- •Актуальність теми.
- •Цілі лекції
- •1. Причини й умови виникнення хвороб
- •2.Патогенна дія факторів зовнішнього середовища.
- •3.Класифікація етіологічних факторів.
- •4.Поняття про спадковість.
- •5.Види мутацій.
- •6. Етіологія спадкових хвороб.
- •Методи діагностики, профілактики,лікування спадкових хвороб.
- •Частота попарної захворюваності однояйцевих (об) і двояйцевих (дб) близнят (у відсотках)
- •Матеріали для самоконтролю.
- •Питання
- •Відповіді на задачі
- •4.5 Відповіді до тестів
Методи діагностики, профілактики,лікування спадкових хвороб.
Спадкові хвороби вивчають і діагностують за допомогою спеціально розроблених методів.
Цитогенетичний метод полягає в дослідженні особливостей хромосомного набору і будови окремих хромосом. Зручним об'єктом для цього служать лейкоцити і клітини епітелію щоки. Крім кількості й структури хромосом, досліджують статевий хроматин. Якщо в клітині є дві Х-хромосоми, то одна з них спіралізується і цей утвір стає помітним під мікроскопом. Його називають статевим хроматином, або тільцем Бара. У нормі одне тільце Бара можна побачити в жінок. При синдромі Тернера тільце відсутнє, при Х-трисомії їх помітно два, при синдромі Кляйнфельтера вони з'являються в чоловіків. Ще один об'єкт цитогенетичного дослідження — ядра нейтрофілів. У жінок частина з них має вирости, їх називають барабанними паличками. У патології кількість їх може зростати, що також відображає збільшення кількості Х-хромосом.
Генеалогічний метод полягає у вивченні спадкових властивостей людини за її родоводом. Метод дає цінну інформацію в тих випадках, коли відомі прямі й непрямі родичі пробанда — носія патологічної спадкової ознаки. Метод розроблений Ф. Гальтоном і вперше застосований ним для вивчення закономірностей спадкування розумових здібностей людини.
Складання родоводу починається з обстеження хворого (пробанда), якому встановлюють певний діагноз. Далі користуються розповідями родичів, оглядом членів сім'ї, історіями хвороби, архівними даними. За допомогою цього методу можна визначити тип спадкування хвороби. Головних типів три: аутосомно-домінантний, аутосомно-рецесивний і Х-зчеплений (рецесивний або домінантний).
Аутосомно-домінантним називають такий тип спадкування, коли хвороба передається з покоління в покоління: від батьків до дітей, від дітей до внуків і т.д. Труднощів для діагностики такі хвороби, як правило, не викликають. За аутосомно-домінантним типом спадкуються фізичні аномалії (короткопалість, ліворукість, близько- і далекозорість), а також хвороби: уроджена катаракта, отосклероз, поліпоз товстої кишки, уроджена гемералопія, хорея Гентингтона.
Аутосомно-рецесивним називають такий тип спадкування, коли хвороба передається не прямо, а через одне чи декілька поколінь (з пропусками). Хвороба проявляється тільки в гомозигот, а поява їх найчастіше пов'язана з близькородинними шлюбами. За таким типом передаються уроджена глухонімота, шизофренія, феніл кетонурія, альбінізм, алкаптонурія, кретинізм, гіпофізарна карликовість.
Коли патологічний ген знаходиться в Х-хромосомі, то кажуть, що спадкування Х-зчеплене. Як правило, ген проявляє себе рецесивно. Хворіють лише чоловіки з даної родини, а жінки відіграють роль кондукторів (провідників) патологічного гена. Так спадкуються гемофілії А і В, дальтонізм, юнацька глаукома, агамаглобулінемія, атрофія зорових нервів, деякі міопатії. Дуже рідко патологічний ген, що знаходиться в Х-хромосомі, проявляється домінантно (вітамін Б-резистентний рахіт, фолікулярний гіперкератоз).
Близнюковий метод — один із головних методів генетики людини. Він дозволяє розмежувати роль спадковості й середовища у виникненні захворювань. Суть його полягає в тому, що вивчають попарну захворюваність (конкордантність) у однояйцевих і дво- яйцевих близнят за певними нозологічними одиницями (табл. 2). Однояйцеві близнята відрізняються від двояйцевих тим, що в перших генотип тотожний, а в других — лише схожий (як у братів і сестер). Якщо захворювання спадкове, відсоток конкордантності (збігу хвороб) у однояйцевих близнят буде значно вищим, ніж у двояйцевих, тобто однаковий дефект генотипу викликатиме однакову патологію. Коли ж хвороба екзогенна, то відсоток конкордантності буде близьким в обох типів близнят.
Популяційно-статистичний метод полягає у вивченні частоти, з якою в даній популяції зустрічається той чи інший ген. Таким способом визначають генетичну структуру популяції. Частоту появи хвороби в родині порівнюють із частотою її в популяції.
На основі наших знань про причини й умови виникнення спадкових хвороб стала можливою їх профілактика. До ефективних профілактичних заходів належать: а) запобігання впливу фізичних
