- •Базові принципи дп
- •Вк про дип зносини, як джерело норм сучасного дп
- •Вк про консульські зносини 1963 р., як джерело норм суч дп
- •Вк про представництво держав у їх відносинах з мо універсального характеру
- •Врахування національних особливостей спілкування в дип. Етикеті
- •Держ символіка України та протокольні норми її використання
- •Держ візит, його протокольні характеристики
- •Держ символи Президента України
- •Дипломатичний корпус. Дипломатичний список.
- •Джерела правил і норм дп
- •Дп, його роль та значення у мв
- •12. Дипломатичні візити, їх місце в дипломатичній практиці
- •13. Ділові візити дипломатів, протокольні особливості їхнього проведення
- •14. Дуаєн дипломатичного корпусу
- •15. Етикет виголошення тостів
- •16. Етикет відвідування театру, академічних концертів, опери
- •17. Етикет дарування квітів
- •18. Етикет дарування та отримання подарунків
- •19. Етикет державного гімну, герба
- •20. Етикет державного прапора
- •21. Етикет дипломатичної бесіди
- •22. Етикет ділових зустрічей
- •23. Етикет звернень при офіційних і дипломатичних контактах.
- •24. Етикет поведінки господаря та господині під час дипломатичних прийомів.
- •25. Етикет публічних виступів.
- •26. Етикет службових відносин
- •27. Етикет телефонного спілкування.
- •28. Закон база у щодо імун та прив дип предст, конс уст інозем держ, предст міжнар орг у пер перебув в у
- •29. Зовнішній вигляд дипломата, ділової людини (жінки).
- •30. Зовнішній вигляд дипломата, офіційної особи (чоловіка).
- •31. Індивідуальне старшинство під час дипломатичних прийомів.
- •32. Історія дипломатичного етикету
- •33. Історія дипломатичного протоколу
- •34. Категорії історичності й універсальності в дипломатичному протоколі
- •35. Класифікація і протокольні характеристики особистих візитів дипломатів
- •36. Конвенція про спеціальні місії га оон 1969 р. Як джерело норм сучасного дипломатичного протоколу
- •37. Кортежі в протокольній практиці, правила розсадки в транспортних засобах
- •38. Місце і значення візитів на найвищому та високому рівнях у міжнародних відносинах. Класифікація візитів
- •39. Монархічні титули. Правила дворянського титулування
- •40. Національні традиції та особливості українського етикету
- •41. Невербальний комунікативний етикет, його складові
- •42. Неофіційні візити та візити проїздом, протокольні характеристики
- •43. Одяг на протокольних заходах
- •44. Організаційно-протокольне забезпечення візиту іноземної делегації
- •45. Організаційно-протокольні функції головуючого на міжн. Конференції
- •46. Організаційно-протокольні фунції секретаріату конференції міжнародної конференції.
- •47. Основні правила поведінки за столом під час дипломатичних прийомів.
- •48. Особисті бесіди дипломатів, класифікація і особливості підготовки.
- •49. Особисті бесіди дипломатів, підготовка
- •50. Особливості організації протокольних служб у різних державах
- •51. Офіційні візити на високому і найвищому рівнях, їхні протокольні характеристики.
- •52. Офіційні і протокольні форми рекомендування, представлення
- •53. Пам´ятні подарунки і сувеніри під час візитів делегацій, високих державних діячів
- •54. Положення “Про Державний Протокол і Церемоніал України” 22 серпня 2002
- •55. Поняття “дипломатичний церемоніал”, відмінності між протоколом і церемоніалом
- •56. Поняття «етикет». Різновиди. Спільне і відмінне дипломатичного, світського й ділового етикету.
- •57. Порядок державного нагородження іноземних громадян, міжнародних посадових осіб
- •58. Здійснення контактів членів іноземних дип предст з урядовими установами країни перебування
- •59. Порядок старшинства в консульському корпусі
- •60. Правила поведінки гостей на дипломатичних прийомах
- •61. Правила привітань за нормами дип етикету.
- •62. Правила розсадки на дипломатичних прийомах
- •63. Принципи визначення порядку старшинства в міжнародних організаціях
- •64. Принципи визначення порядку старшинства в дипломатичному корпусі
- •65. Принципи та можливі схеми розміщення делегацій, делегатів під час міжнародних конференцій
- •66. Програма перебування в країні високої офіційної особи, основні правила та особливості її складання
- •67. Протокол міжнародних конференцій та нарад.
- •68. Протокол прапора оон.
- •69. Протокольна демонстрація як засіб реалізації зовнішньої політики держави.
- •70. Протокольне реагування на святкові та урочисті події в іноземній державі
- •71.Протокольні аспекти підготовки і проведення переговорів.
- •72. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній
- •73. Протокольні візити, або візити ввічливості
- •74. Протокольні і церемоніальні питання організації візитів іноземних державних діячів.
- •75. Протокольні норми використання іноземного державного прапора
- •76. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів без розсадки.
- •77. Протокольні особливості проведення вечірніх прийомів з розсадкою.
- •78. Протокольні особливості проведення денних дипломатичних прийомів.
- •79. Протокольні особливості проведення жіночих дипломатичних прийомів.
- •80. Протокольні особливості процедури акредитації нового посла в країні перебування
- •81. Протокольні особливості акредитації нового постійного представника при міжнародній організації.
- •82.Протокольні функції дипломатичного представництва.
- •83.Реагування у випадках траурних подій в інших державах.
- •84. Робочі візити на високому та найвищому рівні, їхні протокольні характеристики.
- •85. Роль дипломатичних прийомів у дипломатичній практиці. Класифікація дипломатичних прийомів.
- •86. Роль дипломатичного протоколу як політичного інструменту дипломатії.
- •87. Складові підготовки дипломатичного прийому
- •88. Програма державного візиту президента Франції Ніколя Саркозі (м. Київ, 5 липня 2010 року)
- •89. Програма Офіційного візиту прем’єр-міністра вб Девіда Кемерона
- •90. Програма Офіційного візиту Міністра закордонних справ Ірландії д. Ахерна
- •91.Список запрошених на дипломатичний прийом. Особливості запрошення на прийом високого гостя.
- •92.Становлення дипломатичного протоколу та церемоніалу України.
- •93. Старшинство між дипломатичними представниками і владою країни перебування.
- •94. Структура та функції Департаменту Державного протоколу мзс України.
- •95.Схеми розсадок осіб під час дипломатичних прийомів.
- •96. Формування міжнародно-правової бази дипломатичного протоколу.
- •97. Функції протокольних служб міжнародних організацій.
- •98. Церемоніали в протокольній практиці України.
- •99. Церемонія вручення вірчих і відкличних грамот.
14. Дуаєн дипломатичного корпусу
Дуаєн (з франц. doyen - старшина) - особа, яка очолює дип корпус у країні перебування. Д. найдовше серед своїх колег обіймає свою посаду. Залежно від місцевої практики час вираховується від дати вручення вірчих грамот, або від дати вручення копії міністру закордонних справ. У деяких католицьких країнах (латиноамериканські країни, Польща, Франція, Бельгія) за традицією Д. є папський нунцій. У держав, колх фр. колоніях, Д. завжди є посол Франції.
щодо консул корп. старший серед колег за рангом і перший за датою отримання екзекватури.
Функції Д. носять, перш за все, протокольний характер:
• Д. виступає від імені дип. корпусу при передачі по здоровлення, висловленні співчуття; • очолює дипломатичний корпус на різних церемоніях, виступає від його імені з промовами;
• підтримує постійний контакт з МЗС, з протокольною службою зовнішньо політ. відомства;
• консультує колег з пит. протоколу країни перебування й відносин із місц. владою, нац. традицій країни; • організовує прийоми на честь новоприбулих послів і тих, хто завершує свою місію, вручає пам'ятні подарунки; • виступає на захист привілеїв дип. корпусу.
Д. не має ніяких особливих прав стосовно інших членів очолюваного ним дипкорпусу й не може давати їм свої розпорядження. Він також не має права від ім. дипкорпусу або за його дорученням робити заяви або демарші політичного характеру. Та кого роду дії Д. можуть бути дезавуйованими будь-яким членом дипкорпусу як такі, що не відповідають позиції країни, яку представляє останній.
Для забезпечення функцій Д. створюється фонд Д. за рахунок внесків посольств, акредитованих у країні перебування. На ці кошти Д. організовує прийоми на честь послів, вітання з днем народження тощо. Свої обов'язки в дипкорпусі виконує й дружина Д.. Вона консультує дружин новоприбулих послів з пит. місцевого протоколу й етикету, у деяких країнах, відповідно до місцевої традиції, представляє їх дружині глави держави. Якщо Д. неодружений, ці обов'язки бере на себе дружина посла, який у списку дип. корпусу слідує за Д. Диппредставники держав, які не мають дипломатичних відносин з країною, що представляє Д., підтримують відповідний зв'язок із дипломатичним представником, наступним в ієрархії дип. корпусу. На всіх заходах за участю дип. корпусу Д. надається найпочесніше місце серед послів. Виконання обов'язків Д. дає диппредставнику можливості для широких контактів у країні перебування серед урядових кіл, журналістів.
15. Етикет виголошення тостів
“тост» з лат мови, де рanis tostus означало буквально “хліб підсмажений”. Потрапивши до англю мови, стало означати “застільне побажання з пропозицією випити чарку”. На прийомах з розсадж прийнято обмінюватися тостами, які промовляються після десерту, коли гостям налито шампанське. Можна обмінюватися тостами і на інших видах прийомів, однак в цих випадках вони промовляються не раніше 10-15-ти хвилин після початку прийому. Основою тосту може бути комплімент, доречний жарт, анекдот або згадка. Головне, теплота і симпатія. Перший виголошує господар.включає: вітання почесного гостя; заг. положення щодо причини зустрічі; побажання господарю заходу та почесним гостям; побажання процвітання країні та народу.Тост у відповідь: подяку за виявлену гостинність; підкреслення зацікавленості в зустрічі та запевнення у взаємності дружніх почуттів; побажання господарю заходу, почесним гостям народу і країні процвітання.Для оф. прийомів господар завчасно готує текст тосту, відсилає його копію почесному гостю. Під час важливих пол. зустрічей текст відповіді також надсилається заздалегідь. Текст тосту високого гостя перекладається мовою країни господаря, а тосту у відповідь – мовою країни гостя. Переклади промов розкладаються на столах. Тривалість тосту не повинна перевищувати 5-7 хв. Під час виголошення тосту, не доречно розмовляти, їсти, пити, стукати посудом. Етикет не зобов’язує присутніх після виголошення тосту пити, але вмочити губи в чарку потрібно. На оф. прийомах не прийнято стукатися келихами. Якщо ж це відбувається, то чоловік повинен тримати свій келих нижче келиха жінки.