2. Системи автоматизації банківських операцій, що застосовує банк. Автоматизація бухгалтерського обліку в банках

Сучасні системи автоматизації банківських операцій (САБО) розробляють за модульним принципом. Основою комплексу є ядро системи, що доповнюється функціональними модулями (див. дод. А).

До складу ядра САБО входять: набір таблиць бази даних (інформація про параметри банку, довідники системи, перелік користувачів, процентні ставки, курси валют, клієнти банку і їхні рахунки тощо); набір процедур і тригерів (тригер - це процедура, яка аналізує можливість виконання дії, наприклад, право користувача на вставку/вилучення/модифікацію записів до таблиці, при виявленні будь-яких некоректних дій тригер викликає повернення назад трансакції).

Модуль Головна книга є основним у САБОУ він доповнює ядро системи і призначений для виконання функцій адміністрування САБО на етапі початкового впровадження й у процесі експлуатації, а також функцій автоматизації роботи банку в рамках Операційного дня банку (відкриття/закриття банківського дня; реєстрація клієнтів і рахунків; автоматичне визначення контрольного розряду рахунку; введення і перегляд документів; візування документів) і взаємодії із зовнішними платіжними системами тощо.

Модуль Клієнт/банк призначений для роботи з електронними клієнтами і забезпечує обмін електронними документами між банком і клієнтами телекомунікаційними каналами та відкриває для клієнтів можливість оперативного контролю й управління власними коштами за допомогою телефону [1].

Модуль Безпека призначений для здійснення контролю за роботою системи. Всі дії користувача фіксуються в журналах (протоколах), які ведуться всіма прикладними програмами системи. Всі протоколи доступні для перегляду адміністраторові, і аудит дає змогу виявляти порушення після того, як вони здійснилися. Контроль за роботою системи виконується за допомогою таких функцій: Журнал подій у САБО (перегляд журналу); Перегляд доступів до рахунків (перегляд прав виконавців на перегляд, дебетування, кредитування рахунків); Управління логінами користувачів (блокування/розблокування користувача) тощо.

Модуль Управління ресурсами банку призначений для реалізації технології оперативного управління платежами: визначення правил автоматичного блокування/розблокування документів під час міжбанківських платежів, оперативне управління коррахунком шляхом активації потрібних у даний момент бізнес-правил.

Модуль Валютні операції доповнює модуль Головна книга і призначений для обробки потоків початкових і зворотних повідомлень платіжної системи SWIFT; для реєстрації заявок клієнтів банку на купівлю/продаж безготівкової валюти на міжбанківському ринку або валютній біржі; для введення контрактів і обробки митних документів тощо.

Модуль Розрахункова палата призначений для забезпечення найсприятливіших умов для проходження платежів між філіями банку (внутрішньобанківські платіжні системи).

Модуль Кредитно-депозитні операції призначений для реалізації операцій банку з розміщення коштів у формі кредитних угод різного призначення. Модуль забезпечує мультивалютне ведення кредитних угод і підтримує різні етапи життя угоди (введення параметрів угоди, генерація календаря видачі і погашення кредиту тощо).

Модуль Податковий облік автоматизує відображення фінансової діяльності банку в податковому управлінському обліку (описує зв'язок фінансового обліку з рахунками податкового управлінського обліку, опис і підтримка в актуальному стані податкової декларації і додатків до неї тощо).

Модуль Операції з фізичними особами призначений для поточного налагодження і координації технології роботи з обслуговування вкладів фізичних осіб.

Модуль Операції з цінними паперами призначений для виконання операцій банку з цінними паперами.

Модуль Звітність призначений для формування і обробки файлів - форм звітності НБУ та інших банків на основі бази даних банку [6].

Функціональні модулі забезпечують автоматизацію певного технологічного процесу і реалізуються у формі конкретного автоматизованого робочого місця (АРМу). Перелік і склад АРМів у САБО визначається на етапі початкового впровадження технологічної моделі банку, з урахуванням вимог конкретного банку, і може видозмінюватись у процесі експлуатації. Рекомендований перелік АРМів може бути таким: АРМ Адміністратора САБО; АРМ Технолога банку, АРМ Безпеки; АРМ Реєстрації клієнтів і рахунків; АРМ Операціоніста; АРМ Керівника, Гол. бухгалтера; АРМ Технолога системи електронних платежів; АРМ Казначея; АРМ Валютні операції; АРМ Звітність; АРМ Вклади населення; АРМ Кредити-Депозити; АРМ Податковий, управлінський облік; АРМ Управління коррахунком. Доступ до функціональних компонентів і ядра здійснюється через виклик певних пунктів меню АРМів користувачів.

ПриватБанк використовує САБО «Промінь». Комплекс «Промiнь» є АРМом з нарощуваний функціональністю [8].

Облік робочого часу співробітників (табелювання) відбувається шляхом своєчасного входу (і виходу) в ПК Промiнь, за допомогою динамічного пароля, посиланого системою на зареєстрований в Персоналі телефонний номер співробітника (в sms-повідомленні).

При запуску програми з'явиться вікно із запитом введення логіна і пароля.

Вводити необхідно свій логін і пароль, під яким працівник зареєстрований в системі управління персоналом банку (LDAP).

При першому вході в комплекс, Промiнь "запропонує" зробити вибір свого місця розташування, для того, щоб модулі програми підключалися до серверів, що належать до відповідного регіону, а саме:

• Україна, в рамках корпоративної мережі - якщо комп'ютер підключений, безпосередньо, до корпоративної мережі;

• Росія, в рамках корпоративної мережі;

• Грузія, в рамках корпоративної мережі;

• Латвія, в рамках корпоративної мережі;

• А-Банк, в рамках корпоративної мережі;

• Кіпр, в рамках корпоративної мережі;

• Internet (РІП) - комп'ютери, підключені до сервера через зовнішній шлюз (РІП).

Крім того, в цьому ж вікні можна редагувати загальні установки програми і настройки проксі-сервера.

Якщо не використовується місцевий (локальний) сервер оновлення, рядка "URL сервера оновлення" і "URL ресурсу для автономної роботи" залишаються незаповненими. В цьому випадку використовується сервер оновлення, що відповідає обраному місцезнаходженні, він підтягується автоматично. Інакше - необхідно прописати ту адресу, з якого відбувається оновлення ПК Промiнь.

В цьому ж вікні можна налаштувати автономний режим роботи комплексу Промiнь (наприклад, для роботи в торгових точках [РІП]). В автономному режимі перший запуск програми повинен здійснюватися в режимі on-line.

Якщо запуск комплексу Промiнь відбувається в Ріпеа, то користувачеві, що має права і допуски до кількох програмним модулям, слід встановити (для виключення ситуацій некоректного поновлення додатків) місце розташування - "РІП". Після оновлення необхідних модулів в режимі on-line, подальша робота йде в автономному режимі роботи.

Крім того, якщо запуск здійснюється перший раз, комплекс зажадає введення Додаткових параметрів. Необхідним є заклад Branch відділення, в якому працівник перебуваєте в даний момент (Тобто не Branch, під яким Ви заведені в ПриватПерсоналі, а Branch "поточного місця розташування").

Після введення своїх даних (LDAP-логін, пароль), заклади потрібних налаштувань і натискання кнопки "ОК", з'являється вікно "підтвердження номера мобільного телефону", на який буде відіслано sms з кодом динамічного пароля.

Перед початком роботи в Промiнь необхідно ознайомитися з його Довідкової системою. У ній надано керівництво по експлуатації комплексу та його модулів (пункти меню), відповіді на поширені питання, надана інструкція з налаштування параметрів.

З Промiнь, без додаткової авторизації, можна потрапляти в інші банківські комплекси (ПриватДок, Контроль, Органайзер, Підзвітні ...) Для цього необхідно вибрати Сервіс -> ПриватДок (або іншу програму) [8].

Метою організації бухгалтерського обліку є забезпечення користувачів необхідною інформацією про операції установ Банку.

Бухгалтерський (фінансовий) облік – це складова система обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції установи Банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Система обліку «ПриватБанку» включає бухгалтерський (фінансовий), управлінський та податковий облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю розрахунку даних. Бухгалтерський облік є складовою інформаційної системи та включає: облік операцій за відповідними рахунками на підставі автоматизованих та ручних проводок; складання агрегованих та детальних звітів. Бухгалтерський облік забезпечує повне та своєчасне відображення всіх операцій в обліку та н6адання користувачам інформації про стан активів і зобов’язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни.

На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх операцій у первинних документах, збереження протягом установленого строку оброблених документів, регістрів бухгалтерського обліку та звітності несе керівник Банку, філії Банку, який здійснює загальне керівництво діяльністю банку та керівник банку (І, І-А, ІІ, ІІ-А типу), який здійснює поточне керівництво діяльністю всієї установи, в тому числі підзвітною мережею. Керівники відповідних установ несуть відповідальність за ефективність роботи такої установи Банку відповідно до законодавства України, установчих документів та Положень Банку [3].

На службу бухгалтерського обліку покладаються такі основні функції:

1. Дотримання єдиних правил бухгалтерського обліку для операцій, які здійснюються установами банку;

2. Перевірка отриманих від підпорядкованих філій, клієнтів банку первинних облікових документів;

3. Ведення регістрів бухгалтерського обліку відповідно до основних вимог нормативно-правових актів Національного банку України та локальних нормативно-правових актів Банку;

4. Дотримання встановлених правил технології обробки облікової інформації;

5. Дотримання порядку ведення обліку та розрахунків за внутрішньобанківськими операціями;

6. Здійснення бухгалтерського контролю за дотриманням повноважень підписання документів в установах Банку, обґрунтованим та правильним перерахуванням безготівкових коштів (видачею готівки), застосуванням правил Облікової політики Банку всіма його підрозділами та за достовірністю фінансової та податкової звітності;

7. Своєчасна підготовка, перевірка та подання фінансової звітн6ості;

8. Ведення податкового обліку, здійснення розрахунків, сплата податків та обов’язкових платежів, складання податкової звітності;

9. Забезпечення встановленого режиму захисту банківської інформації та комерційної таємниці;

10. Формування банківських документів установи Банку, зберігання їх в поточному архіві та передача в архів установи Банку [5].

Програмно-технічні засоби, що застосовуються установами банку в процесі їх діяльності, мають відповідати їх функціональним, технологічним вимогам, а також вимогам щодо інформаційної безпеки тощо. Під час застосування програмно-технічних засобів передбачається: реалізація принципу надання користувачам необхідних повноважень; доступ з робочого місця працівника лише до тієї інформації, що потрібна користувачу для безпосереднього виконання його обов’язків; можливість докладного попереднього аналізу всієї вхідної інформації до часу її відображення в обліку; реалізація правила «двох рук» (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), за винятком операцій, що здійснюються платіжними та іншими автоматизованими системами; реалізація банківського продукту згідно із затвердженою технологією оброблення інформації; можливість автоматичного визначення джерела надходження суперечливої інформації та термінового інформування відповідних працівників банку про це і блокування роботи користувачів чи робочих місць до часу надання їм дозволу на проведення подальшої роботи; прийняття користувачами правильного рішення про те, яке з джерел інформації слід вважати сумнівним, а яке – достовірним; неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого джерела; автоматичне присвоєння протягом одного операційного дня кожній операції певного номера, який має вноситися до певного електронного документу; надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних неполадок.

Наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банківської установи внаслідок виникнення форс-мажорних та інших непередбачуваних обставин або в разі ліквідації установи банку; автоматизація роботи з архівами системи» архівація – регламентна або позапланова (у разі потреби) [14].

Крім того, установам банку слід: суворо дотримуватися і перевіряти виконання вимог щодо технічного та технологічного забезпечення їх діяльності, зокрема розміщення програмно-апаратних комплексів на таких комп’ютерах, що мають забезпечити їх надійне функціонування; вживати заходів для забезпечення безперебійного електроживлення та наявності резервних каналів зв’язку; перевіряти виконання вимог щодо організації захисту інформації в програмно-технічних комплексах згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України та вимогами розробників систем захисту інформації.

Організація облікової політики регламентується Постановою правління ПАТ КБ « ПриватБанк» «Про затвердження Облікової політики» на 2014 рік від 31 грудня 2013 року. Загальні положення облікової політики визначають та встановлюють єдині методичні підходи до здійснення бухгалтерського обліку та складання - звітності, єдині засади визнання і оцінки окремих статей балансу і операцій [8].

Облікова політика – це сукупність визначених у межах законодавства України принципів, методів і процедур, що використовуються Банком для складання звітності.

Облікова політика є основою:

• Ведення бухгалтерського обліку, складання зовнішньої та внутрішньої звітності;

• Визначення порядку відносин з питань обліку безпосередньо в установах та між установами Банку всіх рівнів;

• Регламентації облікових процедур, що виконуються в установах Банку і визначені нормативно-правовими актами Національного банку України та локальними нормативно-правовими актами Банку.