8.6 Логістична система підприємства та організація складського обслуговування підприємства План

8.6.1 Суть логістичної системи підприємства.

8.6.2 Логістика в системі підприємства як реальний господарчий процес виробництва.

8.6.3 Загальний логістичний процес на складі класифікація складів, їх розташування, обладнання складів.

8.6.4Механізація вантажо - розвантажувальних робіт на складах.

8.6.5 Вибір способу зберігання ресурсів та матеріалів.

8.6.6.Порядок обліку матеріалів на складах, документація.

8.6. 7Напрями вдосконалення складського господарства на підприємствах галузі.

Серед підтримуючих комплексних логістичних активностей (операцій) головна роль належить складуванню, вантажопереробці і пакуванню. Виділення їх в самостійні об’єкти вивчення логістичного менеджменту. Кожний із перерахованих учасників логістичного процесу спеціалізується на здійсненні якої-небудь групи логістичних функцій. При цьому під терміном “функція” в подальшому будемо розуміти сукупність дій, однорідних з точки зору мети цих дій, і які помітно відрізняються від іншої сукупності дій, що мають також певну мету. Логістична функція - це укрупнена група логістичних операцій, що направлені на реалізацію цілей ЛС.

До основних логістичних функцій відносяться:

1. Формування господарських зв’язків по поставкам товарів, їх розвиток, корегування і раціоналізація.

2. Визначення обсягів і напрямів матеріальних потоків.

3. Прогнозування оцінки потреби в перевезеннях.

4. Визначення послідовності руху товарів через місця складування, визначення оптимального коефіцієнта ланковості при організації товароруху.

5. Розвиток, розміщення і організація складського господарства.

6. Управління запасами у сфері обігу.

7. Здійснення перевезень і всіх необхідних при цьому супутніх операцій.

8. Виконання операцій, що передують перевезенням і завершують їх (маркування, підготовка до навантаження, вантажо-розвантажувальні роботи і ін.).

9. Управління складськими операціями (здача і приймання вантажів по кількості і якості, збереження, підсортування, підготовка необхідного асортименту для споживача, організація доставки дрібними партіями і т.д.)

Всі перераховані функції взаємоув’язані і направлені на управління матеріалопотоками, тобто весь комплекс логістичних функцій в сукупності, також підпорядкований єдиній меті.

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є степінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, що виражені логістичним міксом (правило “семи И-з”).

Як зазначалось вище ЛС ділять на мікрологістичні і макрологістичні.

Макрологістична система (МАЛС) - це крупна система управління матеріалопотоками, яка охоплює підприємства і організації всіх сфер діяльності, що розташовані в різних регіонах, країнах, а також в різних країнах. МАЛС представляє собою певну інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн.

При формуванні МАЛС , яка охоплює декілька країн, необхідно подолати труднощі, що зв’язані з правовими, економічними особливостями міжнародних економічних відносин і ряд інших бар’єрів. Формування МАЛС в міждержавних програмах вимагає створення єдиного економічного простору (напр., спільні економічні зони), єдиного ринку без внутрішніх кордонів, митних перепон, капіталів, інформації, трудових ресурсів.

Сприйняття логістичної концепції як системи є визначальним у теорії логістичного менеджменту, а системний підхід є підвалиною формування будь-якої логістичної підсистеми - виробничої, транспортної, державних закупівель, комерційної, управління запасами і ін.

Поняття логістичної системи є частковим по відношенню до загального поняття системи. В енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття “система”: “Система (від грец. - ціле складене із частин ; з’єднання, сполучення) - множина елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, які утворюють певну цілісність, єдність”.

Поняття ЛС є одним із базових понять логістики. Існують різноманітні системи, що забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині необхідно вирізняти саме ЛС з метою їх синтезу, аналізу і удосконалення.

В попередній темі ми дали визначення ЛС, запропоноване В.І.Сергеевим . Разом з тим слід навести загально прийняте визначення ЛС, яке доводить, що ЛС - це адаптивна система зі зворотним зв’язком , яка виконує ті чи інші логістичні функції. Вона , як правило, складається із декількох підсистем і має розвинуті зв’язки з зовнішнім середовищем.

Розкриваючи зміст ЛС слід зазначити, що більшості ЛС притаманні основні риси складних (великих) систем, які дозволяють застосовувати до їх аналізу і синтезу системний підхід, а саме: а) складність ; б) ієрархічність ; в) емерджентність (цілісність) ; г) структурованість.

Будь-яка ЛС складається із сукупності елементів-ланок , між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відносини. ЛЛС можуть бути трьох основних типів: генеруючі, перетворюючі, і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і фінансові потоки. Є і змішані. В якості ЛЛС можуть виступати підприємства-постачальники МР, виробничі підприємства і їх підрозділи, збутові, торгівельні, посередницькі організації різного рівня, транспортні і експедиційні підприємства, біржі, банки і інші, підприємства інформаційно- комп’ютерного сервісу і т. д

ЛС діляться на дві великі групи: мікро- і макрологістичні. На мікрорівні ЛС вирішує локальні питання в рамках окремих ланок і елементів логістики і може бути представлена у вигляді наступних основних підсистем: закупівля ; планування і управління виробництвом ; збут. Макрологістичні системи можуть бути класифіковані по декільком ознакам: по адміністративно-територіальному поділу - районні, міські, обласні, регіональні, республіканські ; по обєктно-функціональній ознаці: галузеві, відомчі, торгові, військові, інституціональні. Є і глобальні макрологістичні системи.

Структуровано ЛС складається із логістичних ланцюгів, мереж, каналів у яких виконуються логістичні активності (операції, приймаються рішення). Ланцюги складаються із ЛЛС.

Логістика застосовує різні методи системного аналізу. Метод - це шлях пізнання, що опирається на деяку сукупність раніше отриманих загальних знань (принципів). Системний аналіз може здійснюватися лише при наявності арсеналу специфічних методів системного дослідження логістичних об’єктів (систем).

Методи типу “мозкової атаки”. Основна мета методів цього типу - пошук нових ідей, їх широке обговорення і конструктивна критика. Гіпотеза полягає в припущені, що серед великої кількості ідей є, по меншій мірі, декілька хороших. Метод сценаріїв є засобом первинного впорядкування проблеми в області обслуговування споживача, отримання і збору інформації про взаємозв’язки вирішуваної проблеми з іншими, про можливі і вірогідні напрями майбутнього розвитку. Сценарій представляє собою переважно якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного логістичного об’єкту при різних поєднаннях певних (попередньо виділених) умов. Методи експертних оцінок. Основою цих методів є різні форми експертного опитування з наступним оцінюванням і вибором найбільш кращого варіанту. Методи типу “Дельфі”. Початково метод “Дельфі” був запропонований як одна із процедур при проведені мозкової атаки і повинен був допомогти знизити степінь впливу психологічних факторів, підвищуючи об’єктивність оцінки експертів. Його основа - зворотний зв’язок, ознайомлення експертів з результатами попереднього етапу і врахування цих результатів при оцінці значимості експертами. Методи типу “дерева цілей”. В аналізі логістичних систем основною формою моделі, що підлягає удосконаленню і насиченню даними з допомогою експертних оцінок, є дерево цілей. Дерево цілей представляє собою зв’язувальний граф, вершини якого інтерпретуються як цілі логістичної системи, а ребра і дуги - як зв’язки між ними. Це основний інструмент ув’язки цілей верхнього рівня організаційної структури з конкретними засобами їх' досягнення на нижньому операційному рівні. Морфологічні методи ( а) системного покриття поля, б) заперечення і конструювання, в) морфологічного ящика). Основна ідея полягає в систематичному знаходженні всіх можливих варіантів вирішення проблеми шляхом комбінування виділених елементів або їх ознак. Матричні форми представлення і аналізу даних не є специфічними але використовуються широко. Матриця - це наочна форма представлення даних, яка розкриває внутрішні зв’язки між елементами, допомагаючи вияснити і проаналізувати частини структури що не спостерігається. Програмно-цільовий метод - розробка і виконання перспективних задач, що направлені на досягнення певної мети незалежно від відомчих рамок. Метод аналізу систем застосовується для оцінки альтернативних курсів дій при розподілі ресурсів у відповідності з цілями системи. Аналіз систем включає процес визначення цілей і оцінку альтернативних планів. Поряд з наведеними також застосовуються : метод дослідження операцій та метод входів і виходів. Потенціал логістики дозволяє реалізувати цільові установки як фірми, підприємства, так і галузі (відомства) в рамках їх місії, яка є стратегічним фактором в умовах посилення конкуренції. В цьому плані логістичну місію за кордоном часто трактують як правило “семи R-s” або логістичний мікс (по аналогії з маркетинговим міксом “4- P-s”): ensuring the availability of the right product, in the right quantity and the right condition, of the right place, of the right time, for the right customer, at the right cost, що можна перевести як “забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості і заданої якості в потрібному місці у встановлений час для конкретного споживача з найкращими (оптимальними) затратами”.

В правилі “семи R-s” відображені суттєві риси логістичної місії організації бізнесу, ключовими із яких є якість, час і затрати.

Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних підприємств і організацій, які виробляють і споживають ту або іншу продукцію, які надають або користуються тими чи іншими послугами. При цьому ключову роль в управлінні матеріальними потоками відіграють наступні підприємства і організації: транспортні підприємства загального користування, експедиційні фірми ; підприємства гуртової торгівлі ; комерційно- посередницькі організації ; підприємства-виробники, склади ГП яких виконують різні логістичні операції.

Умовою безперервного перебігу виробничих процесів на підприємствах є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів, а також міжцехових і внутрішньоцехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Усі ці запаси зберігаються на різних складах підприємства, сукупність яких утворює його складське господарство.

Структура складського господарства підприємства формується під впливом низки чинників, головними з яких є:

• номенклатура матеріалів, що споживаються;

• тип, рівень спеціалізації та обсяги виробництва.

Досвід господарювання підтверджує доцільність створення трьох видів складів на підприємствах:

• матеріальних (підпорядкованих відділу матеріально-технічного постачання) - для зберігання запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів та інших матеріальних цінностей, що надходять на підприємство ззовні;

• виробничих - для зберігання напівфабрикатів власного виготовлення; до них включають також центральний інструментальний склад, цехові інструментально-роздавальні комори, склади запасних частин та устаткування;

• збутових - для зберігання готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації; їх підпорядковано відділу збуту підприємства.

Організація складського господарства передбачає приймання, розміщення, зберігання, підготовку до виробничого використання, видачу та облік руху матеріальних ресурсів.

Розміщення і зберігання матеріальних ресурсів на складах підприємства може здійснюватися трьома способами:

Сортове розміщення - передбачає закріплення за кожним видом матеріалів постійного місця його зберігання.

Парійний спосіб - кожна партія матеріалів, що надійшла на підприємство, зберігається окремо.

Комплектне розміщення - є різновидом сортового та означає розміщення матеріалів комплектами, що відпускаються у виробництво.

Важливою функцією складського господарства є також підготовка матеріалів до виробничого використання, тобто комплектування, нарізування, розкрій тощо. Ці роботи виконують заготівельні відділення (дільниці) матеріальних складів підприємства.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення терміну логістика

2. Назвіть мінімальний логістичний ланцюг на промисловому підприємстві

3. Яку роль відіграє логістика в ринкових умовах господарювання

Література:

В.О. Онищенко та інші – Організація виробництва, Київ , 2005, видавництво «Лібра»- 336 с. (с.321-323)

П.В. Круш та інші – Організація виробництва, Київ, 2010, видавництво «Каравела» - 536 с. (с447-453)

Творче завдання :

1. Підготуватися до тестового опитування (тести додаються).

2. Підготуватись до лекційного диктанту (питання диктанту додаються)

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Малий ремонт передбачає:

а) повне відновлення паспортних характеристик машин;

б) часткове відновлення паспортних характеристик;

в) усі відповіді правильні.

2. Дайте визначення структури ремонтного циклу:

а) період часу між двома капітальними ремонтами;

б) частка витрат на окремі види ремонту у їх загальному обсязі;

в)сукупність розміщення у певному порядку ремонтних і профілактичних операцій у період між двома капітальними ремонтами.

3. Перелічіть основні завдання ремонтного господарства на підприємстві:

а) ремонт на відновлення інструменту;

б) модернізація обладнання;

в) будівництво нових цехів та дільниць;

г) ремонт та раціональна експлуатація обладнання.

4. Ремонтний цикл характеризується проміжком часу:

а) від моменту введення обладнання в дію до першого його капітального ремонту;

б) від моменту введення обладнання в дію до першого малого ремонту;

в) від моменту введення обладнання в дію до першого середнього ремонту;

г) між двома оглядами;

д) між двома капітальними ремонтами.

5. Міжремонтний період – це проміжок часу:

а) від моменту введення обладнання в дію до першого його капітального ремонту;

б) від моменту введення в дію обладнання до першого малого ремонту;

в) від моменту введення в дію обладнання до першого середнього ремонту;

г) між двома оглядами;

д) між двома капітальними ремонтами;

е) між двома суміжними ремонтами.

6. Між оглядовий період – це проміжок часу :

а) від моменту введення обладнання в дію до першого капітального ремонту;

б) між ремонтом і оглядом;

в) від моменту введення обладнання в дію до першого середнього ремонту;

г) між двома оглядами;

д) між двома капітальними ремонтами;

е) між двома суміжними ремонтами.

7. Інструментальне господарство займається:

а) проектуванням інструменту;

б) виготовленням інструменту для реалізації на сторону;

в) виготовленням інструментів для власних потреб підприємства;

г) зберіганням інструменту;

д) реалізацією інструменту.

8. За характером використанням інструмент поділяють на:

а) обробний;

б) контрольний;

в) універсальний;

г) вимірювальний;

д) спеціальний;

е) інструмент І порядку; є) інструмент ІІ порядку.

9. Норма витрат інструменту враховує:

а) стійкість інструменту;

б) кількість інструментів, необхідних для виробництва продукції;

в) кількість часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції;

г) усі відповіді правильні.

10. Залежно від виробничого призначення розрізняють інструмент:

а) обробний;

б) контрольний

в) універсальний;

г) вимірювальний;

д) спеціальний;

11. Заводський обробний фонд включає інструмент, що перебуває:

а) в експлуатації;

б) в цехах;

в) на центральному інструментальному складі;

г) на робочих місцях;

д) в інструментально- роздавальній коморі.

12. За місцем використання інструмент поділяють на:

а) обробний;

б) контрольний;

в) універсальний;

г) вимірювальний;

д) спеціальний;

е) інструмент І порядку;

є) інструмент « порядку.

13. Експлуатаційний фонд включає інструмент, що знаходиться:

а) на заточуванні;

б) у ремонті;

в) на складі;

г) на робочих місцях;

д) в інструментально – роздавальній коморі.

14. Цеховий оборотний фонд включає інструмент, що перебуває:

а) в експлуатації;

б) на заточуванні та ремонті;

в) у запасі в інструментально – роздавальній коморі;

г) усі відповіді правильні;

15. У запас інструментів інструментально – роздавальної комори входить:

а) перехідний запас;

б) страховий запас;

в) максимальний запас;

г) витратний запас;

д)запас точки замовлення.

16. Страховий запас інструменту створюється з метою забезпечення:

а) безперебійної роботи;

б) ритмічної роботи;

в) ефективності виробництва;

г) якості продукції.

17. Інструментальне господарство займається:

а) виготовленням певного інструменту;

б) ремонтом і заточуванням діючого інструменту;

в) постачанням інструментів за кооперативними поставками.

18. Загальна потреба в енергоресурсах включає потребу в електроенергії:

а) рушійний;

б) технологічний;

в) освітлювальний;

г) технічний;

д) економічний.

19. Вкажіть показники, що характеризують ефективність діяльності енергетичних підрозділів

а) коефіцієнт оборотності;

б) коефіцієнт втрат енергії в електромережі;

в) коефіцієнт енергоозброєності;

г) чисельність працюючих;

д) матеріаломісткість.

20. Енергетичне господарство очолює відділ:

а) головного конструктора;

б) головного енергетика;

в) головного механіка;

г) головного технолога.

21. В енергетичних балансах відображаються:

а) джерела надходження енергоресурсів;

б) централізоване надходження енергоресурсів;

в) собівартість виробництва енергії;

г) напрямки використання енергоресурсів;

д) чисельність працівників.

22. Вкажіть правильну відповідь:

а) економія або перевитрати енергоресурсів визначаються на основі складання енергоресурсів;

б) економія або перевитрати енергоресурсів визначаються на основі балансу підприємства;

в) економія або перевитрати енергоресурсів визначаються на основі собівартості продукції.

23. До складу транспортного господарства входять:

а) автогаражі;

б) вантажі;

в) транспортні цехи.

24. Кільцева система маршрутних перевезень передбачає:

а) обслуговування транспортом двох пунктів;

б) встановлення зв’язків між певним пунктом та групою інших пунктів;

в) послідовну доставку вантажів з одного підрозділу в іншій по колу з поверненням до вихідного пункту;

г) перевезення вантажів з одного підприємства до підприємства – замовника;

д) правильної відповіді немає.

25. Вантажопотоки – це:

а) обсяг вантажів, що ввозить на підприємство ;

б) обсяг вантажів, перевезених транспортом у певному напрямку;

в) зовнішній і внутрішній вантажообороти підприємства;

г) кількість транспортних засобів за видами;

д) обсяг вантажів, що вивозяться з підприємства.

26. Вантажооборот – це:

а) обсяг перевезень вантажів з одного структурного підрозділу підприємства в інший;

б) кількість вантажів, які перевозяться у певному напрямі за певний проміжок часу;

в) середня відстань перевезень вантажів на підприємстві за певний період часу;

г) обсяг перевезень між двома пунктами.

27. Маятникова система маршрутів транспортних засобів передбачає, що:

а) рух транспорту відбувається між двома пунктами;

б) рух транспорту здійснюється із одного пункту в кілька інших почергово;

в) рух транспорту з одного пункту в інших відбувається по колу;

г) перевезення здійснюється поза межами підприємства.

28. Внутрішній вантажообіг характеризується:

а) обсягом вантажів, які відвантажуються з підприємства;

б) обсягом вантажів, що находять на підприємство;

в) обсягом перевезень вантажів між структурними підрозділами підприємства;

г) кількістю транспортних засобів для перевезення вантажів.

29. Шахова відомість складається для регламентації:

а) внутрішніх вантажооборотів;

б) зовнішніх вантажооборотів;

в) вантажопотоків.

30. Склади слід розмішувати:

а) залежно від коефіцієнту змінності роботи;

б) за ходом технічного процесу;

в) залежно від тривалості робочої зміни;

г) у цехах;

д) за межами цехів.

31. За номенклатурою матеріальних ресурсів, що зберігаються, склади поділяють на:

а) заводські;

б) спеціалізовані;

в) цехові;

г) проміжні;

д) універсальні.

32. Спеціальні складські приміщення створюють для:

а) зберігання матеріальних ресурсів різної номенклатури;

б) зберігання готової продукції, тари, відходів виробництва;

в) зберігання тарних і штучних вантажів;

г) зберігання однорідних матеріалів, матеріалів, сировини, продукції;

д) усі відповіді правильні.

33. За характером матеріальних ресурсів, що зберігаються, склади поділяють на:

а) універсальні;

б) проміжні;

в) початкові;

г) спеціалізовані;

д) кінцеві.