1. Загальні питання організації та методики проведення дослідження

У своїй книзі «Методика ігрового тестування рухового розвитку та оздоровлення дітей у нормі та при патології» (2001) М.М. Єфименко говорить, що точне, об’єктивне, комплексне тестування й гармонійно оформлене документально забезпечить цілеспрямований ефективний процес корекції виявлених недоліків. Обстеження дітей слід проводити два рази на рік: серпень і травень. Це будуть вихідне й підсумкове тестування. Поточний контроль здійснюється на заняттях з фізичної культури. Перш ніж приступити до безпосереднього тестування, має сенс провести співбесіду по збору анамнезу (сукупність відомостей про дитину). Певну підмогу для одержання необхідної інформації може дати прочитання й аналіз медичної карти дитини[13].

Отже, прийняті наступні тести (проводяться по краніо-каудальному принципу) – від тім’я до п’ят:

• черепно-шийні спостереження;

• ручні тести;

• тулубні;

• ножні;

• центральні.

Черепно-шийні спостереження.

- починаємо з огляду черепа поліруванням, обмацуванням долонями голови підопічного;

- огляд обличчя – лицеві асиметрії. Можна припустити про травмування відповідних черепно-мозкових нервів. Ще причина асиметрії – родове травмування відділу хребта.

- огляд шиї, також пальпація шиї (церві кального відділу) С1-С7. Про родове травмування й інші проблеми шийного відділу говорить і ротація (поворот) голови в одну зі сторін.

- огляд лопаток – крилоподібні лопатки, сильний ступінь виразності говорить про парез (часткове випадіння рухової функції) підлопаткових м’язів у зв’язку із травмуванням шийного відділу[13].

Ручні тести.

Гнучкість суглобів визначається за допомогою тестів «Гармошка», «Проба Ратнера», «Огляд літака», «Плавнички».

Сила м’язів рук та плечового пояса визначається тестом «Сильна рука».

Однаковість у маніпулятивній діяльності рук повинна насторожити!

Швидкісно-силові здатності можна визначити за допомогою тесту «Артилерист».

Силова витривалість м’язів плечового пояса і рук – тести: «Сонечко зійшло», «Висить груша», «Бомбардувальник».

Пальцева координація (дрібна кистьова моторика) проводиться за допомогою тестів «Пірамідка» і «Горобчик».

Точність ручних дій – тест «Снайпер».

Швидкість рук – проводяться тести «Лінійка», «Курча».

Пріоритетність руки визначається тестом «Зірви яблуко»[13].

Тулубні тести.

Слід оглядати тулуб у позі прямо стояння. Починається огляд із фронтальної площини, тобто оглядання дитини зі сторони обличчя та спини.

Слід звернути увагу на шийно-плечові кути. Далі порівняти ліву й праву надплечні лінії, рівень їх розташування відносно один одного. Продовжуючи вивчення особливостей розвитку тулуба, переходимо до огляду лопаток.

Дуже важливо, щоб при загальному оглядів стоячому положенні підопічний був босоніж і розташовувався на строго горизонтальній рівній поверхні й перебував у позі природнього прямо стояння. Особливо слід оглянути грудну кітку дитини. Багато про що може сказати й форма живота[13].

Ножні тести.

Далеко не завжди успішність у ручних діях свідомо гарантує високі показники в ножних . Для цього проводяться дослідження тазового пояса і ніг.

Гнучкість суглобів проводиться за допомогою тестів «Годинник», «Жабеня», «Велосипед», «Вартовий», «Прапорець».

Силові здатності визначаються тестами: «Кенгуру», «Зайченя», «Вище даху», «Встань з коліна».

Швидкісні здатності – тести «Ракета» і «Швидконіжка»[13].

Центральні тести.

Вивчивши послідовно черепно-шийний блок, плечовий пояс і руки, тулуб, тазовий пояс і ноги, - резонно перейти до дослідження центральних, керуючих рухових функцій, до яких відносяться:

• статичні рівноваги;

• динамічні рівноваги;

• глобальна координація рук – тулуба – ніг;

• орієнтування у просторі;

• зорово-моторні відносини;

• вести було-моторні відносини;

• дзеркальна координація;

• почуття ритму.

До центральних тестів відносяться: «Журавлик», «Сліпа ходьба», «Веселі обручи», «Мавпочка й банан», «Каракатиця», «Починаючий водій».

Обробка даних. Порівнювати отримані результати краще не з якимось середньовіковим нормативом, а зі своїми однолітками в групі, зі своїм вихідним результатом на початку року. Важливо постійно наближатися до результатів кращих, а також мати достовірний приріст власних показників протягом року[13].