- •1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України.
- •2. Предмет адміністративного права.
- •3. Поняття та види методів адміністративно-правового регулювання та їх співвідношення.
- •4. Поняття, класифікація та структура адміністративно-правової норми
- •5. Адміністративно-правова норма: поняття та форми реалізації.
- •6. Поняття та види адміністративно-правових відносин
- •7. Структура адміністративно-правових відносин та юридичні факти
- •8. Суб’єкти адміністративного права: поняття та характеристика.
- •10. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління.
- •11. Система суб’єктів адміністративного права.
- •9.Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи.
- •12. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •13. Система органів державної виконавчої влади.
- •14.Адміністративно-правовий статус громадян.
- •15. Права та обов’язки громадян у сфері державного управління
- •16. Адміністративно-правовий статус іноземців.
- •17. Особливий адміністративно-правовий статус біженця.
- •18. Поняття та ознаки об’єднання громадян.
- •19. Види об’єднань громадян.
- •20. Поняття державної служби та державних службовців.
- •21. Види державних службовців.
- •22. Права та обов’язки державних службовців.
- •23. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •24. Адміністративно-правовий статус адміністративних судів.
- •25. Адміністративно-правовий статус прокуратури.
- •26. Сутність адміністративного примусу.
- •27. Види заходів адміністративного примусу. Ознаки заходів державного примусу.
- •28. Заходи адміністративного припинення правопорушень
- •29. Запобіжні адміністративні заходи.
- •30. Заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
- •31. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
- •32. Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку.
- •33. Поняття та види складу адміністративного правопорушення.
- •34. Суб’єкт адміністративного правопорушення.
- •35. Об’єкт адміністративного правопорушення.
9.Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи.
Адміністративна правосуб’єктність це здатність суб’єкта адміністративного права мати адміністративні права та нести відповідні обов’язки. В адміністративному праві під суб'єктом розуміють носія (власника) прав та обов'язків у сфері публічного управління, які передбачені адміністративно-правовими нормами, здатного надані права реалізовувати, а покладені обов'язки виконувати. Адміністративна правосуб'єктність складається з двох елементів: правоздатності та дієздатності.Адміністративна правоздатність є встановлена і охороняється адміністративно-правовими нормами можливість того чи іншого суб'єкта набувати адміністративно-правові обов'язки і права, а також нести юридичну відповідальність за їх реалізацію в сфері державного управління. Вона є передумовою для участі фізичної або юридичної особи в регульованих адміністративним правом управлінських відносинах (включаючи і деликтоспособность}.Адміністративна дієздатність є вираженням практичної спроможності даного суб'єкта реалізувати свою адміністративну правоздатність в конкретних адміністративно-правових відносинах (включаючи і деліктоздатність).Правоздатність та дієздатність співвідносяться як статічестічкій і динамічний ознаки адміністративної правосуб'єктності. На практиці ці два елементи найчастіше нероздільні. Так, для органів виконавчої влади, посадових осіб, які є державними службовцями, адміністративна право і дієздатність настають одночасно, тобто з моменту утворення і закріплення компетенції органу або призначення посадової особи.В інших випадках вони не збігаються. Так, адміністративна правоздатність громадян виникає з моменту народження, а адміністративна дієздатність, як правило, після досягнення 16-річного віку.
10. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління.
Суб’єктивні права у сфері державного управління - це надана і гарантована державою, а також закріплена в адміністративно-правових нормах міра можливої або дозволеної поведінки у правовідносинах, яка забезпечена кореспондуючим обов’язком іншого суб’єкта. Суб’єктивні адмін-правові обов’язки - це покладена державою і закріплена в адміністративно-правових нормах міра належної або необхідної поведінки у правовідносинах, реалізація якої забезпечена можливістю адміністративного примусу.б’єднує їх а) спільна адмін-правова природа, б) існування в адмін правовідносинах, в) наявність меж у поведінці (і те, і друге є мірою), г) наявність у особи, адміністративної правосуб’єктності, д) наявність державних гарантій.Відмінності полягають у тому, що: а) права реалізуються в інтересах їх власника, а обов’язки в інтересах інших осіб; б) права це міра можливої або дозволеної поведінки, а обов’язки - міра належної або необхідної поведінки.
11. Система суб’єктів адміністративного права.
Система адміністративного права – це внутрішня єдність галузі адміністративного права України, що відображає послідовне розміщення і взаємозв’язок її структурних елементів (частин) – адміністративно-правових інститутів і підгалузей адміністративного права, що складаються з певних сукупностей однорідних адміністративно-правових норм. Система суб'єктів АП України: Фізичні особи;а) громадяни України;б) іноземні громадяни;в) особи без громадянства;Посадові особи;Об'єднання громадян;а) громадські організації;б) політичні партії;г) релігійні організації;д) професійні спілки; Президент України;Державні організації:а) державні органи;б) адміністрації державних підприємств, установ, організацій;в) структурні підрозділи державних органів, наділені власною компетенцією.6. Органи місцевого самоврядування.7. Недержавні організації:а) підприємства, установи, організації недержавної форми власності;б) трудові колективи;в) структурні частини підприємств, установ, організацій,(наприклад, факультет, цех, відділення в лікарні тощо).