Алгоритм дій «Гостра дихальна недостатність»

Клінічні ознаки:

• ціаноз шкірного покриву;

• частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв;

• SpO₂ менше 85 при диханні атмосферним повітрям

Катетеризація периферичної або центральної вени. ЕКГ-моніторинг. Вимірювання АТ. Аускультація легень.

Респіраторна підтримка

Можливі причини ГДН: Серцево-судинна недостатність:

• гостра кровотеча - гостра недостатність правих відділів

серця

• політтравма - аритмія

• обструкція дихальних шляхів стороннім - ознаки ішемії серця

тілом

• гостре отруєння - поранення серця: рана в зоні Грекова,

глухі тони, переповнення шейних вен,

• напружений пневмоторакс: низький АТ

дихання не вислуховується, інспіраторна

задишка

• ознаки набряку легень: задишка, хрипи,

ортопное, мокротиння з піною

На догоспітальному етапі провести оксигенотерапію, ввести розчин еуфіліну 2% 5-10 мл,в/в, далі допомога згідно протоколів відповідно стану.

Гіпертонічна хвороба

.Первинна артеріальна гіпертензія або гіпертонічна хвороба – це підвищення А/Т при відсутності очевидної причини його підвищення.(наказ МОЗ України № 384 від24.05.2012р)

Вторинна( симптоматична) артеріальна гіпертензія – це гіпертензія, причина якої може бути виявлена. Це хвороби нирок, серцево-судинної системи, ендокринної системи та головного мозку.

Класифікація АГ за рівнем АТ

Категорія АТ	САТ, мм рт. ст.		ДАТ, мм рт.ст.
Оптимальний	<120	і	<80
Нормальний	120-129	і/або	80-84
Високий нормальний	130-139	і/або	85-89
АГ 1 ступеня	140-159	і/або	90-99
АГ 2 ступеня	160-179	і/або	100-109
АГ 3 ступеня	≥ 180	і/або	110 ≥
Ізольована систолічна АГ	≥140	і	< 90

Ізольована систолічна АГ повинна класифікуватися на 1,2,3 ст. рівня систолічного АТ.

Гіпертонічний криз

Гіпертонічний криз – це підвищення А/Т до індивідуально високих цифр та різким загостренням симптоматики захворювання з переваженням церебральних та серцево-судинних розладів. В залежності від наявності чи відсутності ураження органів-мішенів і необхідності термінового зниження АТ кризи поділяються на неускладнені та ускладнені. Ускладнені кризи ( з гострим, або прогресуючим ураженням органів-мішеней, становлять пряму загрозу життю хворого, потребують негайного протягом 1 години зниження А/Т. не більше чим на 20% від висхідного

Неускладнені кризи ( без гострого або прогресуючого ураження органів – мішеней ) становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого, протягом кількох годин зниження А/Т.

Ускладнення гіпертензивних кризів: інфаркт міокарда, інсульт, гостра недостатність лівого шлуночка, нестабільна стенокардія, аритмії, еклампсія, кровотеча, транзиторна ішемічна атака.

Причини кризів:

• психоемоційне та фізичне перенавантаження

• зміна барометричного тиску.

Ознаки неускладненого кризу:

• головний біль в потиличній ділянці

• тахікардія, серцебиття

• збудження

• нудота, блювання

• мерехкотіння “мушок” перед очима

• часте сечовипускання

Ознаки ускладненого кризу:

• відповідають ознакам гострого або прогресуючого ураження органів – мішенів:

а) вогнищева неврологічна симптоматика;

б) болі в серці;

в) задишка;

г) періодична втрата зору.

Надання медичної допомоги на догоспітальному етапі пацієнтам з гіпертонічним кризом на основі Локального протоколу Лебединської ЦРЛ.