Питання для самоконтролю

1. Що таке комунікація?

2. Які ознаки культури мовлення вам відомі?

3. Що є характерною ознакою усного ділового мовлення?

4. Що ви можете сказати про ділове писемне мовлення? Що таке толерантність?

5. Яке значення має толерантність при спілкуванні двох дру­зів, колег, малознайомих людей?

6. Що таке мовний етикет?

7 Які групи мовного етикету вам відомі?

8. Поміркуйте, між ким і де може відбуватися спілкування:

Здрастуйте! Помовчи!

До зустрічі! Помовчіть, будь ласка!

Можеш не приходити! Салют!

Іди геть! Забирайся звідси!

9. З'ясуйте, які норми мовного етикету виражають ці вислови:

- Піфагор застерігав: "Перш ніж почнеш говорити, дай час дозріти думці під твоїм язиком".

- "Заговори, щоб я тебе побачив", — писав давньогрець­кий філософ Сократ.

- "З ким доводиться мати справу, — говорив Езоп, — з тими будь поступливим і чемним".

- Давньокитайський філософ V-ІV століття до нашої ери Конфуцій говорив: "Достатньо, щоб слова були змістовни­ми", — проте іноді цього буває замало.

Тема: Зв’язне мовлення. Ділові папери: протокол

Мета заняття: засвоїти основні ознаки довідково-інформаційних документів, оволодіти

навиками складання і оформлення протоколу, удосконалити орфографічні та пунктуаційні уміня, необхідних для укладання документів, виховувати обізнану особистість у сфері діловодства.

Тип заняття - лекція

Кількість годин: 2

ПЛАН

1. Поняття про довідково-інформаційні документи.

2. Протокол, вимоги до складання протоколу.

3. Витяг з протоколу.

Література:

1.Бабич Н.Д. Ділова українська мова.- Чернівці,1996.

2.Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери.-К.,1998.

3.Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств та громадян.- Донецьк: Сталкер, 1997.

4.Горбула О.Д. Ділова українська мова: Навч.посібник.-К.,2000.

5.Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч.посібник.-К.: Либідь,2001.

6.Зарицька І.М., Чикаліна І.О. Українське ділове мовлення.Практикум.- Донецьк,1997.

7.Зубков М.Г. Мова ділових паперів: Комплексний довідник.-Харків,1999.

8.Зубков М.Г. Сучасне українське ділове мовлення.-Харків,2001.

9.Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: зразки найважливіших документів українською мовою.-К.:Техніка, 1992.

10.Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посібник.-К.: Либідь…

11.Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління: Підручник.-К.: МАУП,1997.

Теоретична частина

Протокол - це документ, у якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань, зборів, конференцій. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а також рішення, прийняті в результаті обговорення. Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. Підписують протокол секретар і голова зборів. Цей документ складає секретар або інша спеціально призначена особа.

При цьому слід зауважити, що під час засідання складають лише чернетку протоколу (рукописно, стенографічно або за допомогою дик­тофону чи іншого звукозаписного приладу). Після чого у термін, вста­новлений у регламенті роботи колегіального органу (як правило, від од­ного до п'яти днів), протокол уточнюють, звіряють згідно з рукописом чи фонозаписом, редагують та оформлюють.

Види протоколів:

За обсягом фіксованої інформації протоколи бувають трьох видів:

* короткі (записуються лише обговорювані питання, прізвища доповідачів, ухвалені рішення); * повні (відрізняються від коротких стислим поданням виступів доповідачів та інших учасників); * стенографічні (записуються дослівно всі виступи, репліки, запитання, відповіді)

* диктофонографічні ( запис на –відео, -аудіо).

Стилістичні особливості

Текст протоколу має бути точним, лаконічним, складеним на основі виступів. У протоколі поєднуються засоби офіційно-ділового стилю з публіцистичним, а іноді і з розмовним, оскільки в цьому документі фіксуються виступи учасників зібрання, які користуються усіма багатствами мови.

Протокол оформлюють на загальному чи спеціальному бланку або на чистих аркушах паперу формату А4 з відтворенням таких обов'язко­вих реквізитів

Реквізити протоколу: •  назва виду документа (ПРОТОКОЛ);

•  порядковий номер; •  назва зібрання (збори, нарада, конференція тощо);

•  назва установи (підприємства, організації), де відбувається зібрання;

•  дата проведення; •  місце складання (назва населеного пункту);

•  прізвища й ініціали присутніх (або кількість присутніх); •  посади, прізвища, ініціали голови зборів і секретаря;

•  порядок денний (у називному відмінку) із зазначенням доповідачів із кожного питання;

•  основний текст; •  перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості аркушів і примірників; підписи голови та секретаря.

Датою протоколу є дата проведення засідання, а не дата його оста­точного оформлення чи підписання. Якщо засідання тривало кілька днів, то через тире зазначають дати першого і останнього днів засідання:

26—28.09.2005

30.09––03.10.2005

30.12.2004-03.01.2005

Реєстраційним індексом протоколу є порядковий номер засідання у межах календарного року. У закладах освіти (школах, ліцеях, коле­джах, гімназіях, вищих навчальних закладах тощо) реєструвати прото­коли можна у межах навчального року. З кожного нового календарного (навчального) року нумерація поновлюється

Якщо, наприклад, засідання колегіального органу організації про­водяться згідно із планом один раз на місяць, то за рік буде складено 12 протоколів з № 1 по № 12.

Заголовок до тексту протоколу має містити назву виду колегіальної діяльності (засідання, нарада, збори) та назву колегіального органу в ро­довому відмінку. Наприклад: Засідання правління банку; Наради у за­ступника голови райдержадміністрації; Загальних зборів трудового колек­тиву організації.

Текст протоколу складається із вступної та основної частин.

У вступній частині зазначають прізвища та ініціали головуючого, се­кретаря, присутніх постійних членів колегіального органу і запрошених осіб, а також порядок денний:

Голова — (прізвище та ініціали) Секретар — (прізвище та ініціали) Присутні: (прізвища та ініціали в алфавітному порядку) ПОРЯДОК ДЕННИЙ ………………………………………………………………………………………………… ………………………………………………………… (доповідач — ініціали та прізвище).

Після слова «Присутні» спочатку за алфавітом записують усіх при­сутніх на засіданні постійних членів колегіального органу, а потім — запрошених осіб із зазначенням, за потреби, їх місць роботи і посад. У протоколі розширеного засідання, де багато присутніх, склад їх зазна­чають кількісно, а список з прізвищами додають до протоколу, про що роблять відповідний запис.

У порядку денному зазначають питання, винесені на розгляд ко­легіального органу, прізвища та ініціали доповідачів, а в разі потреби — вказують їх посади. Питання розташовують у порядку їх важливості, складності й часу, передбаченого на обговорення. Найпростіші питання, як правило, зазначають останніми. Кожне питання нумерують. У тому разі, коли на розгляд виносять багато питань, то дозволяється не вноси­ти порядок денний до тексту протоколу, а зробити посилання: Порядок денний засідання додається.

Основна частина

Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ нумерується (1, 2, 3 і т. д.). Розділи протоколу містять такі складники:

СЛУХАЛИ:	ВИСТУПИЛИ:	УХВАЛИЛИ:
вказується доповідач і тема доповіді; викладається зміст доповіді	вказуються виступаючі; викладається зміст виступу	записується ухвалене рішення

Слова СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, ВИРІШИЛИ (УХВАЛИЛИ) друкують великими літерами від лівого берега аркуша без відступу, після них ставлять двокрапку. Нижче слів СЛУХАЛИ й ВИСТУПИЛИ з абза­цу зазначають прізвища та ініціали доповідачів і промовців, потім став­лять тире й викладають зміст доповіді від третьої особи однини. Питан­ня до доповідача та його відповіді протоколюють у порядку їх надход­ження. Якщо текст або тези доповідей чи виступів додаються окремо, то після прізвища з ініціалами роблять запис: Текст доповіді (виступу, повідомлення) додається.

З кожного питання порядку денного ухвалюють рішення, яке фіксу­ють нижче від слова ВИРІШИЛИ (УХВАЛИЛИ) з абзацу. Рішення, що містять кілька питань, поділяють на пункти, які нумерують арабськими цифрами. У кожному пункті має бути конкретно визначено: кому дору­чається, що саме та у який термін виконати.

Стиль протокольних рішень — розпорядчий, лаконічний, без неод­нозначних трактувань. За необхідності у протоколі зазначають результа­ти голосування з тих чи інших питань, що стали підставою для прийнят­тя рішень.

Остаточно оформлений протокол підписують голова і секретар ко­легіального органу у такому порядку:

Голова Підпис Ініціал(и), прізвище

Секретар Підпис Ініціал(и), прізвище

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Якщо присутніх на зборах (нараді, конференції тощо) багато, то зазначається тільки їхня кількість. Датою протоколу є дата проведення зібрання.

ЗРАЗОК:

П Р О Т О К О Л № 4

зборів колективу

Одеського науково-дослідного інституту «Чорноморець»

16 листопада 2009 р.                                      м. Одеса

Голова - Малицький В.О. Секретар - Саченко Т.О. Присутні: працівники інституту - 75 осіб (список додається).