8. Виробництво

– процес створення матеріальних і нематеріальних благ як засобів задоволення потреб людини. (за К-Д)

Типи виробництва: доіндустріальний, індустріальний, постіндустріальний і ноосферний. Доіндустріальним та індустріальним типом виробн. є економіка, а постіндустр. і ноосферн. – інтелектономіка. В економіці переважає матеріальне виробництво. В інтелектономіці – нематеріальне.

В індустріальному типі виробниц. переважає фізична праця, а в постіндустріальному – інтелектуальна діяльність. (за К-Д)

Основні риси виробництва:

-завжди є суспільним виробництвом;

-має безперервний характер розвитку, постійно повторюється, тобто відтворюється;

-у процесі виробництва виникають економічні відносини між людьми;

-є важливою складовою частиною тієї чи іншої соціально-економічної системи.

Найважливішими елементами процесу виробництва у будь-якому суспільстві є праця, предмети праці, засоби праці.

Праця – свідома діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.

Предмети праці – всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Сукупність предметів та засобів праці складають засоби виробництва.

Виробництво поділяють на матеріальне і нематеріальне.

Матеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, які виробляють матеріально-речові блага й надають матеріальні послуги. До матер. виробн. належать: промисловість, сільське та лісове господ., будівництво, ремісниче господарство, комунальне господарство і побутове обслуговування, які надають матеріальні послуги, транспорт, зв’язок, торгівля.

Нематеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, що виробляють нематеріальні блага та нематеріальні послуги, які задовольняють духовні й соціальні потреби людей. До нематер. вир. належать: Охорона здоров’я, освіта, інформатика, культура, мистецтво, спорт, туризм, духовне виробництво.

Основні фактори виробництва: земля, наука, інформація, екологія, підприємницькі здібності, праця, капітал.

Види виробництва:

-Суспільне вир. (здійснюється на масштабах макрорівня);

-Індивідуальне вир. (здійснюється на підприємствах мікрорівня).

Головним суб’єктом виробництва є людина. Сама людина є природним продуктом. Людина повинна постійно взаємодіяти сама з собою. Основною проблемою виробництва є те, що ресурси – недовговічні (вичерпні). Також проблемою у виробництві є цілепокладання.

Цілепокладання – процес формування цілі як форми бажаного.

Цілепокладання – обґрунтування і формування цілерозвитку об’єкта на основі аналізу потреб, засобів і результатів їх реалізації.

Ціль – усвідомлена потреба.

Цілепокладання складається з:

-цілеформування;

-цілереалізування;

-результат.

Людина в процесі виробництва має статус Актора.