37. Визначити сутність рахунків, як елементу методу бухгалтерського обліку.

Рахунки – це один з елементів методу бухгалтерського обліку, спосіб групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та руху засобів підприємництва і їхніх джерел та господарських процесів.

Кожній групі активів, джерел їх формування та господарських процесів відкривають рахунок. Так, для обліку основних засобів відкривається рахунок „Основні засоби”, для обліку товарів – „Товари”, для обліку процесу виробництва – „Виробництво” тощо.

Отже, рахунок є способом групування (узагальнення) активів, пасивів, господарських процесів і контролю за їх станом і рухом у процесі господарської діяльності підприємств.

38. Розкрити поняття амортизації та способи її нарахування.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується(первісна мінус ліквідаційна вартість )упродовж строку їх корисного використання( експлуатації).

Пропорційний метод нарахування амортизації

Рівномірне та пропорційне списання вартості основних засобів відповідно до часу їх експлуатації називають рівномірною амортизацією, її можна реалізувати, використовуючи метод прямолінійного списання.

Використання даного методу означає, що вартість об'єкта основного капіталу можна списувати однаковими частками протягом періоду використання обладнання.

Суть методу рівномірного списання полягає в тому, що до витрат поточного періоду зараховується завжди одна і та сама частина вартості активу (купівельна вартість) (за мінусом встановленої ліквідаційної вартості) впродовж всього зазначеного періоду корисного використання цього основного засобу.

Формула прямолінійного методу амортизації:

Амортизаційні відрахування = (Первісна вартість - Ліквідаційна вартість) / Термін експлуатації

Переваги прямолінійного методу амортизації: простота підрахунків і рівномірність поділу сум амортизаційних відрахувань між звітними періодами. Це дозволяє забезпечити зручне прирівняння собівартості продукції із оборотом (доходами від продажу).

Недоліки прямолінійного методу амортизації: не враховується моральне зношення основного капіталу та різна виробнича потужність активів в різні періоди їх використання та необхідність проведення ремонтних робіт в останні роки використання. Головний недолік – у певних випадках складно визначити продуктивність деяких об’єктів основних засобів.

Застосовуючи даний метод амортизації, сума зносу є постійною, саме тому визначену даним методом суму амортизації часто називають фіксованими витратами. Залишкова вартість активу зменшується щороку на одну і ту ж суму. Метод – раціональний, простий, систематичний. Його доцільно використовувати, коли ступінь експлуатації майна протягом періоду його роботи залишається незмінним. Метод використовується найчастіше в обліковій практиці України, як правило, для обліку амортизації капітальних будівель та споруд.

Виробничий метод амортизації основних засобів

Метод, що дозволяє нараховувати амортизацію пропорційно до об'ємів виконаних робіт та виготовлення продукції (одиниць товарів), порівнює закупівельну вартість активу (за мінусом ліквідаційна сума) з зазначеним обсягом продукції, що виробляється.

Виробничий метод амортизації застосовується, коли можна встановити яким самим основним засобом був виготовлений той, чи інший обсяг продукції.

Нарахування амортизації лінійним методом пропорційно обсягу робіт проводиться за формулою:

Амортизаційні відрахування = Фактичний обсяг виробництва у звітному періоді х Виробнича ставка амортизації

Виробнича ставка амортизації = (Первісна вартість - Ліквідаційна вартість) / Загальний розрахункових обсяг виробництва

Сума амортизації відноситься до витрат поточного періоду. Сума амортизації і відповідно балансова вартість змінюються в порівнянні із минулим звітним періодом прямо пропорційно до виробленої продукції чи наданих послуг. При застосуванні даного методу, суму амортизації (зносу), яка є витратами, називають змінними витратами підприємства.

Переваги виробничого методу амортизації: простота, раціональність та систематичність. Він створює також кращий рівень взаємозалежності суми зносу, який відноситься до витрат, з отриманими доходами у випадках, коли актив використовується в різні звітні періоди нерівномірно.

Однак, не дивлячись на свої переваги, популярності він не завоював, оскільки не так багато підприємств можуть однозначно визначити участь того чи іншого активу в створенні продукту (наданні послуг).

Недоліки виробничого методу амортизації: трудомісткість та обмеженість у використанні.

Метод нарахування амортизації пропорційно випуску виробленої продукції можуть називати і методом одиниць виготовленої продукції.

Прискорене нарахування амортизації означає такий порядок нарахування суми амортизації (зносу), за яким передбачається нарахування найбільшої суми амортизації на перших етапах експлуатації капіталу. Сума поступово зменшується із зменшенням періоду використання основного засобу. Метод До них належать методи списання вартості за сумою чисел (кумулятивний), зменшення залишкової вартості та подвоєного зменшення залишкової вартості.

Сутність методів прискореного нарахування амортизації полягає в тому, що без скорочення встановлених нормативних термінів служби основних засобів підприємствам дозволяється проводити амортизаційні відрахування в підвищених розмірах.

Метод списання вартості за сумою чисел (кумулятивний) як метод нарахування амортизації застосовується з використанням коефіцієнта, в чисельнику якого знаходиться різниця між терміном використання основного засобу і роком експлуатації в зворотному порядку, а в знаменнику – сума чисел років терміну використання. Потім цей коефіцієнт помножується на амортизаційну вартість.

Отже, нарахування амортизації методом списання вартості за сумою чисел пропонується здійснювати за такою формулою

Амортизаційні відрахування = (термін експлуатації - рік експлуатації)/С х (первісна вартість - ліквідаційна вартість)

де С – сума чисел років.

Сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:

С= (Т+1)/2 х Т

де Т – термін експлуатації (кількість років використання основних засобів).

Згідно з цим методом сума амортизації (зносу), яка визнається витратами поточного періоду, обчислюється множенням амортизаційної вартості активу на дріб, абсолютна величина якого послідовно зменшується з року в рік.

Перевагами методу списання вартості за сумою чисел (кумулятивного), порівняно з рівномірним методом, є нарахування більшої суми амортизації (зносу) першого року експлуатації активу та рівномірне зменшення цієї суми впродовж наступних облікових періодів. Однак загальна сума амортизації (зносу), нарахованої протягом всього терміну корисного використання машини, однакова за обох методів (прямолінійного та кумулятивного).

Недоліки методу полягають у тому, що він не завжди відповідає принципу узгодженості. Сума амортизації (зносу), що визначена за цим методом та визнана витратами поточного періоду, часто не узгоджується ні з фактичним використанням активу, ні з обсягом виробленої продукції, а отже, і ні з отриманими від експлуатації активу доходами. За таких обставин відповідність цього методу принципу узгодженості досить сумнівна.

Метод списання вартості за сумою числа років (кумулятивний) вигідний у використанні, оскільки сприяє процесу оновлення довгострокових активів підприємства. Крім того, він досить простий, раціональний та систематичний.

Метод зменшення залишкової вартості

Існують види довгострокових активів, які вже на ранній стадії використання втрачають більшу частину своєї вартості, наприклад, автомобіль. Іноді також висловлюється думка, що на активи потрібно на ранній стадії використання значно менше витрат на утримання і експлуатацію, ніж потім, коли вони зношені. Тому зручніше нараховувати амортизацію за методом зменшення залишкової вартості, оскільки сума амортизації та витрати на утримання доповнюють один одного.

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової (первісної) вартості об’єкта основних засобів на початок звітного періоду на постійну річну норму амортизації за формулою, що пропонується:

Амортизаційні відрахування = Залишкова вартість х Норма амортизації

Норма амортизації розраховується за формулою:

Норма амортизації = 1- T√ (Ліквідаційна вартість - Первісна вартість)

Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації припускає наявність ліквідаційної вартості амортизованого об’єкта основних засобів. У противному випадку об’єкт основних засобів буде цілком “амортизований” протягом одного року.

Перевагами методу зменшення залишкової вартості, як і методу списання вартості за сумою чисел (кумулятивного), є нарахування більшої суми зносу першого року експлуатації активу та рівномірне зменшення цієї суми впродовж наступних облікових періодів.

Недоліком методу є відповідна прискорена норма нарахування амортизації, що визначається суб’єктивно в облікових цілях і в результаті може виникнути ситуація, коли прогноз відносно експлуатації необоротного активу був визначений неправильно. Тоді за допомогою цього активу не буде вироблятися запланований обсяг продукції. У такому випадку витрати звітного періоду будуть завищені і не будуть погоджуватися з доходами.

Метод зменшення залишкової вартості, як і всі прискорені методи нарахування амортизації, економічно більш вигідний для прибуткового підприємства впродовж перших років експлуатації об’єкта, ніж пропорційні. Це пов’язано з тим що прискорені методи дозволяють нараховувати більшу суму амортизації порівняно з пропорційними методами і тим самим позитивно впливають на процес заміни і оновлення основних засобів. Ці методи найкращим чином враховують моральний і фізичний знос. Різновидом розглянутого методу є метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Метод прискореного (подвоєного) зменшення залишкової вартості

На практиці існують кілька різновидів методу зменшення залишкової вартості. Один з них у своїй основі має прискорену норму нарахування амортизації у порівнянні з нормою, визначеною рівномірним методом. Норма нарахування амортизації при використанні методу прискореного зменшення залишкової вартості розраховується у дві дії:

1) Розраховується норма для рівномірного методу, але без урахування ліквідаційної вартості.

2) Розрахована норма множиться на додаткову прискорену норму.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової (первісної) вартості об’єкта основних засобів на початок звітного періоду на річну норму амортизації.

Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості пропонується здійснювати за формулою:

Амортизаційні відрахування = Норма амортизації х Залишкова вартість

Річна норма амортизації розраховується за формулою, як добуток річної норми амортизації за рівномірним методом без урахування ліквідаційної вартості та додаткової норми нарахування амортизації, яка приймається, як правило, подвійною.

Норма амортизації = Річна норма амортизації за рівномірним методом х Додаткова норма нарахування амортизації

Даний метод нарахування амортизації не припускає обов’язкової “наявності” ліквідаційної вартості об’єкта основних засобів. Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань отриману річну норму амортизації слід помножити на залишкову (первісну) вартість об’єкта на початок звітного року.

Переваги, недоліки та характеристика методу прискореного зменшення залишкової вартості такі самі, як і у метода зменшення залишкової вартості.

Таким чином, найбільш серйозна проблема обліку амортизації прискореними методами полягає в тому, що загальноприйнятного механізму розподілу не існує. Розглянуті методи обліку амортизації показали, що жоден з них не є кращим за інші. Крім того, необхідно розрахувати для основного засобу очікуваний термін його служби та ліквідаційну вартість на момент вибуття. Ці величини являють собою точно не обумовлені майбутні вартості, що з часом можуть змінюватися, у той час як обраний метод обліку амортизації лишається незмінним. У результаті логічно виправданий метод обліку амортизації стає неприйнятним для цілей фінансової звітності. Взагалі прискорене нарахування амортизації має на свою користь такі аргументи:

1) Активи, які потребують нарахування амортизації, найефективніші на початковому етапі експлуатації, та їх ефективність зменшується з року в рік.

2) Витрати на ремонт таких активів відповідно зростають з року в рік. Тому передбачається, що загальна сума витрат на експлуатацію відповідного активу у кожному обліковому періоді буде приблизно однаковою, оскільки поступове зменшення суми амортизації (зносу) “відшкодовуватиметься” зростаючими витратами на ремонт.

3) Використання прискореного нарахування амортизації упродовж першої половини експлуатації об’єкта значно зменшує суму оподаткованого доходу підприємства.