78.Місцеве самоврядування і культура.

Органи місцевого самоврядування відповідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснюють власні повноваження щодо:

управління закладами культури;

створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей;

розв'язання питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їх творчої діяльності;

організації медичного обслуговування та харчування в закладах культури, які належать територіальним громадам або передані їм;

створення умов для розвитку культури;

сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел;

сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських і неприбуткових організацій, які діють у сфері культури.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради затверджують програми культурного розвитку відповідно району, області, заслуховують звіти про їх виконання; приймають рішення про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

До компетенції органів місцевого самоврядування також належить кінообслуговування місцевого населення, організація роботи місцевих періодичних видань, радіо- і телепередач, контролю щодо збереження пам'ятників історії та культури.

У сфері культури районні й обласні ради мають право делегувати частину своїх повноважень відповідним місцевим державним адміністраціям.

79.Санітарно-епідеміологічний нагляд.

Основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду є: 1.контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також приписів, постанов і вимог, викладених у висновках, що видаються головним державним санітарним лікарем (далі - висновки);

2.санітарно-карантинний контроль у пунктах пропуску через державний кордон;

3.контроль за санітарною та епідемічною ситуацією на території України; 4.проведення санітарних та епідеміологічних розслідувань, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей;

5.розроблення пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів: 6.здійснення державного санітарно-епідеміологічного нормування; 7.проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи; 8.державна реєстрація небезпечних для здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду.