- •Супи технологічні аспекти виробництва і реалізації
- •Розділ 1 напівфабрикати для виробництва супів
- •1.1. Приготування бульйонів, відварів
- •1.2. Процеси, що відбуваються при виробництві бульйонів
- •1.3. Підготовка борошна, овочів
- •1.4. Напівфабрикати із овочів промислового виробництва
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Асортимент і технологія супів
- •2.1. Класифікація супів
- •2.2. Заправочні супи
- •Капусняки.
- •Розсольники.
- •Супи картопляні, картопляні з овочами, крупами, бобовими, й макаронними виробами.
- •2.3. Супи-пюре
- •2.4. Супи прозорі
- •2.5. Супи молочні
- •2.6. Холодні супи
- •2.7. Солодкі супи
- •Супи з харчових концентратів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Супи в кухнях народів світу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Вимоги до якості, реалізації і зберігання супів
- •Контрольні запитання
- •Список літератури Основна література
- •Додаткова література
Контрольні запитання
Характеристика напівфабрикатів для супів:
Приготування бульйонів, відварів.
Технологія кісткового бульйону;
Недоліки традиційної технології кісткового бульйону;
Технологічна схема виготовлення напівфабрикату для концентрованого бульйону з кісткового залишку;
Технологія м’ясного, м’ясо-кісткового бульйону;
Нові види м’ясо-кісткових напівфабрикатів для бульйонів;
Технологічна схема виробництва напівфабрикату сухого м’ясо-кісткового бульйону;
Технологічна схема виробництва бульйону з сільськогосподарської птиці;
Технологічна схема виробництва сухого бульйону з птиці;
Технологія рибного бульйону;
Технологія бульйону з дрібної риби;
Технологія грибного бульйону;
Роль білкових гідролізатів у виробництві бульйонів;
Технологія і використання овочевих відварів.
Процеси, що відбуваються при виробництві бульйонів.
Хімічний склад кісток (яловичі, свинячі, баранячі, курячі, рибні).
Хімічний склад бульйонів (кісткового, м’ясного, м’ясо-кісткового), рибного, з птиці;
Склад екстрактивних речовин і їх вплив на якість бульйонів;
Зміни жирів при варці і їх вплив на якість бульйонів;
Хімічний склад овочевих відварів;
Підготовка борошна, овочів.
Правила пасерування борошна;
Процеси при пасеруванні борошна;
Правила пасерування овочів (цибулі, моркви, білих кореннів);
Процеси при пасеруванні овочів;
Правила пасерування томата-пюре;
Способи підготовки буряку для борщів;
Тушкування капусти;
Припускання солоних огірків;
Промислова технологія напівфабрикату – пасеровка для борщу;
Напівфабрикат із пряних овочів і зелені;
Причина розм’якшення овочів після теплової обробки.
Розділ 2. Асортимент і технологія супів
2.1. Класифікація супів
Супи класифікують за декількома ознаками. За температурою подачі їх поділяють на гарячі і холодні. За характером основи супи ділять на кілька груп. Група супів на бульйонах та відварах найбільша, і її додатково розділяють за способом приготування: заправочні, пюреподібні та прозорі, які істотно відрізняються не тільки за смаком, але й за консистенцією.
Співвідношення густої та рідкої частини у заправочних та пюреподібних супах коливається від 1:1,5 до 1:4. У прозорих супах основу складає бульйон, а густу частину – гарнір, маса якого 20...75 г, коли його подають окремо на пиріжковій тарілці. Маса гарнірів, що подаються в бульйоні (шматок риби, пельмені тощо), більша (100...175 г на порцію).
До групи гарячих супів належать супи, зварені на бульйонах і відварах, і супи на молоці. Холодні супи готують найчастіше на хлібному квасі, солодкі супи на фруктових і ягідних відварах, останні виділяють в особливу групу: у весняно – літній період їх подають холодними, а в осінньо - зимовий – холодними й гарячими. Супи, зварені на основі молочно-рослинних продуктів, називають „вегетаріанськими”.
Загальна технологічна схема виробництва супів складається з таких операцій:
механічна кулінарна обробка продуктів,
підготовка окремих компонентів,
з’єднання їх у певній послідовності з рідкою основою супу,
доведення до смаку,
зберігання на марміті до моменту реалізації
подавання готових страв.
Гарячі супи зберігають на марміті й подають споживачу нагрітими до 75С. Холодні супи зберігають без нагрівання. Температура подачі холодних супів не повинна перевищувати 14С.
Рис. 7. Схема класифікації супів
Для супів овочі нарізають так, щоб форма шматочків окремих видів овочів відповідала формі основного продукту. В круп’яні супи овочі нарізають дрібними кубиками, а в супи з макаронними виробами – соломкою. Якщо капуста нарізана у формі квадратів, то інші овочі повинні бути нарізані у вигляді кружальців або скибочок, якщо капуста нашаткована соломкою, то останні овочі повинні бути нарізані також соломкою. Моркву, цибулю, петрушку, пастернак, ріпу кладуть в суп пасерованими для покращення смаку, аромату і зовнішнього вигляду супу. Чим дрібніше і тонше нарізані овочі, особливо морква, тим краще при пасеруванні з них під дією жиру вивільнюються ароматичні і фарбуючі речовини.
Щоб уникнути присмаку „сирих” овочів, томат – пюре кладуть в попередньо спасеровані овочі.
До складу багатьох супів входять овочі, що містять вітамін С. Зберігання їх на марміті призводить до руйнування вітаміну, тому термін реалізації супів обмежений. Макаронні вироби в супах втрачають форму, що також зменшує тривалість їхнього зберігання.
Супи заправочні, пюреподібні й прозорі зберігають при температурі 75С не більше 2...3 год. Супи заправочні й молочні з макаронними виробами при тій же температурі зберігаються не більше 0,5...0,7 год.
Рис. 8. Асортимент заправочних супів і напівфабрикатів для них
