2. Для послідовно з‘єднаних елементів визначимо параметр потоку відмов блока (частоту відмов) ωδ і середній час відновлення :

Визначаємо середній час безвідмовної роботи за формулою:

Імовірність відмови блока за рік становить:

Складемо систему лінійних диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена, які описують перехід схеми з одного стану в інший (Марковський випадковий процес). Розглядаються три стани: робочий − 0; неробочий −1; частково робочий − 2. Граф станів цієї схеми зображений на рис.

Рис. граф станів схеми.

Перехід схеми з одного стану в інший можливий при відмовах в схемі з частотами ω₁,ω₂,ω₃ і частотами відновлення: μ₁,μ₂,μ₃.

Ймовірнісні стани схеми:

Р₀ (t) - робоча схема;

Р₁ (t) - неробоча схема;

Р₂(t) - частково робоча схема.

Система диференціальних рівнянь буде мати вид:

Знак «+» застосовується в тому випадку, якщо перехід направлений в сторону розглянутого стану.

Створимо матрицю коефіцієнтів:

Тоді система диференціальних рівнянь перетвориться до системи лінійних алгебраїчних рівнянь:

Доповнюємо цю систему допоміжною умовою подій:

Існує різноманітні методи рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь, зокрема, метод Гаусса. Він полягає в почерговому виключенню невідомих до тих пір, поки не залишиться одне рівняння з одним невідомим.

З рішення останього рівняння починається зворотній процес визначення останніх невідомих.

2. Позначимо відмови елементів блока через випадкові події Х_і:

котла - х₁

турбіни - х₂

генератора - х₃

Умовна імовірність відмови енергоблока (подія А) через відмови його елементів:

Для рішення цієї задачі застосовуємо теорему повної імовірності:\

1. Фактор енергозбереження є одним з визначальних для енергетичної стратегії України. Тут фокусуються проблеми ефективності і здібності паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) забезпечити ресурсами ефективне функціонування національної економіки. Розглядається два основних фактора при аналізі проблеми енергозбереження.

Технічний фактор, який відображає вплив технічного (технологічного) стану і рівня обладнання на об‘єм споживання енергоресурсів при виробництві продукції та послуг.

Структурний фактор, який відображає вплив структурних змін в галузевій або міжгалузевій діяльності на об‘єми споживання палива і енергії.

На даний момент основним фактором зниження енергоємності продукції або послуг у всіх галузях економіки є формування ефективно діючої системи державного управління в сфері енергозбереження. Це дозволить, в першу чергу, удосконалити структуру кінцевого споживання енергоресурсів і, зокрема, за рахунок подальшого розширення і поглиблення електрифікації у всіх сферах економіки, таким чином заміщуя дефіцитні види палива і одночасно підвищуючи ефективність праці.

Технічна (технологічна) складова потенціалу енергозбереження.

Підвищення ефективності виробництва, видобування, переробки, транспортування і споживання енергоресурсів і відповідно зниження енергоємності виробництва продукції і послуг за рахунок впровадження новітніх енергозберігаючих технологій та обладнання, удосконалення існуючих технологій та обладнання, зниження втрат сировини і енергоресурсів, заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв.

Структурна складова потенціалу енергозбереження:

• зміна макроекономічних пропорцій в економіці з метою зниження рівня енергоспоживання;

• зменшення питомої ваги енергоємних галузей і виробництв промисловості і транспорту за рахунок форсованого розвитку науковоємних галузей і виробництва, які характеризуються низькими рівнями енергоємності , матеріалоємності, підвищеної вартості продукції.

У свою чергу технічні і структурні фактори залежать від міжгалузевих і внутрішньогалузевих змін економіки держави.

2. Схему електричних з‘єднань укрупненого блока замінимо схемою заміщення по надійності:

де: елемент 1 − генератор Г1

елемент 2 − вимикач В1

елемент 3 − генератор Г2

елемент 4 − вимикач В2

елемент 5 − трансформатор

Послідовно з‘єднані елементи 1 і 2 перетворюємо в еквівалентний елемент 6.

Аналогічно елементи 3 і 4 перетворюємо в еквівалентний елемент 7.

Паралельно з‘єднані елементи 6 і 7 перетворюємо в еквівалентний елемент 8.

Показникі надійності схеми укрупненого блока:

1. Одне з визначень енергетичної безпеки.

Енергетична безпека - стан електроенергетики, який гарантує технічно та економічно безпечне задоволення поточних і перспективних потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища. Тому з цієї точки зору необхідно розглянути заходи щодо безпеки енергетичних об‘ктів та забезпечення їх екологічної прийнятності.

Заходи з підвищення рівня безпеки, стійкості і живучості енергетичних об'єктів та забезпечення екологічної прийнятності енергетики:

• підвищення якості палива та зменшення шкідливих викидів

ТЕС;

• вирішення проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами АЕС;

• дотримання діючих нормативів та правил у процесі проектування, будівництва і експлуатації об'єктів ПЕК, проведення моніторингу безпеки об'єктів;

• залучення України до розроблення та впровадження ядерних реакторів нового покоління з необхідним рівнем внутрішньої безпеки;

• збільшення обсягів виробництва електроенергії за рахунок відновлюваних джерел енергії, в енерговиробництві з новітними технологіями та обладнанням;

• поступове введення еколого-економічних механізмів компенсації екологічного збитку, заподіяного об'єктами енергетики навколишньому середовищу;

• запобігання можливим екологічним катастрофам в ядерній енергетиці та підвищення рівня ядерної безпеки (комплекс заходів);

• створення умов і ресурсів для локалізації та ліквідації аварій або надзвичайних ситуацій;

• максимальне використання вітчизняного науково-технічного потенціалу в галузях ПЕК.

2.

Розе 'вязання

Подія А - пошкодження трансформатора, яка можлива у вдвох випадках. Подія В₂ - пошкодження трансформатора у період заземленої фази.

Подія В₁ - пошкодження трансформатора у решту часу.

Використовуючи формулу для повної ймовірності, маємо:

Відповідь: ймовірність пошкодження трансформатора за рік становить 0,00105.