24.Управління державною службою.

Органом управління державною службою в державних є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби: 1.прогнозує і планує потребу державних органів в кадрах;

2.забезпечує реалізацію загальних напрямів політики у сфері державної служби в державних органах;

3.розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби в державних органах;

4.розробляє, координує і контролює здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби в державних органах;

5.здійснює керівництво проведенням конкурсного відбору державних службовців в державних органах;

6.організовує професійну підготовку державних службовців державних органів;

7.контролює дотримання умов реалізації громадянами права на державну службу;

8.організовує, координує та забезпечує умови для розвитку наукових досліджень з питань державної служби.

25.Підстави припинення державної служби.

Державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог;

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;

4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;

5) виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;

6) відмови державного службовця від прийняття Присяги;

7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Припинення державної служби здійснюється у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець, копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

26.Відповідальність за скоєння корупційних дій.

Вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого з передбачених у ст. 1 Закону корупційних діянь, якщо вони не містять складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року порушення будь-якого із зазначених у ст. 5 цього Закону обмежень тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вимог щодо декларування доходів (неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов’язання фінансового характеру) тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також є підставою для відмови у призначенні на посаду та для позбавлення права балотуватись у депутати або на виборні посади в державні органи. Неподання або невчасне подання державним службовцем або іншою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, відомостей про відкриття валютного рахунку в іноземному банку тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керівники міністерств і відомств, державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених ст. 5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов’язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який із державних органів, зазначених у пунктах «а», «а-1» і «б» ст. 4 цього Закону.

Усунення наслідків.

Збитки, заподіяні державі, підприємству, установі, організації незаконним використанням приміщень, засобів транспорту і зв’язку, іншого державного майна або коштів, підлягають відшкодуванню винними особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на загальних підставах і умовах матеріальної відповідальності працівників та військовослужбовців. У разі відмови добровільно повернути незаконно одержані особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредити, позички, цінні папери, нерухомість та інше майно вони чи їх вартість підлягають стягненню (вилученню) в дохід держави у судовому порядку за заявою прокурора.