- •Зародження літ-ва як поетики і риторики в античності
- •Основні ідеї Поетики Арістотеля
- •3.Унормованість поет творчості Горацієм в «Посланні до пісонів»
- •Н.Буало як теоретик класицизму
- •Розвиток нормативної поетики в Європі та Україні
- •Початок філософсько-естетичних рефлексій стосовно літератури
- •7. Зародження та розвиток академічного літературознавства
- •Основні течії в академічному літ-ві в першій пол. 19 століття
- •9. Розвиток нової літературознавчої думки в хх столітті
- •10. Сучасні розгалуження та парадигми науки про літературу
- •11. Філософські основи євр модернізму та їх відображення в літературознавстві
- •12. Творчість ф.Ніцше: концепція аполлонівського і діонісійського початків в мистецтві
- •13. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів ф.Ніцше
- •14.Основні ідеї а. Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •4. Принцип інтерпретації прочитаного.
- •6. Принцип циклічності, або герменевтичного кола.
- •16.Поступ герменевтики у працях Гадамера.
- •17. Психоаналіз Фройда та його вплив на літературознавство.
- •18. Вчення з. Фройда про едипів комплекс і наука про літературу.
- •19. Потяг до смерті( танатосу) за з.Фройдом і втілення цього комплексу у художній практиці майстрів красного письменства.
- •21. Варіативність аналітичної рецепції худ текстів за міфокритичною методологією.
- •22. Школа російських формалістів та її вплив на структурально-семіотичні студії.
- •23.Основні літературознавчі ідеї бахтіна
- •25. Концепти теорії жанрів бахтіна
- •26. Подальший розвиток ідей бахтіна
- •27 Структуралізм
- •28 Наратологія
- •29 Методологія семіотичних студій
- •30 Відмінності між модернізмом і постмодернізмом
- •31 Постструктуралізм м. Фуко
- •32 Деконструктивізм жака дерріди
- •33 Роль і місце теорії літ – ри в контексті гуманітарних наук поля де манна
- •35 Образ діви марії за ю. Крістевою
- •36. Осн ідеї елейн шовалтер
- •37 Розвиток поняття література
- •38 Літературність
- •39. Образна природа мистецтва слова.
- •41. Основні функції художньої словесності.
- •42. Основні види художньої літератури.
- •43. Історизм поняття автор.
- •44. Автор у творі та автор як реальна особа.
- •45.Реципієнт 53. Реципієнт: слухач, глядач, читач.
- •46. Що таке «історія літератури»
- •51. Основні стадії розвитку л-ри в Європі та Америці. Специфіка інших регіонів.
- •52. Модернізм в худ літ кінця 19 -20 ст.
- •53. Постмодернізм.
- •54. Умовність генологічної класифікації літ творів.
- •55. Жанр як основна категорія буття
- •56. Жанрові системи різного рівня
- •57 Основні жанри епіки
- •58. Основні драматичні жанри
- •59. Жанрові модифікації лірики
46. Що таке «історія літератури»
Історія літератури – класифікує якийсь певний період розвитку тієї чи іншої національної або регіональної л-ри. Може бути історія л-ри певного культурного регіону пр. Європейська іст.літ. Існує також історія національних літератур. В кожній літературі є свій канон пр. заг.європ.канон : Шекспір, Данте, Гете, Сервантес, Чехов і тд. Є національна класика і регіональна класика.
ИСТОРИЯ ЛИТЕРАТУРЫ — филологическая наука, входящая в состав литературоведения и изучающая историю всемирной литературы, отдельных национальных литератур. И. Л. — относительно новая наука, хотя имеющая предысторию. На протяжении тысячелетий человечество фиксировало сведения о развитии литературы в других формах. Изустно бытовали и записывались легенды о древних певцах, сказителях, мудрецах — Орфее и Гомере, Конфуции и Вальмики, Заратуштре и Моисее. Биографии трубадуров (XIII в.) также носят легендарный характер, как и первая биография Шекспира(Н. Роу, 1709). Реальное, документальное смешивалось с фантастическим, история представала в персоналиях авторов, главное не отделялось от второстепенного. Параллельно развивался другой источник науки о литературе — поэтика как нормативная теория. Здесь со времен «Поэтики» Аристотеля царило представление об извечных законах литературного творчества, особое внимание уделялось жанровой классификации и кодификации. Третий важнейший источник истории литературы — литературная критика, достигшая больших высот уже к XVIII в.
47. Особливості визначення літ. епохи й літ доби.
Будь-яка регіональна чи національна л-ра поділяється на певні епохи, тобто великі періоди, які відповідають певному етапові розвитку даного суспільства. Пр. Європейська л-ра: Античність, середньовіччя, відродження, просвітництво.. Літ доба – менш значний відрізок часу ніж літ епоха. Пр. доба реалізму ..
48. Різні концепції поняття літ стиль.
Літературний стиль — сукупність прийомів у використанні засобів мови, притаманна даній літературній школі, властива якому-небудь письменникові (авторський стиль) або літературному твору (ораторський, поетичний стиль), літературному напряму, жанрові.
49. Традиційний науковий апарат «Історії літератури»
50. Парадигма літературного процесу Д. Чижевського
Аполлонівський стиль – гармонійність, намагання унормувати літ мову, намагання зробити провідних персонажей гармонійними, сюжет без надмірних перепетій і упізнавань.
Діонісійський стиль – дисгармонійність, любов до різноманітної мовної гри, надмірність в характерах персонажів, перебільшення певних рис, перебільшення випадковостей в подієвій основі. Доба відродження – аполлоністична стилістика, доба романтизму – діонісійська, реалізм – аполлоністична, модернізму – діонісійська, постмодернізму – аполлоністична.
51. Основні стадії розвитку л-ри в Європі та Америці. Специфіка інших регіонів.
Традиційна л-ра спирається безпосередньо на фольклор, де основним є вміння наслідувати традицію, де авторське начало майже ігнорується і будь-які запозичення з інших текстів не вважаються плагіатом. Це традиційний період розвитку. Для зах.європи від античності і до 16 ст. схід. Від ант. До 19 ст. для країн далекосхідного регіону до кінця 19 ст. Новий період пов’язано з індустріальним суспільством, з масовим книгодрукуванням, з появою масового читача, появою авторського права і відповідно, покарання за плагіат, тобто з капіталізацією літ творчості. Новітня стадія розвитку з постіндустріальним суспільством, з інформаційними технологіями, з розвитком інтернету і з спробами ліквідувати авторське право.
