7. Соціально-педагогічні аспекти профілактики різних виявів девіантної поведінки

Профілактика девіацій має трьохрівневу структуру:

Первинна профілактика має винятково соціально-педагогічний характер. Вона спря­мована на боротьбу зі шкідливими факторами в соціальному і природному середовищі. Пер­винна профілактика найбільш ефективна, тому що базується на вивченні й усвідомленому аналізі впливу шкідливих факторів на здоров’я, передбачає формування у дітей і підлітків відрази до алкоголю, тютюну, наркотиків, токсикантів, виключення негативного впливу соціального оточення, групи. Значення ролі вчителя-валеолога, вихователя, класного керівника у первинній профіла­ктиці важко переоцінити.

Вторинна профілактика – це заходи, спрямовані на найбільш ранній вияв тих змін в організмі, що з’являються при захворюваннях. Вона є соціально-медичною і повинна попе­редити розвиток хвороби, перехід її в хронічну стадію. Вторинна профілактика передбачає виявлення груп ризику, застосування до цих груп комплексу лікувальних і виховних заходів.

Третинна профілактика – це медична профілактика. Сутність її – в розробці заходів, які спрямовані на одужання хворого, попередження загострення хвороби й інвалідності. Ядром цієї профілактики є терапевтичні заходи і соціальна реабілітація.

Якщо спробувати об’єднати всі соціально-педагогічні заходи профілактики девіантної поведінки, то вони повинні передбачати таке:

1. Необхідність формування у підростаючого покоління установок на ведення здорового спо­собу життя, усвідомлення неприродності, абсурдності нанесення шкоди своєму здоров’ю, оволодіння навичками самостійного рішення складних життєвих ситуацій, керуванням своїми емоціями і поведінкою;

2. Постійну увагу до проблем соціально сприятливої організації праці, побуту, дозвілля лю­дей, створення максимально сприятливих умов для організованого, здорового укладу жит­тя;

3. Широку всеохоплюючу пропаганду переваг здорового способу життя з теле- та кіноекра­нів, масову просвітницьку роботу з подолання елементарної безграмотності населення з питань шкідливого руйнуючого впливу алкоголю, тютюну, наркотиків тощо;

4. Спеціальну профілактику девіацій, що знаходяться в компетенції відповідних органів вну­трішніх справ разом з органами охорони здоров’я, педагогічними закладами.

Висновки

Отож, перелічені шкідливі звички – проблема світового значення, і боротьба з ними вимагає спільних зусиль всіх членів суспільства, грома­дянських і державних організацій, правоохоронних органів, лікарів, органі­зація профілактичної роботи, пропаганда здорового способу життя, занять фізичною культурою та спортом, загартовування.

Необхідною умовою для досягнення позитивного результату має бути наявність мотивації, бажання змінити себе. Чим сильніше енергія мотивації, тим менше потрібно докласти зусиль. Стародавні китайські філософи гово­рили: «Той, хто може подолати себе, – могутній».

Тому дотримання здорового способу життя, заняття фізичними вправа­ми та загартовування мають стати для населення вирішальною умовою по­передження захворювань, підтримки великої працездатності та досягнення активного, творчого довголіття.