Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PRAVOVE_REGULYuVANNYa_INOZEMNIKh_INVESTITsIJ_dl...docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
213 Кб
Скачать
☆

3.1. Поняття інвестиційних правовідносин.

Відповідно до теорії права правовідносини це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб’єктивних прав та обов’язків [13 ,с.218-225]. Система правовідносин розкривається через їх структуру. Термін «структура» містить елементний склад правовідносин і правові зв'язки між ними, тобто власне відносини між суб’єктами.

Суб’єкти, або суб’єктний склад, — це сукупність осіб, які беруть участь у правовідносинах (як найменше дві — правомочний і зобов’язаний).

Об’єктом є те, з приводу чого виникає і здійснюється діяльність його суб’єктів [13 ,с.218-225].

Зміст — це суб’єктивні права, обов’язки, повноваження, відповідальність суб'єктів правовідносин.

Відносини, що виникають з приводу та в процесі здійснення інвестування (реалізації інвестицій) між інвестором та іншими учасниками інвестиційного процесу, називають інвестиційними відносинами [20 ,с.19].

Інвестиційні відносини розглядають як різновид господарських відносин, через притаманні ним родові ознаки (поєднання організаційних і майнових елементів, збалансоване врегулювання публічних і приватних інтересів у процесі здійснення інвестування, безпосередня участь в інвестуванні суб’єктів господарювання).

Інвестиційні правовідносини неоднорідні. Залежно від стадій інвестиційного циклу розрізняють правовідносини на:

- передінвестиційні;

- реалізації інвестицій – вкладення коштів, майна та інших цінностей;

- експлуатаційні.

За сферами інвестування розрізняють такі види інвестиційних відносин:

-у промисловості;

-на ринку цінних паперів;

- у фінансовій діяльності (банківська діяльність, страхування);

- у сільському господарстві;

- на транспорті;

- в електроенергетиці;

- в інших сегментах економіки та галузях народного господарства.

Вінник О.М. класифікує інвестиційні відносини за правовою та економіко-правовою формами інвестування на такі види, а саме відносини інвестування:

  • корпоративного (з можливістю виокремлення підвидів);

  • спільного;

  • іноземного;

  • лізингового;

  • концесійного;

  • приватизаційного;

  • капітального будівництва;

  • інноваційного та інші види [20,с.23] .

3.2.Суб’єкти та об’єкти інвестиційних правовідносин.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Законодавець поділяє суб’єктів інвестиційної діяльності на інвесторів та учасників.

Інвестори – це суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Треба погодитись з О.М. Вінник, що основною фігурою в інвестиційних відносинах є інвестор [20,с.24]. Вона виокремлює інвесторів:

- стратегічного (набуває контроль над приватизованим підприємством шляхом придбання контрольного пакета акцій і відповідно має реальні важелі щодо визначення стратегії діяльності підприємства),

- портфельного (розмір частки в статутному капіталі господарської організації незначна – від 1-5 до 10 % статутного фонду, що не забезпечує впливу на організацію),

- фінансового (частка в статутному фонді від 10 до 40%, що дозволяє певною мірою впливати на підприємство).

Залежно від походження інвесторів та інвестицій розрізняють іноземних та вітчизняних інвесторів. Відповідно до ст.1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори - це суб’єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

- юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

- фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;

- іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

- інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

Визначення вітчизняного інвестора в законодавстві не міститься, використовується така категорія як «резидент».

Залежно від форми інвестицій розрізняють корпоративних інвесторів, інвесторів у сфері капітального будівництва, інвесторів у сфері інноваційної діяльності, інвесторів у процесі приватизації тощо.

Крім інвесторів учасниками інвестиційних правовідносин можуть виступати:

- виконавці – суб’єкти господарювання, що здійснюють практичні дії щодо реалізації інвестицій (наприклад, проектні, будівельні, впроваджувальні та інші організації, що виконують роботи, виготовляють продукцію, надають послуги, необхідні для реалізації інвестицій);

- банки та інші фінансові структури, що надають кошти для вкладення інвестицій;

- інвестиційні інститути, серед яких чільне місце посідають інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, довірчі товариства (виконують роль фінансових посередників на ринку інвестицій);

- органи державного, регіонального, галузевого, міжгалузевого тощо господарського управління (господарські міністерства та відомства, виконкоми місцевих рад народних депутатів, господарські об'єднання тощо);

- органи державного регулювання в сфері інвестиційної діяльності (в т. ч. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – на ринку цінних паперів, Мінрегіонбуд України – у сфері капітального будівництва).

Відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності регулюються ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб’єктів інвестиційної діяльності.

Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб’єктами інвестиційної діяльності понад своєї компетенції не допускається.

Об'єкти інвестиційних правовідносин – це об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в які вкладаються інвестиції. Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

В частині другій цієї статті містяться певні обмеження, а саме забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Далі у частині третій зазначається, що об’єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних і юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об’єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Отже, інвестування може здійснюватися в будь-які об’єкти, щодо яких законом не встановлено заборони та за умови дотримання обмежень, встановлених актами законодавства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]