- •Пояснювальна записка
- •2. Інструкція щодо дій студента під час роботи в дистанційному режимі
- •3. Завдання для опрацювання тем
- •4. Матеріали для опрацювання тем
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Питання для самоконтролю
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Питання для самоконтролю
- •Порядок денний
- •Теоретична частина
- •Витяг із протоколу № 14
- •Практична частина
- •Питання для самоконтролю
- •Теоретична частина
- •Правопис слів іншомовного походження и пишеться:
- •І пишеться:
- •У, а не ю пишемо:
- •Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
- •М'який знак у словах іншомовного походження
- •Апостроф у словах іншомовного походження
- •Апостроф не пишеться:
- •Практична частина
- •Питання для самоконтролю
- •5. Критерії оцінювання навчальних досягнень
- •Оцінювання мовних знань і вмінь
- •При оцінюванні виконання практичних завдань враховуються такі критерії:
- •6.Список рекомендованої літератури
Питання для самоконтролю
Витяг із протоколу — це документ, який…
У витягу вказують…
Цей документ складають чи надсилають на вимогу…
Підписують витяг із протоколу…
Тема: Правопис слів іншомовного походження
Мета: виробити розуміння значення слів іншомовного походження в системі української мови, актуалізувати уміння вимовляти та передавати на письмі їх правописні особливості, виховувати орфографічну пильність, збагатити словниковий запас студентів.
Тип заняття - лекція
Кількість годин: 2
ПЛАН
Написання й, і, ї у словах іншомовного походження.
Подвоєні букви у запозичених словах.
М'який знак у словах іншомовного походження.
Уживання апострофа у словах іншомовного походження.
Література:
Пентилюк М.І., Іваненко О. В.Українська мова: Підручник –комплект.-К.: 2001. –С. 39-44.
Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. –К.: 1994. –С.66-69.
Словник іншомовних слів. За ред. Мельничук О. С. –К.: 1977.
Теоретична частина
Джерелом поповнення лексики сучасної української мови є іншомовні слова. Одні з них, що давно вже засвоєні або означають назви загальновідомих явищ і предметів, увійшли до активної лексики. Наприклад: верстат, майстер, ланцюг, менеджер, спонсор. Інші запозичені слова, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими і рідко вживаються в мові, мають виразні ознаки іншомовних. Наприклад: адажіо, женофоб, мольберт, ландтаг, ландшафт, вуаль, фрікасе, фенолфталеїн, ланцет і т. д.
У словниковому складі української мови особливе місце посідають запозичення грецького походження — грецизми. Це назви рослин, тварин: кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил, назви побутових предметів: парус, миска, ванна; поняття церковно-релігійні: вівтар, архангел, ангел, амвон, антихрист, ікона, келія, ієрей, ладан, демон, ідол, схима, літургія, келар, канон, монастир, піп; терміни науки, культури, мистецтва: апостроф, граматика, діафрагма, логіка, математика, філософія, кафедра, ідея, театр, музей, корал, бібліотека, комедія, хор, сцена, планета, магніт, іподром, гігант, ксерокс. З грецької мови запозичено більшість українських імен людей, наприклад: Ірина, Марина, Катерина, Софія, Харитина, Олена, Явдоха, Василь, Петро, Тарас, Микола, Андрій, Степан, Федір, Олександр, Олексій та ін.
В українській мові чимало слів латинського походження, вони належать переважно до понять науки, техніки, мистецтва, політичних і суспільних відносин, медичної, юридичної термінології. Наприклад: індустрія, реакція, прокурор, нотаріус, ректор, декан, екзамен, студент, університет, гумор, цирк, екскурсія, експедиція. З латинської мови запозичені деякі імена людей, наприклад: Юлія, Клавдія, Мотря, Валерій, Віктор, Віталій, Павло, Марко.
З французької мови запозичені слова, що стосуються побуту, предметів одягу, науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичні, технічні та військові терміни. Наприклад: люстра, абажур, маскарад, браслет, одеколон, пудра, ридикюль, портьєра, мотив, сюжет, афіша, актор, суфлер.
З німецької в українську прийшли деякі адміністративні, технічні, медичні, торговельні, військові, виробничі терміни, назви предметів побуту, рослин, птахів, ігор тощо. Наприклад: штат, шахта, верстат, стамеска, штукатур, слюсар, лобзик, цех, дратва, бухгалтер, вексель, масштаб, бинт.
Англійські запозичення вживаються в українській лексиці, що стосується техніки, політики, спорту, мореплавства, транспорту, одягу, їжі, напоїв. Наприклад: менеджер, шоу, бізнес, конвеєр, трест, тролейбус, комбайн, тунель, лідер, мітинг, бюджет, крокет, фініш, аут, бокс, спорт, докер, яхта, мічман, картер, танк, вокзал.
З італійської прийшли до нас такі слова, як: опера, бемоль, інтермецо, бас, лібрето, арлекін, дебет, кредит, банк, вата, казарма, барикада, каса, валюта, банк. Із скандинавських мов увійшла до української мови незначна кількість слів, зокрема: клеймо, дротик, оселедець, якір; власні імена: Ігор, Олег, Аскольд та ін.
З тюркських та інших східних мов українська мова запозичила слова: гарба, сарай, сабантуй, могорич, чарка, балик, лапша, кавун, гарбуз, ізюм, халва, кабан, каракуль, базар, торба, табун, чабан, батіг, ярлик і т. д.
Входячи в українську мову, іншомовні слова засвідчували чутливість лексики до змін у житті суспільства — політичних, економічних та культурних — і водночас збагачували словниковий склад нашої мови.
