Організація і проведення заходів по підтриманню бойової готовності системи і підрозділів зв’язку передбачають:

розробку і уточнення документів по мобілізаційному плану і даних для роботи зв’язку;

проведення занять з приписним складом і тренувань по переводу системи і підрозділів зв’язку в різні ступені бойової готовності;

організацію і своєчасне виконання системою і підрозділами зв’язку заходів згідно планам переводу їх з мирного на воєнний стан.

Збір, вивчення, аналіз і оцінка даних про стан зв’язку, сил і засобів зв’язку і впливу на них різних факторів являються основними функціями управління зв’язком. В основі процесу збору інформації і аналізу даних обстановки по зв’язку, а також всієї інформаційної роботи органів управління зв’язком лежать, передусім, прямі переговори посадових осіб по технічним засобам зв’язку. Зібрана і отримана інформація узагальнюється, аналізується, виділяється головне в даний момент і приймається рішення.

Прийняття рішення являє собою реакцію органа управління (посадової особи) у відповідь на зміни в системі і підрозділах зв’язку з метою підтримання або відновлення їх нормального стану. Якість рішення залежить від повноти і вірогідності вихідної інформації, знання поставленої мети і від методу вироблення і прийняття рішення. Рішення повинно бути всебічно обгрунтоване, забезпечувати виконання поставленого завдання у встановлені строки з найменшими витратами сил і засобів зв’язку.

Планування зв’язку і постановка завдань підлеглим полягає у розробці найбільш ефективних способів застосування сил і засобів зв’язку для забезпечення безперервного управління військами. Воно включає:

1. Визначення структури побудови системи зв’язку і способів організації зв’язку.

2. Розподіл сил та засобів зв’язку по пунктам управління і напрямкам зв’язку.

3. Визначення можливостей застосування стаціонарної мережі зв’язку.

4. Постановку завдань підрозділам зв’язку і послідовність їх виконання.

5. Встановлення часу готовності системи зв’язку.

6. Розробку заходів по забезпеченню зв’язку при виході з ладу вузлів зв’язку пунктів управління, станцій і ліній зв’язку.

7. Визначення складу, місць розміщення і напрямку переміщення резерву зв’язку.

8. Розробку всіх необхідних даних для забезпечення зв’язку.

9. Визначення заходів щодо забезпечення захисту від РЕП та ВТЗ противника.

10. Розробка заходів по управлінню системою, підрозділами зв`язку.

11. Розробка заходів по всебічному забезпеченню, системи та підрозділів зв`язку.

Завдання підлеглим по забезпеченню зв`язку ставляться, як правило, усно, але деколи можуть віддаватися і письмово шляхом доведення розпоряджень по зв`язку та бойових розпоряджень по зв`язку.

Підготовка сил і засобів зв’язку до виконання завдань по зв’язку передбачає підготовку запасних районів в відношенні зв’язку і польових засобів зв’язку, підготовку засобів зв`язку в підрозділах; професійну підготовку особового складу. Підготовка районів включає:

будівництво захищених вузлів зв’язку чи окремих їх елементів;

прокладку в районах призначення кабельних ліній і ліній внутрішнього зв’язку, а також ліній зв’язку, з’єднуючих стаціонарні (гарнізонні) вузли зв’язку з вузлами в районах призначення.

Завчасне обладнання елементів системи зв’язку в мирний час створює умови для своєчасного їх розгортання в загрозливий період чи з початком бойових дій, забезпечує упереджуючу готовність систем управління і зв’язку. Підготовка засобів зв`язку в підрозділах проводиться постійно під час проведення паркових днів та в час визначений командиром частини. Перевірка засобів зв`язку на витривалу експлуатацію проводиться під час навчань (тренувань) по зв`язку та при проведені занять з ТСП.

підготовка особового складу підрозділів зв`язку заключається в постійному удосконаленні ним своєї професійної майстерності в ході проведення занять з бойової підготовки.

Постійний контроль за функціонуванням системи зв’язку, станом підрозділів зв’язку має на меті забезпечити передачу повідомлень у встановлені строки, своечасне відновлення порушених і встановлення нових зв’язків.

Управління зв’язком і АУВ повинно задовольняти вимогам щодо стійкості, безперервності, оперативності та прихованості.

Ефективність бойових дій в теперішній час в значній мірі залежить від якості управління зв’язком. Воно стало визначаючим фактором успіху в бою (операції). Застосування сучасних засобів боротьби обумовлює різкі та швидкі зміни обстановки, часті переходи від одного виду бойових дій до іншого, а також необхідність організовувати бойові дії ( в тому числі управління і зв’язок) в стислі строки. В цих умовах зв’язок , як процес обміну повідомленнями між органами управління військами, повинен відповідати вимогам своєчасності, достовірності і прихованості, а управління зв’язком повинно бути стійким, безперервним, оперативним і прихованим.

				Вимоги до управління зв`язком
Стійкість			Безперервність				Оперативність			Прихованість

Рис. 2. Вимоги до управління зв`язком

Виконання вимог досягається: правильним усвідомленням завдання, яке ставить начальник штабу частини, начальник зв`язку з`єднання; постійним знанням і всебічною реальною оцінкою бойової обстановки і обстановки по зв`язку, що склалася; своєчасним прийняттям рішення на організацію зв`язку, своєчасною і чіткою постановкою завдань підлеглим начальником зв`язку частини і командирами підрозділів зв`язку; створенням і розгортанням ПУ(пунктів управління); умілою організацією роботи бойових розрахунків; чітким розподілом задач і зон відповідальності між ПУЗ (пунктами управління зв`язку) і станціями (апаратними) зв`язку; наявністю стійкого зв`язку з ПУЗ з робочих місць командирів підрозділів зв`язку; своєчасним збиранням даних про стан зв`язку і швидким реагуванням на зміни шляхом раніше прийнятих або прийнятих нових рішень по зв`язку; використання для управління зв`язком кодованих карт, спеціальних переговорних таблиць і таблиць сигналів; дотриманння вимог режиму секретності; проведення заходів по забезпеченню стійкості системи управління зв`язком і організацією відновлення порушеного управління.

Стійкість управління зв’язком – це здатність системи управління зв’язком забезпечити управління зв’язком в інтересах органів управління військами в будь-яких умовах обстановки.

Стійкість управління зв’язком може бути досягнута проведенням ряду організаційних і технічних заходів, а саме:

використанням для управління зв’язком високонадійних засобів зв’язку;

постійним знанням обстановки по зв’язку посадовими особами;

правильним усвідомленням завдань зі зв’язку і вірною оцінкою обстановки;

своєчасним та обгрунтованим прийняттям рішення і чіткою постановкою завдань частинам (підрозділам) зв’язку і підлеглим посадовим особам;

комплексним використанням всіх технічних засобів управління зв’язком та інше.

Безперервність управління зв’язком полягає в постійному впливі органів управління зв’язком на зв’язок з метою більш повного задоволення потреб управління вйськами.

Безперервність управління зв’язком досягається в основному здійсненням тих самих заходів, що і стійкість.

Оперативність управління зв’язком – це здатність органів управління зв’язком швидко реагувати на зміни оперативно-тактичної обстановки і обстановки по зв’язку з метою своєчасного впливу на хід виконання завдань, поставлених перед системою зв’язку і підтримання заданої якості воєнного зв’язку .

Оперативність управління зв’язком досягається:

високим рівнем професійної підготовки посадових осіб органів управління зв’язком;

своєчасним збором даних про обстановку, їх оцінку;

обгрунтованим прийняттям рішення і постановкою завдань підлеглим;

постійним контролем за їх виконанням;

надійностю ліній (каналів) зв’язку, що використовуються для управління зв’язком.

Прихованість управління зв’язком – це здатність системи управління зв’язком протистояти розкриттю противником змісту управлінської інформації і команд, факту і місця їх передачі та належності пунктів управління зв’язком.

Прихованість управління зв’язком досягається насамперед суворим виконанням встановлених правил ведення переговорів і правил користування засобами засекречування інформації.