II. За матеріальною безпеченістю

Сім'я:

з дуже високим матеріальним статком;

із високим матеріальним статком;

із середнім матеріальним статком (забезпечена);

з низьким матеріальним статком (малозабезпечена);

які терплять нестатки (за межею бідності).

III. За виховним потенціалом

Сім'я:

Соціально здорова, виховально-сильна;

благополучна у виховному виховально-стійка;

відношенні; виховально-хитлива;

соціально здорова, але виховально-слабка з

неблагополучна у утратою контакту з дітьми і

виховному відношенні; контролю над ними;

соціально нездорова, виховально-слабка з

неблагополучна у постійно конфліктною

виховному відношенні; атмосферою;

соціально нездорова, виховально-слабка з

негативна у виховному агресивно-негативною

відношенні. атмосферою;

маргінальна (з алкогольною, сексуальною деморалізацією, наркотичноюзалежністю);

правопорушна; злочинна; психічно обтяжена.

IV. За стосунками

гармонічна;

компромісна;

хитлива;

уявна;

конфліктна;

різко конфліктна;

споживча.

V. За спрямованістю

Сім'ї, орієнтовані:

на діяльність;

на спілкування;

на самозадоволення (егоїстична).

VI. За соціально-правовою усталеністю

соціально стійка;

соціально хитлива;

асоціальна;

криміногенна.

Типологія сім'ї за видами соціальної допомоги[6]:

а) Соціально-демографічна: сім'ї

багатодітні, бездітні, які

розлучаються, сім'ї з

неповнолітніми батьками.

б) Матеріально-житлова: малозабезпечені сім'ї, які перебувають у поганих житлових умовах; вагітні

жінки, матері, на утриманні яких є неповнолітні діти або

які втратили роботу, потребують роботу зі скороченим

днем чи вдома тощо.

в) Медико-соціальна: сім'ї з дітьми, батьками-

інвалідами з фізичними та психічними захворюваннями,

які зловживають спиртними напоями, застосовують наркотичні речовини, мають прояви суїциду.

г) Психологічна та соціально-педагогічна:

1) неблагополучні сім'ї - неповні, які ведуть аморальний спосіб життя, зі стійкими конфліктами між батьками та дітьми, сім'ї „нових" українців, зовні благополучні, але такі, що систематично припускають серйозні педагогічні прорахунки внаслідок педагогічної неосвіченості, безграмотності (надмірна батьківська любов, застосування фізичних покарань, формальне ставлення до дитини, неврахування індивідуально-психологічних особливостей дитини в процесі сімейного виховання);

2) діти і підлітки, які знаходяться в несприятливих сімейних умовах; у конфліктних стосунках з батьками, учителями, однолітками, сусідами; які залишилися без опіки батьків;

3) вихованці дитячих будинків та шкіл-інтернатів; важковиховувані підлітки, які припускають антигромадські вчинки, хуліганські дії; бродяжать, жебрують, ізольовані в колективі однолітків, мають аморальну, протиправну, агресивну поведінку, уживають алкоголь, наркотики, психотропні речовини, мають суїцидні спроби;

4) підлітки, які зазнають насильства, негативного впливу за місцем проживання, навчання (жорстоке ставлення, приниження, образи, домагання, яких дорослі залучають до вживання алкоголю, наркотиків), мають внутрішньособистісні проблеми, роздратованість, невпевненість у собі, боязкість, сором'язливість тощо. ґ)Соціально-правова: батьки перебувають у суперечності із законами суспільства, криміногенна обстановка в сім'ї, одного з батьків засуджено; молоді люди, які повернулися з місць позбавлення волі (ВТК, спецшколи, спец ПТУ) [5,180-182].

Типологія сім'ї в парадигмах загального підходу [6]. Сьогодні робляться спроби вирішення проблеми типологізації сім'ї із загальних позицій (загальних підходів).

Систематизація таких підходів на окремих прикладах дана в навчальному посібнику Б.Ковбаса і В.Костіва [1,16-17]:

- за кількістю дітей: бездітна (інфертильна), однодітна, малодітна, багатодітна сім'я;

- за складом: велика сім'я, складна (сім'я декількох поколінь), проста або нуклеарна сім'я;

- за структурою: з однією шлюбною парою з дітьми чи без дітей; з однією шлюбною парою з дітьми чи без дітей з одним із батьків чоловіка (дружини), іншими родичами тощо;

- за структурою влади: авторитарні, демократичні та ліберальні сім'ї;

- за розподілом ролей у сім "і: традиційні (патріархальні чи матріархальні) та егалітарні сім'ї;

- за однорідністю соціального складу: соціально гомогенні (однорідні) і гетерогенні (неоднорідні) сім'ї;

- за стадією становлення сім'ї: молоді (до 9 років), середні (10-19 років), зрілі (понад 20 років);

- за сімейним стажем: молодята; молода сім'я; сім'я, що очікує дитину: сім'я середнього подружнього віку; старший подружній вік; літні подружні пари;

за якістю зовнішніх та внутрішніх меж: ретрофлексуючі (тверда непроникна спільна межа і водночас прозорі індивідуальні межі) та дезорганізовані (надмірно прозорі зовнішні межі) сім'ї:

- за якістю відносин (атмосфери) у сім'ї: благополучна, стійка, педагогічно слабка, нестабільна, дезорганізована;

- за географічною ознакою: міська, сільська, сім'я, що проживає у важкодоступних районах;

- за типом споживацької поведінки: сім'ї з "фізіологічним" чи "наївно-споживацьким" типом (переважно з харчовою спрямованістю); сім'ї з "інтелектуальним" типом споживання (тобто з високим рівнем витрат на придбання книг, журналів, на видовищні заходи тощо), сім'ї з проміжним типом споживання;

- за рівнем виховного потенціалу: виховально-сильні, виховально-стійкі, виховально-нестійкі, виховально-слабкі зі втратою контакту з дітьми;

- за особливими умовами сімейного життя: студентська сім'я, "дистантна" сім'я.

Кожен із типів сімей може мати свою відповідну класифікацію, що здійснюється за певними ознаками. Так, характеризуючи неповні сім'ї, залежно від наявності батька (матері) розрізняють материнські та батьківські неповні сім'ї. За кількістю поколінь у сім'ї розрізняють неповну просту - мати (батько) з дитиною чи декількома дітьми та неповну розширену сім'ю - мати (батько) з однією чи декількома дітьми та іншими родичами. За способом утворення виділяють такі типи неповних сімей [6]:

1) позашлюбну,

2) осиротілу,

3) розлучену,

4) сім'ю, що розпалась.

Тобто, неповна сім'я утворюється внаслідок народження позашлюбних дітей, смерті одного із батьків, розлучення, фактичного розпаду сімейних відносин у рамках нуклеарної сім'ї при юридичному збереженні сім'ї.

Розрізняючи, наприклад, благополучні й неблагополучні сім'ї, дослідники виділяють: а) сім'ї, де батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають у конфлікт з морально-правовими вимогами суспільства (припускаються різних видів правопорушень); б) сім'ї з низьким морально-культурним рівнем батьків; в) сім'ї зі стійкими конфліктами у взаємостосунках між батьками, батьками та дітьми; г) неповні сім'ї; г) сім'ї, зовні благополучні, які допускають серйозні помилки, прорахунки в системі сімейного виховання внаслідок невміння будувати правильні взаємини між членами сім'ї, низької педагогічної культури та неосвіченості[6].

Запитання для перевірки:

1. У чому полягає сутність історичного підходу щодо визначення типології сім’ї?

2. Назвіть та охарактеризуйте типи смей за історичним підходом.

3. Розкрийте сутність соціально-антропологічного підгоду.

4. Типи сімей та принцип їх класифікації за функціонально-конфліктним підходом.

5. Розкрийте сутність соціально-педагогічного підходу.

6. Типологія сім’ї за видами соціальної допомоги.

7. Характеристика типології сім’ї в парадигмах загального підходу.

Література :

1. Ковбас Б., Костів В. Родинна педагогіка: У 3-х т. - Т.1. Основи родинних взаємовідносин. - Івано-Франківськ, 2002. -288с.

2. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнее воспитание. - М.: Академия, 2000. - 232с.

3. Попов С.Г. Социальный менеджмент: Учебное пособие. - М.: Изд-во "Ось-89", 2000. - 160с.

4. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. Е.И.Холостовой. - М.: Юрист, 2000. - 424с.

5. Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посібник / За заг. ред. проф. А.Й.Капської. - К., 2000. -372 с.

6. Харченко С.Я., Кратінов М.С., Ваховський Л.Ц., Кратінова В.О., Песоцька О.П., Караман О.Л Соціальна робота з різними категоріями клієнтів: науково-навчально-методичний посібник /.-Луганськ: "Альма-матер", 2003. - 198 с

7. Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социального педагога / Под ред. В. А. Сластенина. - М.: Академия, 2001. - 208с.