- •48. Політика "українізації" у 20-х роках та її наслідки.
- •49. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •50. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави за часів п. Скоропадського.
- •52.Вихід на політ. Арену козацтва.Заснування Запорозької Січі
- •53 Гетьманщина на початку 18 ст. Гетьман Іван Мазепа.
- •54.Шістдесятники
- •55.Проголошення Карпатської України самостійною державою
- •Українські землі у складі Румунії
- •57.Бойовий шлях усс та його оцінка в історії.
- •59. Утворення срср
- •61. Головні здобутки, причини невдач, уроки української державності 1917-1920 рр.
- •62. Андрусівське перемир’я 1667 р., «Вічний мир» 1686 р. Та їх наслідки для України.
- •63. Національно-визвольний рух на Зх Україні (хvii-XIX ст.) у складі Австрійської імперії.
- •64. Рух опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •65. Державотворчі процеси у незалежній Україні.
- •69. Радянізація Зх України
- •71. Нацистський окупаційний режим в Україні( 1941-1944 рр.)
- •72. Україна в період перебудови
- •73.Універсали уцр .
- •74.Початок Другої світової війни та доля західноукр.Земель
- •75.Декларація про держ.Суверенітет
- •76.Голодомор 1932-1933рр.
- •78.Проголошення незалежності україни-закономірний етап утвердження укр..Державності.
- •79.Труднощі відбудовчого періоду в україні 1945-1953
- •81.Початок десталінізації.Хрущовська відлига.
- •82.Утворення оун.
- •83.Сучасні проблеми політичного,економічного,національного розвитку України та шляхи їх розв’язання.
- •84.Діяльність оун упа в 1944-1953
- •85Конституція незалежної України
- •86.Державна символіка України та її історичне походження
- •2.Внутрішня політика київських князів
- •3.Запровадження християнства на русі.
- •6.Основні етапи політичного розвитку Галицько-Волинського князівства
- •9.Античні міста - держави Північного Причорномор’я.
- •10.Перші державні об’єднання на укр. Землях.
- •11.Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на тер. України.
- •13.Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •14.Населення території України в період зародження та розвитку родового ладу
- •16.Питання походження та прабатьківщини слов ян
- •17.Політичні унії Литви і Польщі,їх вплив на укр. Народ.
- •18.Основні напрями між нар. Відносин к.Р
- •9.Наукова періодизація історії України.
- •20. Внут. І зовн. Політика князя д. Галицького
- •27.Центральна Рада її діяльність.Проголошення унр.
- •28.Кирило-Мефодієвське братство
- •29.Псв.Ставлення політичних партій до війни в Україні
- •30.Причини початок нац.Визвольної боротьби під проводом б.Хмельницького
- •31.Винекнення братств
- •32.Україна напередодні Першої Світової Війни
- •37. Акт злуки унр і зунр від 22 січня 1919
- •38 Визвольний Рух в Україні кінця 16 першої половини 17 ст.
- •41. Початок української революції, утворення Центральної Ради.
- •42 Гетьман Пилип Орлик та його Конституція
- •12.Політико-адміністративний устрій укр. Земель у складі Литви та Польщі.
- •15. Укр. Землі у складі Литви. Продовження традицій української державності.
- •21. Обєднання схінословянських племен на терит. Укр.
- •22. Основні теорії походження Київської Русі.
- •53.І.Мазепа як особистість та державний діяч. Українсько-шведський союз та його наслідки для України.
- •40. Реформи 60-70 рр. 19 ст. У Російській імперії та їх поширення на Наддніпрянщині.
- •44. Протест проти польсько-шляхетського гніту на Правобережній
- •45. Листопадове повстання у Львові. Утворення та діяльність зунр.
- •83. Сучасні проблеми політичного, економічного, національного розвитку України та шляхи їх розв’язання.
- •40.Реформи 60-70рр 19ст.
- •41.Політика Петра і та Катерини іі щодо України
- •76.Голодомор 32-33 рр та його наслідки
- •80.Соц.-ек. Перетворення в Україні на основі неПу
38 Визвольний Рух в Україні кінця 16 першої половини 17 ст.
Відродження в Європі стимулювали культурне піднесення.Видатну роль у розвитку культури на Україні в цей час відігравали братства — нац-релігійні громадські організації православного міщанства, які з'явилися у 80-х роках XVI ст. у Львові, Києві, Луцьку, Острозі. Вони виникли як осередки оборони православної віри, але відігравали значну роль у суспільно-політичному житті..Особливе місце посідала Острозька школа, створена на кошти князя К. Острозького близько 1580 р. Першим ректором її був письменник Герасим Смотрицький.У XVII ст. першою вищою школою стала Києво-Могилянська колегія (1632 p.), яку опікував митрополит Петро Могила (звідси назва). У 1619 р. вийшла «Грамматикаславянская» Мелетія СмотрицькогоУ 1483 р. у Римі вийшла перша друкована книга, автором якої був українець — Юрій Дрогобич-Котермак .Найвидатнішими полемістами того часу були Іван Више нський .
Козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.На поч. 20-х років XVII ст. відносини українського козацтва з владою Речі Посполитої загострюються. Невдоволені наслідками Хотинського миру козаки, ігноруючи всілякі урядові заборони та демонструючи незалежність, Для приборкання козацтва та повстанського руху, який розгортався у Середньому Подніпров'ї, влітку 1625 р. сюди було спрямовано 30-тисячне польське військо на чолі з С. Конєцпольським. Проти нього виступили бл. 20 тис. місцевих повстанців та запорожців, яких очолив гетьман Марко Жмайло. Наступного дня М. Жмайло, намагаючись уникнути штурму, відвів своє військо до Курукового озера неподалік Кременчука, де заклав табір. Поміркована частина козацької старшини погодилася на цю пропозицію, підписавши 5 листопада Курціківську угоду, яка передбачала: 1) амністію повстанцям; 2) збільшення козацького реєстру з 3 до 6 тис. осіб; 3) збереження за козаками права обирати старшого, якого мав потім затверджувати король; 4) заборону козацьких походів на Крим і Туреччину тощо.Підписана угода задовольнила інтереси лише тієї незначної частини козацтва, яка потрапила до реєстру, але зовсім не влаштовувала десятки тисяч нереєстрових козаків, які за її умовами мали повернутися в підданство до панів. Його очолив гетьман Тарас Федорович (Трясило), який звернувся до українського народу із закликом до повстання... їх апогеєм стала знаменита "Тарасова ніч", коли невеликий козацький загін знищив усю Золоту роту, що складалася зі 150 представників найзначніших польських родів. Загалом поляки втратили бл. 10 тис. осіб та майже всю артилерію... Почалася облога, безперервні обстріли й штурми містечка. Старшина умовила П. Бута погодитися на переговори з поляками, під час яких його та ще кількох старшин було підступно схоплено, а згодом страчено. Повстанці, залишившись без керівництва, 24 грудня капітулювали.Однак Запоріжжя лишалося нескореним. Сюди, як І раніше, сходилися великі маси народу. Навесні 1638 р. знову розпочалися бойові дії. Повсталі піл проводом гетьмана Яцька (Якова) Острянина, захопивши ЧигиринВважаючи подальший опір марним, Я. Острянин з частиною війська прорвався на Слобожанщину.Ті повстанці, що залишилися, обрали гетьманом Дмитра Гуню і під його керівництвом зуміли дати відсіч полякам, а потім відійшли до Дніпра, де заклали новий табір. Його облога тривала протягом другої полонини червня — поч. серпня. Потерпаючи від браку харчів і боєприпасів, частина повстанців 7 серпня погодилася розпочати переговори. Ті, хто не бажав компромісу з ворогом, на чолі з Гунею подалися на Запоріжжя.Проте поляки й на цей раз не дотримали слова, винищивши більшу частину повстанцівОрдинацію Війська Запорізького реєстрового, за якою: 1) скасовувалася виборність старшини, козацький суд і посада гетьмана, замість якого призначався обраний Сеймом з числа шляхти комісар; 2) козацький реєстр зменшувався до 6 тис. осіб, а всі "виписники" мали повернутися у підданство до своїх панів; 3) реєстрові козаки могли проживати лише в Черкаському, Канівському та Корсунському староствах; 4) міщанам і селянам під страхом смертної кари заборонялося вступати у козаки і навіть віддавати своїх доньок заміж за козаків; 5) для контролю Запорізької Січі там постійно мали перебувати два полки реєстровців. На Запоріжжя можна було переходити тільки за окремим дозволом, порушники каралися смертю.Здавалося, що цього разу козацтво було зламане остаточно. Поляки відбудували Кодак, щоб тримати в шорах січовиків. Запанувала глуха реакція. Період козацької активності змінився десятиліттям т.зв. золотого спокою. Проте це був спокій перед бурею. Україна нагромаджувала сили для рішучої боротьби за волю і чекала для цього слушної нагоди.
