Питання для самоконтролю

1. Витяг із протоколу — це документ, який…

2. У витягу вказують…

3. Цей документ складають чи надсилають на вимогу…

4. Підписують витяг із протоколу…

Тема: Правопис слів іншомовного походження

Мета: виробити розуміння значення слів іншомовного походження в системі української мови, актуалізувати уміння вимовляти та передавати на письмі їх правописні особливості, виховувати орфографічну пильність, збагатити словниковий запас студентів.

Тип заняття - лекція

Кількість годин: 2

ПЛАН

1. Написання й, і, ї у словах іншомовного походження.

2. Подвоєні букви у запозичених словах.

3. М'який знак у словах іншомовного походження.

4. Уживання апострофа у словах іншомовного походження.

Література:

Пентилюк М.І., Іваненко О. В.Українська мова: Підручник –комплект.-К.: 2001. –С. 39-44.

Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. –К.: 1994. –С.66-69.

Словник іншомовних слів. За ред. Мельничук О. С. –К.: 1977.

Теоретична частина

Джерелом поповнення лексики сучасної української мо­ви є іншомовні слова. Одні з них, що давно вже засвоєні або означають назви загаль­новідомих явищ і предметів, увійшли до активної лексики. Наприклад: верстат, майстер, ланцюг, менеджер, спонсор. Інші запозичені слова, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими і рідко вживаються в мові, мають виразні ознаки іншомовних. Наприклад: адажіо, женофоб, мольберт, ландтаг, ландшафт, вуаль, фрікасе, фенолфталеїн, ланцет і т. д.

У словниковому складі української мови особливе місце посідають запозичення грецького походження — грецизми. Це назви рослин, тварин: кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил, назви побутових предметів: парус, миска, ванна; поняття цер­ковно-релігійні: вівтар, архангел, ангел, амвон, антихрист, ікона, келія, ієрей, ладан, демон, ідол, схима, літургія, келар, канон, монастир, піп; терміни науки, культури, мистецтва: апостроф, граматика, діафрагма, логіка, математика, філо­софія, кафедра, ідея, театр, музей, корал, бібліотека, комедія, хор, сцена, планета, магніт, іподром, гігант, ксерокс. З грецької мови запозичено більшість українських імен людей, наприклад: Ірина, Марина, Катерина, Софія, Харитина, Олена, Явдоха, Василь, Петро, Тарас, Микола, Андрій, Степан, Федір, Олександр, Олексій та ін.

В українській мові чимало слів латинського походження, вони належать переважно до понять науки, техніки, мистец­тва, політичних і суспільних відносин, медичної, юридичної термінології. Наприклад: індустрія, реакція, прокурор, нотаріус, ректор, декан, екзамен, студент, університет, гумор, цирк, екскурсія, експедиція. З латинської мови запозичені деякі імена людей, наприклад: Юлія, Клавдія, Мотря, Валерій, Віктор, Віталій, Павло, Марко.

З французької мови запозичені слова, що стосу­ються побуту, предметів одягу, науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичні, технічні та військові терміни. Наприк­лад: люстра, абажур, маскарад, браслет, одеколон, пудра, ридикюль, портьєра, мотив, сюжет, афіша, актор, суфлер.

З німецької в українську прийшли деякі адміні­стративні, технічні, медичні, торговельні, військові, вироб­ничі терміни, назви предметів побуту, рослин, птахів, ігор тощо. Наприклад: штат, шахта, верстат, стамеска, шту­катур, слюсар, лобзик, цех, дратва, бухгалтер, вексель, мас­штаб, бинт.

Англійські запозичення вживаються в українській лексиці, що стосується техніки, політики, спорту, мореплав­ства, транспорту, одягу, їжі, напоїв. Наприклад: менеджер, шоу, бізнес, конвеєр, трест, тролейбус, комбайн, тунель, лідер, мітинг, бюджет, крокет, фініш, аут, бокс, спорт, докер, яхта, мічман, картер, танк, вокзал.

З італійської прийшли до нас такі слова, як: опера, бемоль, інтермецо, бас, лібрето, арлекін, дебет, кредит, банк, вата, казарма, барикада, каса, валюта, банк. Із скандинавських мов увійшла до української мови незначна кількість слів, зокрема: клеймо, дротик, оселе­дець, якір; власні імена: Ігор, Олег, Аскольд та ін.

З тюркських та інших східних мов українська мова запозичила слова: гарба, сарай, сабантуй, могорич, чарка, балик, лапша, кавун, гарбуз, ізюм, халва, кабан, каракуль, базар, торба, табун, чабан, батіг, ярлик і т. д.

Входячи в українську мову, іншомовні слова засвідчували чутливість лексики до змін у житті суспільства — політичних, економічних та культурних — і водночас збагачували словниковий склад нашої мови.