27. Який показник оцінки фінансової стійкості розраховується як відношення суми довгострокових зобов’язань до власного капіталу підприємства?

а) коефіцієнт фінансової незалежності;

б) коефіцієнт маневрування власним капіталом;

в) коефіцієнт заборгованості;

г) коефіцієнт фінансової рівноваги.

28.Для абсолютної фінансової стійкості підприємства характерно, що:

а) власні оборотні кошти забезпечують запаси і витрати;

б) запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими коштами;

в) запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів, довгостроковими та короткостроковими позиковими джерелами;

г) запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування навіть з урахуванням залучення додаткових тимчасово вільних коштів.

29. Для нестійкого фінансового стану підприємства характерно, що:

а) власні оборотні кошти забезпечують запаси і витрати;

б) запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими коштами;

в) запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів, довгостроковими та короткостроковими позиковими джерелами;

г) запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування навіть з урахуванням залучення додаткових тимчасово вільних коштів.

30. Для кризового фінансового стану характерно, що:

а) власні оборотні кошти забезпечують запаси і витрати;

б) запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими коштами;

в) запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів, довгостроковими та короткостроковими позиковими джерелами;

г) запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування навіть з урахуванням залучення додаткових тимчасово вільних коштів.

Тема 13. Оцінка кризового стану підприємства підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

1. До видів криз залежно від їх проблематики відносять:

а) психологічну;

б) кадрову;

в) організаційну;

г) всі відповіді правильні.

2. До локальних сегментів прояву кризових явищ не відносять:

а) кризу збуту;

б) кризу менеджменту;

в) кадрову кризу;

г) фінансову кризу.

3. До оцінки методичних підходів проведення діагностики кризового процесу не включають:

а) рівень управління підприємством;

б) забезпечення ресурсного потенціалу підприємства;

в) рівень політичної ситуації;

г) фінансовий стан.

4. Методичні підходи до проведення діагностики кризового процесу поділяються на:

а) державні та наукові;

б) якісні та кількісні;

в) поточні та перспективні;

г) часткові та комплексні.

5. До методичних підходів, які виділяються в залежності від методики формування і використання показників-індикаторів, не включають:

а) індексний;

б) індикативний;

в) агрегатний;

г) оцінний.

6. Які методи є найбільш суттєвим при використанні різноманітних методичних прийомів?

1) нормативний, бальний, графічний, вибірковий;

2) статистичний, економічний, агрегатний;

3) параметричний, економіко-математичний, відносний;

4) кількісний, якісний, цільовий, функціональний.

7. В розрахунок моделі діагностики кризового стану підприємства не включають показники:

а) оцінки дебіторської заборгованості;

б) стану запасів;

в) оцінки кредиторської заборгованості;

г) структури капіталу.

8. В розрахунок моделі діагностики кризового явища, що переходить в кризову ситуацію підприємства, не включає такі показники:

а) чистий прибуток;

б) дохід від реалізації продукції (послуг);

в) операційно-технологічні та виробничі витрати;

г) маржинальний дохід.

9. До видів банкрутства підприємства не відносять:

а) потенційне;

б) реальне;

в) навмисне;

г) фіктивне.

10. Оцінка ймовірності банкрутства проводиться:

а) за економічними показниками діяльності підприємства;

б) окремо за підрозділами підприємства;

в) по кожному з етапів життєвого циклу підприємства;

г) за фінансовими показниками діяльності підприємства.

11. Оцінка ймовірності банкрутства починається з:

а) аналізу і оцінки структури балансу;

б) аналізу техніко-економічних показників;

в) оцінювання потенціалу підприємства;

г) аналізу і оцінки потенційних можливостей.

12. Відомим методом оцінки ймовірності банкрутства підприємства є:

а) 2-модель Альтмана;

б) 2модель Монте-Карло;

в) економіко-математичні моделі;

г) модель Мак Кінсі.

13. В розрахунок коефіцієнта Вівера включають:

а) виручку від реалізації, запаси, амортизацію;

б) чистий прибуток, зобов'язання, амортизацію;

в) власні кошти, короткострокові кредити, прибуток;

г) власний капітал, витрати майбутніх періодів, виручку від реалізації продукції (послуг).

14. До менш поширених методів оцінки ймовірності банкрутства підприємства не відносять моделі:

а) Мак Кінсі;

б) Спрінгейта;

в) Лису;

г) Таффлера.

15. Якщо значення універсальної дискримінантної функції більше 2, тоді:

а) підприємство вважається фінансово стійким і йому не загрожує кризова ситуація;

б) підприємство є напівбанкрутом;

в) фінансова рівновага підприємства порушена;

г) підприємство підлягає ліквідації.

16. Якщо прибутковість підприємства нижча від вартості його капіталу, то:

а) підприємство підлягає ліквідації;

б) підприємство є банкрутом;

в) одна з перших ознак руху до банкрутства;

г) підприємство є прибутковим.

17. Банкрут - це юридична особа:

а) що неспроможна своєчасно задовольнити вимоги кредиторів;

б) що неспроможна своєчасно сплатити податки і зобов'язання перед державою;

в) проти якої порушено справу про банкрутство;

г) боржник, що після рішення арбітражного суду перебуває у процесі ліквідації.

18. Господарський суд по відношенню до боржника може застосовувати наступні заходи:

а) укласти «мирову угоду» між боржником і кредиторами;

б) здійснити відповідні ліквідаційні процедури;

в) втілити в життя план санації підприємства;

г) всі відповіді правильні.

19. Якщо загальна вартість майна менша за загальну суму зобов’язань боржника, то структура балансу є:

а) задовільною;

б) незадовільною;

в) ліквідною;

г) високоліквідною.

20. Ліквідація підприємства є вигіднішою за його господарювання, якщо ринкова вартість підприємства:

а) нижча за ліквідаційну вартість активів;

б) нижча за суму зобов'язань кредиторам;

в) дорівнює сумі сукупних активів підприємства;

г) нижча за балансову вартість активів підприємства.

21.Зовнішнім чинником, що може обумовити банкрутство підприємства є:

а) організаційна структура даного підприємства;

б) збільшення кредиторської заборгованості;

в) утримання зайвих робочих місць;

г) недосконалість законодавчої бази.

22. Внутрішнім чинником банкрутства підприємства слід вважати:

а) політичну нестабільність суспільства;

б) недосконалість механізму цінової політики;

в) високий рівень інфляції;

г) низький попит на продукцію підприємства.

23. Справа про банкрутство підприємства може бути порушена судом у таких випадках:

а) надійшла письмова заява одного з кредиторів боржника;

б) надійшла письмова заява від потенційного санатора;

в) не повернено банківський кредит в обумовлений термін;

г) кредиторська заборгованість підприємства перевищує його дебіторську заборгованість.

24. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника становлять:

а) не менше 110 мінімальних розмірів заробітної плати;

б) не менше 200 мінімальних розмірів заробітної плати;

в) не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

г) не менше 500 мінімальних розмірів заробітної плати.

25. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника перевищують певну грошову суму і не були задоволені боржником протягом:

а) одного року;

б) двох років;

в) двох кварталів;

г) трьох місяців після встановлення строку для їх погашення.

26. З моменту визнання боржника банкрутом:

а) закінчується термін позовної давності;

б) припиняється підприємницька діяльність суб'єкта господарювання;

в) право розпоряджатися майном боржника переходить до ліквідаційної комісії;

г) правильні відповіді б і в.

27. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою:

а) угоду між боржником і санатором про переведення боргу;

б) угоду між санитаром та господарським судом щодо фінансового оздоровлення боржника;

в) угоду між боржником і господарським судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство;

г) угоду щодо пролонгації термінів сплати платежів абазменшення суми.

28. Ліквідаційний баланс підприємства затверджується:

а) комітетом кредиторів

б) зборами кредиторів;

в) господарським судом;

г) ліквідаційною комісією.

29. Після винесення рішення арбітражного суду про ліквідацію підприємства - банкрута в першу чергу задовольняються борги:

а) перед державою;

б) забезпечені заставою;

в) перед працівниками підприємства;

г) перед арбітражним судом.