Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т 2 МЕТОД.РОЗРОБКА -студ.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
711 Кб
Скачать
☆

Принцип сполучення систем зв’язку і аув різних ланок управління, видів Збройних Сил і родів військ.

Принцип сполучення систем зв’язку різних ланок управління, видів Збройних Сил і родів військ полягає в можливості їх взаємного з’єднання й погодженого функціонування при забезпеченні управління військами.

Необхідність поєднання різних систем зв’язку обумовлена загальними вирішуваними завданнями, застосуванням різнотипної апаратури й неоднаковим рівнем розвитку обладнання кожної зі сполучуваних систем.

Для досягнення сполученості різних систем зв’язку необхідне проведення організаційно-технічних заходів на етапах розробки систем, комплексів і засобів зв’язку, визначення організаційно-штатної структури військ зв’язку для кожної ланки управління, плануванням зв’язку перед наступними бойовими діями, розгортання (нарощування) і функціонування систем зв’язку.

Принцип погодженого застосування й тісної взаємодії військ зв’язку.

Принцип погодженого застосування й тісної взаємодії військ зв’язку під час розгортання й експлуатаційного обслуговування систем зв’язку в операціях (бойових діях) викликається необхідністю забезпечення єдності дій різних частин, підрозділів зв’язку свого, старшого, взаємодіючих і підлеглих штабів. При цьому необхідно вирішити питання:

а) для виконання яких завдань організовується взаємодія (які питання погоджуються);

б) хто з ким, на якому етапі (в який час) взаємодіє;

в) хто відповідає за здійснення взаємодії.

Взаємодія військ зв’язку об’єднання (з’єднання) організовується між собою, з частинами (підрозділами) начальників напрямків зв’язку старшого штабу; з частинами (підрозділами) територіальних військ зв’язку, автоматизації управління військами, військ урядового зв’язку; частинами (підрозділами) зв’язку прикордонних військ і національної гвардії, видів ЗС, родів військ і спеціальних військ; вузлами прив’язки територіальної системи зв’язку та державної мережі зв’язку; польовими формуваннями військ зв’язку Державного комітету зв’язку (ДКЗ); вузлами зв’язку штабів цивільної оборони. Для вирішення кожного названого завдання призначається відповідальний і визначається з ким, коли та як він повинен взаємодіяти.

Реалізація принципу на практиці досягається:

А) чітким розподілом завдань між взаємодіючими частинами (підрозділами) зв’язку;

Б) визначенням послідовності й строків виконання загальної та часткових завдань;

В) установлення зв’язку між взаємодіючими частинами (підрозділами) зв’язку єдиних сигналів управління та взаємодії;

Г) систематичним тренуванням дій частин і підрозділів при виконанні спільних завдань щодо забезпечення зв’язку;

Д) організацією контролю та координуванням дій взаємодіючих частин і підрозділів зв’язку.

Принцип суворої регламентації відповідальності за організацію зв’язку взаємодії.

Даний принцип визначає:

1.Ким організується зв’язок взаємодії;

2.На кого покладається відповідальність за його забезпечення;

3.Якими способами та чиїми силами й засобами він забезпечується.

Зв’язок взаємодії організовується штабом, який планує операцію (бій), між підлеглими штабами об’єднань, з’єднань і частин. При відсутності вказівок або втраті зв’язку взаємодіючі штаби зобов’язані вжити заходи щодо відновлення (встановлення) зв’язку між собою.

Відповідальність за встановлення та підтримування зв’язку взаємодії покладається:

по фронту - на правого сусіда;

від тилу до фронту - на штаб об’єднання (з’єднання, частини), що знаходиться в другому ешелоні або в резерві;

загальновійськового об’єднання (з’єднання, частини) з об’єднаннями (з’єднаннями, частинами) інших видів ЗС і родів військ - на штаби об’єднань (з’єднань,частин) видів ЗС і родів військ;

об’єднань (з’єднань, частин) видів ЗС із з’єднаннями (частинами) родами військ - на штаби об’єднань (з’єднань, частин) видів ЗС.

Способи забезпечення зв’язку взаємодії визначаються відповідно до обстановки, установленого порядку взаємодії, організації управління, вимог, поставлених щодо обміну повідомленнями, а також наявності й стану сил і засобів зв’язку.

Відповідальність за виділення засобів зв’зку покладається:

а) радіо, космічних і рухомих на кожного із взаємодіючих штабів;

б) радіорелейні й проводових на штаби, які організовують взаємодію, або на кожного із взаємодіючих у межах своєї смуги;

в) засобів зв’язку для оперативних груп (офіцерів) штабів, які прибувають на відповідний пункт управління - на штаби, які виділяють оперативні групи.

Наприклад, на командний пункт оперативного командування можуть прибувати оперативні групи штабу флоту, військово-транспортної авіації та інші зі своїми засобами зв’язку.

Розглянуті принципи організації зв’язку реалізуються в процесі створення та функціонування системи зв’язку. Кожний із них визначає конкретну ланку діяльності військ зв’язку з питань побудови системи зв’язку і вимагає при цьому виконання відповідних рекомендацій. Через те, вони здебільшого обумовлюють склад і структуру системи військ зв’язку. Застосування їх повинно здійснюватися творчо з урахуванням конкретних умов обстановки, що створює необхідні передумови успішного вирішення завдань зв’язку в операції (бою).