Безпека

Характеризує здатність системи управління протидіяти усім видам розвідки, вводу до неї фальшивої інформації і несанкціоніонованому доступу до повідомлень, команд, розпоряджень.

Вона досягається: широким використання апаратури автоматичного засекречування, встановленням і суворим дотриманням режимів роботи технічних засобів зв’язку і управління, відповідних до обставин, здійсненням комплексу організіційних і технічних заходів щодо радіомаскування, максимальним скороченням кількості відкритих зв’язків (особливо по радіо, радіорелейним і тропосферним каналам), що використовуються для управління військами і зброєю, суворим виконанням спеціальних вимог щодо забезпечення засекречуванного зв’язку і негайне припинення виявлених порушень правил ПУВ, використання ефективних засобів нормування та імітозахисту, здійснення заходів з військового маскування, а також щодо охорони пунктів управління та елементів системи зв’язку.

Документи, що використовуються для управління військами і утруднюють ведення радіотехнічної розвідки противником, називаються документами ПУВ

До них відносяться :

- таблиці позивних вузлів і станцій зв’язку;

- таблиці позивних посадових осіб;

- переговорні таблиці, таблиці сигналів;

- кодовані топографічні карти.

Кодування топографічних карт полягає в заміні дійсних координат умовними координатами або трьохзначними цифровоми групами, а також в зміні дійсних назв яскраво виявлених орієнтирів, місцевих предметів умовними назвами.

Умовні назви зведені в таблиці кодових позначень або таблиці ключів до карт різних масштабів.

В розпоряджені по прихованому управлінню військами і режиму секретності вказуються способи кодування карт (топографічних) різних масштабів і ключів (таблиці кодових позначень) до них.

2.2 Види та засоби прихованного зв’язку

Управління військами, яке організоване з дотриманням усіх вимог прихованності, називається ПУВ.

Для захисту інформації, що передається по каналах зв’язку, використовуються засоби прихованного зв’язку: засоби ЗАЗ, шифрувальна і кодуюча техніка, ручні шифри і документи кодованого зв’язку. В залежності від засобів, які використовуються, прихований зв’язок підрозділяється на види засекреченний, шифрований і кодований.

Спеціальні види зв’язку (спеціальний зв’язок) - види зв’язку, при використанні яких з метою приховування змісту інформації здійснюється її криптографічне перетворювання.

Засекреченний зв’язок – основний вид прихованного зв’язку. Забезпечуються використанням телеграфної, телефонної, телекодової, факсимільної та іншої апаратури автоматичного засекречування.

Шифрований зв’язок – найбільш надійний, з точки зору безпеки інформації. Здійснюється через шифрувальні органи. Порядок організації та здійснення шифрувального зв’язку визначаний Настоновою по шифррувальній службі в ЗС.

Кодований зв’язок. Служить для забезпечення ПУВ головним чином в тактичній ланці. Кодуванням називається перетворення відкритої (читаємої) інформації в закриту (нечитаєму, закриту) за допомогою технічних засобів або ручних засобів кодуванння.Оснований на застосуванні кодуючих машин, кодуючих пристроїв і розроблених безпосередньо в штабах, різного роду таблиць – документів кодованого зв’язку.

Машиний кодований зв’язок – для закриття несекретної та секретної документальної інформації на тих лініях зв’язку, де немає ЗАС телеграфа. Здійснюється через штатні кодуючі групи, які входять до складу шифрувальних або секретних органів, або є самостійними підрозділами штабів, пунктів управління. Організаційні роботи визначаються Керівництвом, що вводиться в дію Директивою ГШ.

Кодований зв’язок по таблицях і кодуючим пристроям організуються та застосовуються для забезпечення прихованного управління в тих ланках, де немає апаратури засекречування і машинного кодованого зв’язку, а також для дублювання цих видів прихованного зв’язку.

Таким чином, всі види прихованого зв’язку (засекречений, шифрований, кодований) найшли широке застосування в процесі управління військами.

В оперативній ланці управління інформація з управління військами повинна передаватися з гарантованою стійкістю засекречування, а в тактичній ланці, де інфорація старіє значно швидше, вона може передаватися і з тимчасовою стійкістю засекречування, зберігаючи високу оперативність управління.

Для передавання ж повідомлень відкритими каналами зв'язку повинні використовуватися засоби попереднього шифрування й кодування, а в тактичній ланці управління – з використанням документів прихованого управління військами. Ці ж засоби служать і для приховування від обслуговуючого особового складу змісту документів які передаються відкритими каналами зв’язку.