- •Актуальність теми.
- •Цілі лекції
- •1. Причини й умови виникнення хвороб
- •2.Патогенна дія факторів зовнішнього середовища.
- •3.Класифікація етіологічних факторів.
- •4.Поняття про спадковість.
- •5.Види мутацій.
- •6. Етіологія спадкових хвороб.
- •Методи діагностики, профілактики,лікування спадкових хвороб.
- •Частота попарної захворюваності однояйцевих (об) і двояйцевих (дб) близнят (у відсотках)
- •Матеріали для самоконтролю.
- •Питання
- •Відповіді на задачі
- •4.5 Відповіді до тестів
Частота попарної захворюваності однояйцевих (об) і двояйцевих (дб) близнят (у відсотках)
Хвороби |
Число досліджених пар |
Процент попарної захворюваності |
|
ОБ |
ДБ |
||
Маніакально-депресивний психоз |
75 |
96 |
19 |
Шизофренія |
681 |
69 |
10 |
Розумова відсталість |
294 |
97 |
37 |
Епілепсія |
160 |
66,6 |
3,1 |
Уроджений стеноз пілоруса |
47 |
66,7 |
3,4 |
Цукровий діабет |
181 |
65 |
18 |
Артеріальна гіпертензія |
186 |
25,0 |
9,4 |
Інсульт |
246 |
22,4 |
10,8 |
Інфаркт міокарда |
257 |
19,6 |
15,5 |
Рак |
604 |
15,9 |
13,8 |
Коклюш |
|
97 |
93 |
Кір |
|
98 |
94 |
Ендемічний зоб |
|
71 |
70 |
та хімічних мутагенів, належний гігієнічний контроль на хімічних виробництвах, всебічне обстеження нових лікарських препаратів; б) попередження небажаного дітонародження, якщо сім'я обтяжена спадковою хворобою або за допомогою амніоцен- тезу (дослідження амніотичної рідини) виявлено серйозний хромосомний дефект; в) роз'яснювальна робота серед молоді про небажаність близькородинних шлюбів, які стають умовою прояву рецесивних патологічних генів; г) рекомендації щодо народження дітей у більш ранньому віці, тому що з роками збільшується кількість хромосомних і генних мутацій, а, отже, і зростає вірогідність появи спадкових хвороб.
У минулому вважали, що спадкова ознака не піддається корекції, а тому лікувати спадкові хвороби безперспективно. Помилковість цих тверджень стала очевидною тоді, коли були з'ясовані глибокі біохімічні механізми спадкової патології. Формування спадкової ознаки можна відкоригувати, впливаючи на всіх рівнях дії гена, але теоретично найбільш повним був би вплив на рівні генетичного матеріалу, тобто ДНК. Цим займається генна інженерія (генна терапія), яка базується на досягненнях молекулярної біології. Метод знаходиться на стадії експериментальних розробок, але має багатообіцяюче майбутнє.
Для лікування спадкових хвороб давно використовують замісну білкову або ферментну терапію. Класичний приклад — лікування гемофілії А введенням антигемофільного глобуліну (фактора VIII).
Видалення метаболіту перед блокованим етапом — також давно апробований метод. Якщо харчова речовина, яка є субстратом дефектного ферменту, не виробляється в організмі, а надходить з їжею, то лікування полягає в обмеженні її споживання. Вперше успішну корекцію такого типу здійснено у хворих на фенілкетонурію. Суть терапії полягає в заміні продуктів харчування, багатих на фенілаланін, гідролізатами з мінімально необхідним вмістом цієї незамінної амінокислоти. Дієтотерапію починають із перших тижнів життя під контролем рівня фенілаланіну в крові. Тривалість лікування — 5-10 років. Аналогічну терапію (до 3-х років) використовують при галактоземії. Із харчування вилучають молоко (галактозу) і замінюють його безглактозними сумішами.
Тоді, коли внаслідок ферментативного блоку не синтезуються кінцеві метаболіти, їх компенсують введенням ззовні. При кретинізмі вводять тироксин, при порушенні утворення урацилу, необхідного для синтезу ДНК, до їжі додають уридин і цим запобігають проявам хвороби.
Більшість спадкових хвороб лікують шляхом усунення побічних симптомів. Цей підхід не вимагає точного знання генетичних і патофізіологічних механізмів їх розвитку. Наприклад, ми майже нічого не знаємо про молекулярні основи полідактилії, заячої губи або щілини піднебіння, але це не заважає успішно лікувати їх хірургічним шляхом. Дуже мало відомо про біохімію психічних захворювань, хоча емпіричним шляхом вдається підібрати препарати для медикаментозного лікування.
