Показники креативності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень креативності студентів.

Отже, після застосування супроводу у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено високий та середній рівень рівень допитливості.

Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, значно мотивовані

на самостійне вивчення нового,спрямовані на пошук різних можливостей вирішення завдань.

Студенти зорієнтовані на пізнання складних явищ, не прагнуть уникати важких завдань, частіше почали проявляти наполегливість, щоб досягти своєї мети. У старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягти, вміння формулювати та відстоювати власну думку, загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах змінився на високий та середній. Цей показник свідчить про те, що застосування психологічного супроводу є ефективним і сприяє розвиткові професійно важливих якостей необхідних сучасному професіоналу. Дана система підготовки фахівців психологічної сфери здатна, таким чином, сформувати креативну особистість.

Аналізуючи отримані результати, можна сказати, ми знайшли самий оптимальний варіант. А саме, для підвищення ефективності і власної конкурентоспроможності ми організували такий освітній простір, об’єднавши соціально-психологічний супровід з навчальним процесом, що дало змогу для сформувати і значно підвищити рівень професійно важливих якостей.

Упровадження супроводу, формування орієнтовного образу психолога-професіонала у вищому навчальному закладі, на базі психологічної служби ВНЗ надає можливість не лише поінформувати учасників про професійно важливі якості, а й розвинути їх студентам. Підвищити здатність до пошуку внутрішніх ресурсів для позитивної самооцінки себе, як професіонала; поглибити свої знання про професійно-значимі якості і покращити сприйняття себе як майбутнього спеціаліста-психолога.

Поєднання навчального процесу і соціально-психологічного супроводу можна оцінювати як ефективних, оскільки під час проведеної роботи здійсненеа корекція і рівень професійно важливих якостей значно покращився.

Загалом, розроблені заняття значно покращили рівень професійно важливих якостей необхідних психологу-професіоналу у професійній діяльності, про що свідчать результати повторного діагностування.

Висновки

Отже, сьогодні одним з пріоритетних завдань вищої освіти постає вирішення проблеми об’єднання високого рівня науково-теоретичної підготовки і формування у випускника особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах.

Випускник вишу у подальшій професійній діяльності стикається не з необхідністю виконання окремих практичних завдань, а з цілісною практикою, у рамках якої необхідно вибудовувати не окремі професійні дії, а системну цілеспрямовану діяльність, у котрій виявляється компетентність випускника.

У процесі фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик.

Дослідження низки українських науковців ( Н.О. Євдокимова, Ю.М. Швалб, І.М. Мельничук, Т.В.Сінельнікова, Л.І.Мороз) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленність до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризуються відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці.

Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки

до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичної компоненти, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.

На думку українських науковців (Ю.М. Швалб, Н.О. Євдокимова, Т.В. Сінельнікова, Т. Ткач, Г.О. Хомич) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.

За словами Г.О. Хомича, практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху в майбутній професійній діяльності [34 ].

У сучасних умовах розвитку практичної психології спостерігається постійне зростання попиту на проведення психологічних тренінгів. Ці технології мають надзвичайно широкий спектр застосування в різних сферах діяльності.

У професійній діяльності психолога необхідність використання тренінгових технологій зустрічається доволі часто, що обумовлює потребу у практико-орієнтованій підготовці майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій та розвитку необхідних професійно-важливих якостей.

Саме комплексна програма підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій, що включає такі елементи освітнього простору як навчальний процес та психологічну службу, та розроблена на засадах практико-орієнтованої освіти дозволяє вирішити задачі розвитку професійно важливих якостей та формування готовності до успішної професійної діяльності.

Службу психологічного супроводу майбутніх психологів важливо організувати так, щоб вона могла вирішувати широкий набір завдань. Система психологічного супроводу студентів у вишу повинна будуватися не

тільки на основі процесу навчання, враховувати не просто процеси адаптації до ВНЗ і підготовки до майбутньої професійної діяльності, але і виходити з особливостей розвитку особистості.

Отже, місія психологічної служби ВНЗ – допомогти студентові –майбутньому психологу найповніше реалізувати свої можливості у всіх сферах життя, зокрема, і у професійній діяльності, усвідомити себе як суб'єкта власного життя, її творця.

Отже, для успішного виконання професійної діяльності психолог повинен володіти низкою характеристик, які у науці одержали назву професійно важливих якостей особистості.

Професійно важливі якості дослідники розглядають як пристосовані до певної професійної діяльності компоненти цілісної особистості, що формуються на основі природно заданих біопсихічних властивостей під дією зовнішніх впливів і власної активності суб’єкта.

Важливим підсумком сучасних досліджень стала думка про те, що будь-яка професійна діяльність реалізується на базі системи професійно важливих якостей.

Слід відзначити, що на сучасному етапі дослідженням проблем професійного розвитку і розвитку професійно важливих якостей у психологів

приділяється достатньо велика увага з боку таких вчених, як О.Ф.Бондаренко, В.Г.Панок, Н.В.Пророк, В.А.Семиченко, Л.І.Уманець, Н.В.Чепелєва, Б.С.Братусь, Ж.П.Вірна, В.В. Власенко, П.П. Горностай, Т.В. Говорун, Л.В.Долинська, І.В. Кочюнас, С.Д. Максименко.

Дослідники наголошують, що у процесі професійної підготовки майбутній психолог повинен сформуватись як активний суб’єкт діяльності, як зріла особистість з професійно-важливими якостями (О.Ф. Бондаренко, В.Г. Панок, Н.В.Чепелєва) .

Проблемам дослідження професійно-важливих якостей психолога, що

займається тренінговою діяльністю присвячені роботи: В.І. Олешкевич, А.Н.Воробйов, А.Г. Лідерс, A.P. Hare , S. Slavson, A. Maslow, І.І. Нечитайло, І.Н.Луцишина, В.Г.Пузіков, Л.А.Петровська, А.М.Прихожан, В.М.Ямницький.

Аналіз поглядів вищезазначених науковців дозволяє нам виділити такі спільні професійно важливі якості психолога, що займається тренерською діяльністю такі як: рефлексивність, емпатія та сенситивність, саморегуляція, харизматичність, уміння налагоджувати контакт та ефективно спілкуватися (комунікативні якості), здатність організувати групу та зорієнтувати на роботу (організаційні та управлінські якості), урівноваженість, терпимість, багата уява та вміння бути творчою особистістю.

Отже, на основі теоретичного аналізу поглядів науковців нами представлено авторську модель професійно важливих якостей психолога, що займається тренінговою діяльністю, яка включає в себе наступні блоки: рефлексивні якості; комунікативні якості; організаційні та управлінські якості; емоційну саморегуляцію та самоконтроль; емпатію та сенситивність; креативність.

провівши діагностику професійно важливих якостей студентів психологів, можна стверджувати, що рівень професійних якостей необхідних для успішної учбово-професійної діяльності у студентів усіх курсів виявся не досить високий.

Це підтверджує той факт, що звичайний учбовий процес не спроможний на необхідному рівні забезпечити підготовку студентів майбутніх психологів до успішної професійної, психологічної діяльності.

Результати методик показали не зовсім втішні результати.

Восновному, рівень професійно важливих якостей переважно низький та середній, а рівень емпатії занадто високий, що взагалі неприпустимо для

психологічної професійної діяльності, адже, для надання адекватної допомоги майбутній психолог має володіти середнім рівнем емпатії і не перености свої проблеми на клієнтів.

Отже, необхідний подальший розвиток професійно важливих якостей студентів майбутніх психологів, з метою розвитку необхідних професійних якостей, які взмозі забезпечити конкурентоздатність майбутньому психологу в побудові свого професійного майбутнього.