2.Історія техногенних революцій. Коротко розглянемо зламні моменти технічної історії людства та їх наслідки на основі найбільш короткої, з приведених, системи періодизації.

2.1. Аграрна революція.

Згідно археологічним дослідженням аграрна революція почалася незалежно в 7-8 регіонах, один з ранніх центрів виник близько 10 тис. років до н.е. на Близькому Сході. Саме у цей період окремі племена починають переходити від полювання і збирання до нової у той час форми виробництва – землеробства і скотарства. Людина починає активно змінювати навколишню природу, пристосувавши її під свої потреби. Із зростанням продуктивності праці росте кількість їжі, що здобувається однією людиною, що сприяє зростанню чисельності населення. Біля оброблюваних полів утворюються крупні поселення. Приручені перші домашні тварини – тяглова сила одних використовувалася для обробки полів, інших тварин почали розводити для здобичі м'яса, молока і шкіри. З'являються і удосконалюються знаряддя праці, створенням і ремонтом яких займаються ремісники, а згодом ремісничі майстерні, в яких дрібне виробництво було засноване на індивідуальній майстерності працівника.

Таким чином, перехід до осілого способу життя заклав основу для подальшого зростання і розвитку поселень, землеробство з скотарством дозволили значно збільшити запаси їжі, тим самим створивши підгруддя для зростання населення. Розподіл праці підсилив соціальні відносини в племенах. З'являється поняття власності, посилюється товарообмін, відбувається централізація влади. Ремісниче виробництво довгий час залишається основним способом виробництва знарядь праці, з часом перетворюючись в цехове виробництво і мануфактуру.

2.2 Промислові революції

Промислову революцію можна розділити на два етапи – на першому етапі здійснився перехід від ручної праці до машинної (перша промислова революція), на другому етапі відбулося освоєння нового вигляду палива, розвиток хімічної промисловості і металургії (друга промислова революція).

В середині XVIII століття в Європі переважало мануфактурне виробництво. Мануфактура була еволюцією ремісничих майстерень і цехів, в яких використовувалася ручна праця найманих робочих, проте вже практикувався виробничий розподіл праці – кожен робочий безперервно виконував одну і ту ж операцію, створюючи виробничий ланцюжок. В ході першої промислової революції мануфактурне виробництво змінялося фабричним, де основну роботу виконують не люди, а машини. Такий перехід став можливий після винаходу Джеймсом Ваттом ефективного парового двигуна. В порівнянні з попередніми розробками, паровий двигун Джеймса Ватта мав в 5 разів велику потужність у поєднанні із стабільнішою роботою, дозволяв перетворювати поступальну ходу поршня в обертальну, що було зручне для використання в багатьох видах виробництва, наприклад текстильній промисловості і на млинах. Надалі сфера застосування парових двигунів розширювалася – вони знайшли своє застосування в транспорті. Створення пароплавів і паровозів дозволило збільшити товарообіг, підвищити швидкість сировинних і пасажирських перевезень, що дало можливість зробити виробництво ще ефективнішим.

Перша промислова революція мала велике значення в історії людства. Здешевлення промислових товарів в період виробничої революції приводить до розорення дрібних майстерень, і багато колишніх ремісників стають найманими робочими на фабриках. Значне зростання промислового виробництва, що стало можливим завдяки впровадженню у виробництво машин, привело до притоки робочої сили в міста. Для обслуговування промислового виробництва, що все більш ускладнюється, було потрібно багато фахівців, що привело до збільшення кількості технічних учбових закладів. Велика частина досягнень того часу – вдалі технічні вирішення винахідників і інженерів, отримані швидше в результаті застосування методу проб і помилок, чим теоретичного обґрунтування ефективності застосування тих або інших технологій на виробництві.

Друга промислова революція пов'язана з початком використання нових джерел енергії, розвитком хімічної промисловості і металургії. Завдяки винаходу недорогого промислового виробництва високоякісної сталі розвивається важке машинобудування. На зміну вугіллю приходить газ і нафта. З'являються ефективні двигуни внутрішнього згорання, які з часом починають витісняти парові двигуни. Вивчається явище електрики, досліджуються способи вироблення електрики і його передачі на великі відстані. Винаходиться телеграф і телефон, радіо і телебачення.

Важливі зміни відбулися також і в організації виробництва. Разом з розподілом праці на підприємствах починає розвиватися наукова система управління виробництвом – менеджмент. Широкого поширення набуває ідея стандартизації, яка спочатку припускала затвердження стандартів виробництва деталей механізмів для можливості їх взаємозамінюваності і повторного використання. У 1875 році була прийнята Міжнародна метрична конвенція і встановлено Міжнародне бюро мір і вагів.

Якщо перша промислова революція стала можлива завдяки винахідницькій діяльності інженерів-практиків, то в ході другої промислової революції промислові технології стають більш наукоємними. Завдяки діяльності учених в області хімії і фізики були здійснені ряд відкриттів, які згодом знайшли застосування в промисловості і широкому споживанні. Держава і приватні підприємці починають активно фінансувати наукові розробки, таким чином, формуючи стимул для активнішого розвитку науки і технологій. Особливо важливими з погляду подальшого технічного прогресу стали наукові розробки у військовій промисловості, які згодом знайшли своє застосування і мирних цілях.

Проте у промислових революцій можна спостерігати негативні наслідки. Діяльність людини надає руйнівний вплив на навколишнє середовище – прокладаючи дороги, чоловік змінять ландшафт місцевості, вихлопні гази забруднюють атмосферу, відходи хімічної промисловості отруюють водоймища. Непомірне виробництво товарів приводить до виснаження ресурсів, що не поновлюються. Як і виробництво товарів, руйнування біосфери відбувається в промислових масштабах.