Тема 6. Організація і технологія ф'ючерсної торгівлі.

Для виконання своїх функцій біржа повинна забезпечити наявність визначених організаційно-фінансових умов, а саме:

• відповідним чином обладнане приміщення для здійснення операцій;

• засоби зв'язку й інформації;

• правила, що відповідають законодавству і виконуються всіма учасниками ринку;

• кваліфікований персонал біржі;

• ефективна система клірингу;

• продумані ф'ючерсні контракти.

Принциповий устрій біржі є давно відпрацьованою схемою і практично залишається однаковим для всіх бірж світу. Таким чином, зараз існують дві групи робочих органів біржі: периферійні і центральні. Ф'ючерсні угоди укладаються по кожному товару в окремих операційних залах. Іноді операційний зал поділяється на спеціалізовані секції. Як мінімум торгівля ведеться по чотирьох секціях. Кількість секцій визначається звичайно керівництвом біржі в залежності від номенклатури основних товарів. Для західноєвропейських бірж характерне відведення для кожного товару окремого залу або кімнати.

На європейських біржах місце ведення операцій іноді організується у формі кільця (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі. Подібна організація залу характерна, наприклад, для Лондонської біржі металів.

Головні офіси брокерських фірм часто знаходяться не в головному будинку біржі, а в самостійних будинках.

Реєстраційне бюро повинне вчасно фіксувати всі укладені угоди і подавати інформацію на інформаційне табло. Для цього біля піта чи рингу (іноді в їхньому центрі) знаходяться співробітники біржі, що фіксують укладені угоди і зміну цін, що відбувається.

Кожна біржа повинна забезпечувати інфраструктуру зв'язку торгового залу з іншим світом. Члени біржі повинні мати можливість швидко одержувати накази від клієнтів і повідомляти про укладені угоди і поточну інформацію.

У біржовому колі (ямі) торгівля ведеться в строго встановлений час, названий біржовою сесією, по чітко обговорених правилах. Біржова сесія обмежена за часом дня, її початок і кінець жорстко фіксовані і, як правило, позначаються дзвінками. Для кожного товару на біржі встановлюється розклад, що враховує режим роботи інших бірж, що торгують даним товаром, як національних, так і іноземних. Такий порядок дозволяє враховувати інформацію про ціни, що склалися на інших ринках, і сприяє проведенню арбітражних операцій.

У біржовому колі під час торгів можна спостерігати чинність закону попиту та пропозиції, ціни складаються під впливом особистих оцінок брокерами поточної ситуації.

В даний момент у світі існують два методи ведення біржового торгу:

• публічний, при якому угоди укладаються шляхом вигуків, дубльованих іноді сигналами за допомогою рук і пальців;

• торгівля «пошепки», використовувана досить рідко в практиці деяких бірж Японії і Південно-Східної Азії.

Як особливий спосіб торгівлі можна виділити й електронні торги, що одержали поширення відносно недавно. У біржовій практиці публічна торгівля заснована на принципах подвійного аукціону, що припускає пропозиції покупців, що збільшуються, які зустрічаються з пропозиціями продавців, що знижуються. При збігу цін пропозицій продавця і покупця укладається угода. Метод подвійного аукціону вважається найбільш ефективним варіантом відкритого торгу, при якому ціна найкраще відображає поточне співвідношення попиту та пропозиції.