організм. При згорянні 20 г тютюну виділяється 1,2 мг ціанідів, 1,2 мг сірководню, 640 мг аміаку, 920 мг чадного газу, майже 1 г дьогтю, що складається з різних смол. Жоден фільтр не затримує навіть половину цих токсичних речовин, і вони потрапляють на величезну внутрішню поверхню, де пошкоджують клітини альвеол та капілярів, а потім надходять у кров. Дим, що вдихується, має температуру +50-60°С, що нагріває слизову оболонку, але одночасно і сушить її, зменшуючи захисну функцію слизу, викликаючи додаткову його секрецію, а більша кількість слизу затримує виведення назовні пилу та мікроорганізмів, які потрапили в організм.

Під час тютюнопаління нікотин впливає на стан нервових центрів, які формують відчуття задоволення людини. Тривале тютюнопаління призводить до нікотизму - хронічного отруєння, яке характеризується зниженням працездатності, ураженням дихальної та серцево-судинної систем. Смертельна доза нікотину для людини - 1 мл на 1 гк маси тіла, міститься у 20 міцних цигарках, однак протягом паління нікотин поступово надходить у кров, посилюються ознаки отруєння, спрацьовують захисні рефлекси - кашель, виділення слизу, нудота, які проти волі людини стримують подальше накопичен­ня у крові нікотину, але не запобігають хронічному отруєнню.

Тютюнопаління вражає не лише курців, але вражається кожна лю­дина пасивним палінням (коли палять у її присутності).

Результати досліджень свідчать про те, що багато курців набули цієї звички у підлітковому віці. Тиск з боку товаришів і бажання бути схожими на дорослих спонукає багатьох підлітків до тютюнопаління. Цю згубну звичку важко перебороти, оскільки тютюновий дим містить нікотин, який спричиняє нікотинову залежність у людини, що палить.

Як дослідили вчені, тютюновий дим містить нікотин, окис вуг­лецю, синильну, мурашину, сірчану та інші кислоти, сполуки свинцю, миш’яку, радіоактивний полоній, тютюновий дьоготь, аміак, ефірні масла, метиловий спирт тощо. Понад 40 речовин мають канцерогенну дію, тобто стимулюють утворення і розвиток (ракових) пухлин. Основними канцерогенними чинниками є нікотин, який має токсичну дію на організм.

Слід зауважити, що тютюновий дим і шкідливі речовини, які містяться в ньому, передусім діють на дихальну систему. Але перед тим, як попасти в легені, тютюновий дим контактує зі слизови­ми оболонками верхніх дихальних шляхів. Він знижує їхню опірність до інфекції. З цієї причини всі курці мають підвищену схильність до гострих і хронічних респіраторних захворювань. Прямим наслідком паління є часті нежиті, трахеїти і бронхіти, а також хронічні пневмонії.

Зниження опірності легеневої тканини до інфекції та зниження імунітету в курців можуть сприяти розвитку туберкульозу легенів.

Паління виключно шкідливо впливає на стан серцево-судинної системи. Нікотин справедливо називають одним з найнебезпечніших ворогів серцево-судинної системи. Особливо чутливі до нікотину судини серця. У результаті звуження (спазму) судин після кожної випаленої цигарки, які часто повторюються, може виникнути порушення кровопостачання та живлення міокарда - ішемічна хвороба сер­ця (або стенокардія) та її важке ускладнення (інфаркт). Тривале і систематичне звуження дрібних артерій у курців може стати однією з причин значного і стійкого підвищення кров’яного тиску й розвитку гіпертонічної хвороби.

Нікотин спочатку збуджує судинний та дихальний центри, а потім гальмує їх. Тому після початку паління посилюється серцебиття, звужуються периферичні судини і зростає кров'яний тиск, звужується просвіт бронхів, а це зменшує забезпечення киснем клітин серця та нервової тканини. Дефіцит кисню зумовлює зростання рівня ліпідів та холестерину у крові, що в подальшому спричинює серцеву недостатність та атеросклеротичне ураження судин. Особливо страждають судини ніг, тому що кровообіг сповільнюється через звуження судин, а водночас мало надходить поживних речовин та кисню до м'язів, суглобів, шкіри. Паління викликає ушкодження оболонок судин, що призводить до погіршення їх заповнення. Порушення живлення тканин викликає запалення у судинах, у них виникають тромби, а це завершується некрозами (від пекгов – мертвий).

Під час паління тютюновий дим безпосередньо діє на слизову обо­лонку порожнини рота і може стати причиною її запалення та раку. Аміак, що входить до складу тютюнового диму, спричиняє запалення ясен. Наявність у курців запальних процесів порожнини рота і каріоз­них зубів зумовлює неприємний запах із рота.

Нікотин впливає на стан вегетативної нервової системи, а саме посилює секрецію та моторику травного каналу, тому поступово виникає залежність роботи шлунка та кишечнику від зовнішнього надходження нікотину. Інші речовини, що потрапляють із слиною з ротової порожнини, викликають подразнення рецепторів, спричиняють до появи запалення, виразкової хвороби, пухлин, жовчнокам'яної хвороби.

Нікотин, який ковтає курець разом із слиною, подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, спричиняє її запалення - хронічні гастрити та ентерити, що сприяє розвитку виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.

Дехто, виправдовуючи своє паління, посилається на те, що воно призупиняє набирання зайвої ваги. Дійсно, після паління зникає від­чуття голоду. На жаль, це результат дії слини з отруйними речовинами на слизову оболонку шлунка. Недаремно стверджує прислів’я: «Пити і палити – здоров’я губити».

Паління негативно впливає також на функцію печінки, роль якої в життєдіяльності організму полягає в знешкодженні токсичних сполук, що утворюються в кишечнику під час травлення, а також отрут, що потрапляють до організму ззовні.

Посилене паління впливає і на вітамінний обмін, у результаті чого кількість деяких вітамінів в організмі суттєво зменшується, особливо вітаміну С. Дефіцит вітаміну С розвивається також і у пасивних курців.

Нікотин діє як заспокійливий препарат і послаблює депресії. Він створює сильне відчуття задоволення. Нікотин стимулює залози до вироблення адреналіну, гормону, який підвищує кров’яний тиск, приско­рює ритм серця аж на 33 биття за хвилину. Нікотин - одна з речовин, до якої найбільше виникає згубна звичка, знана людьми. Це спричинює почуття дуже сильного занепокоєння під час припинення паління, і з цієї причини курцям важче кинути палити.

Особливо шкідливе тютюнопаління для підлітків. Внаслідок спазму кровоносних судин погіршується постачання кров’ю ендокрин­них залоз, передусім гіпофіза і статевих залоз. Це зумовлює зменшення синтезу гормонів і відповідно пригнічення багатьох функцій організму. Як правило, підлітки зі «стажем» паління 2-3 роки відстають від своїх однолітків, які не палять, у фізичному, психічному і статевому розвитку. Підлітки-курці нижчі на зріст, гірше вчаться, слабші фізично. У них пізніше з’являються вторинні статеві ознаки.

Звуження судин у статевих залозах під впливом паління негативно позначається на розмноженні та дозріванні статевих клітин як у чоловіків, так і у жінок, а у вагітних викликає кисневе голодування плода і зумовлює ускладнення протягом внутрішньоутробного розвитку і під час пологів. Надходження канцерогенів (ароматичних сполук, радіоактивних речовин) через плаценту призводить до появи спадкових захворювань, тому що змінюється послідовність нуклеїнових кислот, на яких зберігається інформація про всі ознаки організму.

Найбільш поширеним наслідком паління є розвинення раку легень. Схильність до цього захворювання у людей, які не палять, становить 1%, у тих, що викурюють до 10 цигарок за добу, – 8%, а відповідно 10-20 цигарок –10%, понад 20 цигарок – 23%. Вважається, що від хвороб, пов'язаних з палінням, щороку у світі вмирає понад 2,5 млн. людей.

Наявні у тютюновому диму речовини погіршують процеси тканинного дихання, а від дефіциту енергії починається порушення фізіологічних функцій організму – виникає хронічне запалення дихальних шляхів (від носової порожнини до альвеол легень), склеротичні ураження стінок судин та звужування судин (гіпертонія), погіршення пам'яті, запаморочення, недокрів'я, погіршення стану імунної системи, руйнування кісткової та хрящової тканини.

Паління скорочує на кілька років тривалість людського життя. Першопричиною появи пухлини у легенях при палінні є надходження радіоактивного елемента – полонію та вуглеводню – бенозпірену.