2.1 Бойова готовність системи зв’язку і аув.

Вивчення основних властивостей системи військового зв’язку почнемо з її бойової готовності тому, що вона проявляється в першу чергу з підготовкою системи зв’язку і АУВ до виконання завдань щодо забезпечення управління військами в умовах війни.

Бойова готовність системи зв’язку повинна забезпечити гарантоване управління військами за будь-яких умов початку війни, у тому числі під час раптового нападу ворога.

Бойова готовність системи зв’язку і АУВ означає її здатність у будь-який час (у визначений термін) і за будь-яких умов обстановки виконати завдання щодо забезпечення управління військами, силами й бойовими засобами.

Вимога високої бойової готовності стосується перш за все систем зв’язку мирного часу, які представлені постійно діючими стаціонарними системами зв’язку, а також польовими системами зв’язку об’єднань, існуючими в мирний час у формі комплекта військ зв’язку визначеної організаційно-штатної структури.

Найважливішими елементами бойової готовності системи і військ зв’язку є:

укомплектованість особовим складом і забезпеченість з’єднань, частин, підрозділів зв’язку технікою та всіма видами постачання;

постійна готовність військ зв’язку до відмобілізування і доукомплектування; постійна готовність техніки до бойового застосування;

високий рівень бойової підготовки, морального стану, організованості та дисципліни особового складу.

Основним способом підвищення бойової готовності військ, у тому числі систем військового зв’язку, є планове введення ступенів бойової готовності. Ступінь бойової готовності – це встановлений відповідними документами стан підрозділів і частин, з якого вони можуть підготуватися до виконання бойового завдання в необхідний термін. Таких ступенів у Збройних Силах України чотири: постійна, підвищена, воєнна загроза, повна.

У повсякденній діяльності мирного часу система військового зв’язку перебуває в стані бойової готовності ПОСТІЙНА. У цьому стані вона повинна забезпечити: передачу й приймання сигналів централізованого бойового управління (ЦБУ), управління військами, які знаходяться в пунктах постійної дислокації (ППД) та у районах навчань і займаються повсякденною плановою діяльністю; управління військами постійної готовності під час їх доукомплектування та виконання бойових завдань, що виникають раптово; управління черговими силами й засобами із штабів у ППД або із захищених командних пунктів; управління переводом військ у стан бойової готовності; управління відмобілізуванням з’єднань, частин та установ.

Бойова готовність ПІДВИЩЕНА - це такий стан системи й військ зв’язку, який забезпечує приведення їх у минімально короткі строки в більш вищий ступінь бойової готовності, а також управління в повному обсязі як з місць постійної дислокації так із захищених пунктів управління черговими силами й засобами, військами під час переведення їх у вищі ступіні бойової готовності та вирішенні завдань, які виникають раптово (управління під час виведення військ із-під можливого удару противника, під час розгортання угрупування військ з метою відбити напад противника та ін).

При приведенні системи зв’язку і АУВ в бойову готовність ПІДВИЩЕНА в з’єднаннях, частинах і підрозділах зв’язку проводиться збір особового складу, уточнення їм завдань, посилюються чергові зміни гарнізонних вузлів зв’язку, завантажуються на автотранспорт запаси, що підлягають вивезенню, висилаються оперативні групи в райони бойового призначення, приводяться у робочий стан акумуляторні батареї, знімається з консервації техніка довготривалого зберігання (коли є час), здійснюється приймання додаткових каналів з державної мережі, перевіряється готовність до роботи резервних каналів, засобів і комплексів зв’язку.

Бойова готовність ВОЄННА ЗАГРОЗА - це такий стан системи зв’язку і АУВ, що забезпечує негайне виконання завдань щодо забезпечення управління військами в перших операціях (боях) наявними силами й засобами, а також управління приведенням військ в повну бойову готовність.

У стані бойової готовності - ВОЄННА ЗАГРОЗА система зв’язку повинна забезпечити: передачу й гарантоване приймання сигналів ЦБУ та оповіщення за умов можливого раптового застосування противником засобів радіоелектронного й вогневого впливу; управління військами, що діють по бойовій тривозі; управління з’єднаннями й частинами постійної готовності під час доукомплектування їх до штатів воєнного часу та приведення в готовність до виконання бойових завдань .

При введенні бойової готовності ВОЄННА ЗАГРОЗА екіпажам і посадовим особам зі зв’язку видаються необхідні документи й дані з питань зв’язку, здійснюється настроювання всіх РЕЗ на радіодані воєнного часу, вводиться круглодобове чергування на елементах системи зв’язку , установлюється зв’язок з комплектуючими військкоматами, техніка довготривалого зберігання приводиться в готовність до бойового застосування, організовується охорона й оборона важливіших елементів системи зв’язку.

Таким чином, з введенням бойової готовності ВОЄННА ЗАГРОЗА система зв’язку повинна прийти в такий стан, який дозволив би забезпечити управління військами в бою (операції) в повному обсязі. Такий стан стосовно до військ (сил) відповідає бойовій готовності ПОВНА. У цьому й заключається одна із реалізацій вимоги, випереджувальної готовності системи зв’язку відносно готовності системи управління і військ.

У стані бойової готовності ПОВНА система зв’язку і АУВ повинна бути готова до забезпечення управління військами (силами) під час їх повного відмобілізування і виконання ними завдань за призначенням. Приведення системи зв’язку і АУВ в бойову готовність ПОВНА досягаються своєчасним і організованим проведенням усіх заходів за попередніми ступенями бойової готовності, а також відмобілізуванням усіх військ зв’язку у повному обсязі.