1. Фаза випадкового ппроцеса, в якому значення параметрів, визначаючих режим енергооб‘єкта, знаходяться у відомих межах або потсійне, називаєтсья станом.
Стани схем електричних з‘єднань електростанцій визначають режим роботи електростанції. В теорії надійності розглядається три основних стани схеми: робочий, неробочий, частково робочий.
Перехід схеми з одного стану в інший трапляється з частотою відмови: ω1,ω2,ω3 і частотою відновлення:μ1,μ2,μ3.
Робочий стан характеризуєтьмя тим, що всі елементи схеми знаходяться в працездатному стані і режим роботи еелктростанції відповідає наступним вимогам:
безперебійне електропостачання споживачів або видача потужності в енергосистему згідно графіку навантаження;
забезпечення стійкої та надійної роботи енергосистеми;
якість електроенергії (частота, напруга) повинні задовольняти нормам;
забезпечення економічної роботи електростанції при раціонаьному використанні ресурсів;
економічність роботи електростанції
Неробочий стан виникає внаслідок відмов окремого обладнання з каскадним розвитком аварії на всю електростанцію і повним її погашенням. Для електростанції великої потужності повне погашення є малоймовірною подією, але для електростанцій малої потужності подією цілком можливою.
Частково неробочий стан схеми характеризується порушенням робочого стану. Відмови еелментів схеми знижують на деякий час продуктивность лелектростанції. В продовж цього періода схема не задовольняє всім основним вимогам.
2.
Розв‘зання
Подія А1 − відмова першого ланцюга лінії.
Подія А2 − . відмова другого ланцюга лінії.
Подія А − припинення електропостачання або його дефіцит.
Відповідь: ймовірність припинення та дефіциту постачання електроенергії у споживачів відповідно
1. Надійність − це властивість енергооб‘єкта виконувати задачі функції у заданому об‘ємі при визначених умовах експлуатації
Надійна робота електростанції, в основному, визначається безперебійністю електропостачання споживачів або видачею потужності в енергосистему згідно графіка навантаження.
Згідно визначенню надійність електростанцій, як енергооб‘єкта, є комплексною властивістю, яка включає в себе безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, живучість, безпеку. Ці властивості враховуються у повному об‘ємі або частково на стадії проектування, створення або у процесі експлуатації.
Безвідмовність − властивість об‘єкта безперервно зберігати працездатний стан впродовж деякого часу або деякої наробітки.
Довговічність − властивість об‘єкта зберігати працездатність до наступання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту.
Ремонтопридатність − властивість об‘єкта, що полягає у прилаштованості до попередження та знаходження причин відмов і пошкоджень, до підтримки та відновленню працездатності шляхом технічного обслуговування і ремонтів.
Живучість − властивість об‘єкта протистояти збуренням режиму, не дозволяя їх каскадного розвитку і масового відключення споживачів.
Безпека − властивість об‘єкта не створювати небезпеки людям та оточуючому середовищу у всіх можливих режимах роботи і аварійних ситуаціях.