- •Освіта як фактор психопрофілактики стресів.
- •Вплив віку та професійного стажу на виникнення стресів.
- •Міжорганізаційна мережа соціальної підтримки працівників стосовно профілактики та подолання стресів.
- •Взаємозв’язок існуючих теорій професійного стресу.
- •Взаємозв’язок понять «стрес», «професійний стрес» та синдром «професійного вигорання».
- •«Професійний стрес» як різновид стресів.
- •Вплив віку та професійного стажу на виникнення стресів.
- •Основні підходи до визначення змісту синдрому «професійного вигорання».
- •Поняття синдрому «професійного вигорання».
- •Емпіричні дослідження та перспективи вивчення стресів та синдрому «професійного вигорання».
- •Стреси в організаціях.
- •Основні підходи до визначення феномену «професійного вигорання».
- •Передумови виникнення стресів у особистості та особливості їх вияву.
- •Моделі синдрому «професійного вигорання» зарубіжних та вітчизняних авторів.
- •Стадії стресу за г. Сельє.
Міжорганізаційна мережа соціальної підтримки працівників стосовно профілактики та подолання стресів.
Міжорганізаційні мережі соціальної підтримки є важливою складовою процесу становлення громадянського суспільства. Вони привертають увагу до питань, вирішення яких є важливим для окремої людини, групи, суспільства. Увага організацій прикута до різноманітних питань, пов’язаних із здійсненням соціальної підтримки, соціального обслуговування та супроводу; проведення моніторингу вирішення соціальних проблем та формування проектів, програм втручання у соціальні процеси; просуванням соціальних інновацій та утвердженням соціальних цінностей; захистом прав людини та представництвом її інтересів.
Основна ж мета – це збільшення самостійності людини, формування у неї навичок, вміння самостійно будувати життя та вирішувати проблеми, які виникають.
Білет 20
Взаємозв’язок існуючих теорій професійного стресу.
А.Б. Леонова виділяє три основні підходи вивчення «професійного стресу»: екологічний, трансакційний та регуляторний.
Згідно першого підходу, «професійний стрес» розглядається як результат взаємодії індивіда з оточуючим середовищем. У другому випадку - як індивідуальна пристосувальна реакція на ускладнення ситуації. В третьому -як особливий клас станів, що відображує механізми регуляції діяльності в ускладнених умовах. Екологічний підхід почав свій розвиток з кінця 1960-х років. Основою моделей було знаходження зв'язків між змістом праці та порушенням здоров'я працівників (P. Каплан, Л. Леві). В «простих» моделях екологічного підходу, які виділені Д. Брайтом, акцент робився на опис особливостей робочої атмосфери, які призводили до погіршення здоров'я.
В «інтеракційних» моделях екологічного підходу основна увага приділена факторам професійного середовища, їх взаємодії і також індивідуальним особливостям персоналу. В цілому моделі передбачають лінійну залежність «стресор-напруженість». Серед таких моделей можна назвати – «модель взаємної відповідності індивіда та довкілля» (С. Каплан, В. Харрісон, Д.Френч) та модель Р. Карасека.
У трансакційних моделях велику роль приділяють когнітивній оцінці професійних ситуацій та власних ресурсів ( Д. Салвенді і Дж. Шаріт, Р. Баґат і Т. Біір). Узагальнюючи трансакційний підхід, можна сказати, що в даних моделях етапи розвитку стресу співвідносяться із:
- блоками психологічних операцій, що репрезентують реальність;
- когнітивною оцінкою та мотиваційними настановами;
- формуванням стратегій подолання.
В рамках регуляторного підходу психодіагностичні процедури націлені на аналіз структурних змін у процесах забезпечення діяльності з боку когнітивних виконуючих та рефлексивних компонентів (Н. Гордєєва, В. Зінченко, А.Б. Леонова, В. Медведев).
Леонова вказує на те спільне, що існує в цих підходах, а саме те, що зазначені до пояснення феномену «професійного стресу» можуть виступати рівнями його аналізу. Так, екологічний підхід відповідає рівню мікроаналізу, трансакційцний підхід дає інформацію про проміжний рівень, а регуляторний підхід здійснив мікроаналіз механізмів «професійного стресу». Така ієрархічна побудова, на думку А.Б. Леонової, дозволяє більш об'єктивно, підійти до проблеми «професійного стресу» та сприяти розробці прикладних досліджень у цьому напрямку.
