6.5. Основна частина

Основна частина курсової роботи містить матеріал, який розкриває тему і пишеться у вигляді декількох розділів (зазвичай – трьох).

Розділ 1 включає декілька параграфів. У ньому висвітлюються теоретичні та методичні питання досліджуваної теми.

Починається розділ зазвичай з постановка наукової проблеми, яка передбачає встановлення внутрішнього протиріччя між наявним знанням та новими фактами.

Для постановки проблеми необхідним є ґрунтовний огляд літератури, критичний аналіз новітніх теоретичних розробок, різноманітних точок зору за темою дослідження. Критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен знайти ті питання, що залишились невирішеними. Це й буде складати предмет дослідження.

Огляд літературних джерел служить підґрунтям для узагальнення теорії та обґрунтування власних теоретичних побудов.

При виконанні курсових робіт на корпоративну тематику здебільшого необхідним є огляд законодавчих та нормативних джерел, що регулюють діяльність суб’єктів господарювання у сфері корпоративних відносин.

Теоретичні положення курсової роботи зазвичай формалізуються, логічно вибудовуються і представляються у вигляді методики дослідження.

Під методикою дослідження розуміють внутрішньоскоординовану сукупність різних методів, які використовуються в конкретному дослідженні. Основними, звичайно, є методи економічного аналізу й синтезу. Досить продуктивними є також математичні методи, зокрема математико-статистичні.

Оскільки методика виступає як «кістяк» теорії, то окремі методи, наприклад балансовий, виступають не лише як інструмент дослідження, а і як специфічна форма знання.

Представлення предмета дослідження за допомогою певних методів передбачає моделювання – створення й аналіз відповідних моделей.

Обсяг першого розділу має складати близько 15 сторінок основного тексту.

Розділ 2 складається з 2-3 параграфів і має аналітико-дослідницький характер. Він містить аналіз і синтез емпіричних досліджень.

Починається цей розділ здебільшого з організаційно-економічної характеристики об’єкту дослідження, яка містить загальні відомості про нього (див. статут), схему організаційної структури управління, основні фінансово-економічні показники діяльності тощо.

Результативність діяльності об’єкта дослідження загалом і за окремими її напрямками допоможе з’ясувати аналіз факторів зовнішнього і внутрішнього середовища корпоративного управління, а також показників, що характеризують стан та тенденції розвитку об’єкта дослідження загалом і за визначеним напрямом дослідження.

Це служить основою для діагностика системи корпоративного управління на об’єкті дослідження (організації управління, стратегічного планування, управління корпоративною власністю та корпоративними конфліктами, ефективності діяльності корпоративного об’єднання даної організаційно-правової форми тощо).

Інформацію для виконання другого розділу студент має зібрати під час навчально-виробничої практики.

Масиви інформації доцільно обробляти з використання ПЕОМ, зокрема програми STATISTICA.

Основні аналітичні викладки слід підтверджувати реальними документами і наводити їх у додатках.

Обсяг другого розділу має складати близько 20 сторінок основного тексту курсової роботи.

Розділ 3, що також включає декілька параграфів, є проектно-рекомендаційним, Часто він починається з прогнозування і планування діяльності об’єкта дослідження. Для цього використовуються основні методи прогнозування (експоненціальний, експертних оцінок) та планування (пофакторного аналізу і нормативний).

Виявлення тенденцій в розвитку корпоративного об’єкта є основою для обґрунтування конкретних рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення управління ним. Для цього необхідною є розробка конкретних моделей управління на основі результатів аналітичного дослідження, викладених у другому розділі. Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте (розрахунково-кількісне) обґрунтування та запропонований магістрантом організаційно-економічний механізм її реалізації.

Для розрахунково-кількісного обґрунтування пропозицій та оцінки їх наслідків доцільним є використання ПЕОМ та імітаційного моделювання. Дуже корисним може бути застосування різних комп’ютерних програм: загального характеру – Ехсеl, STATISTICA, спеціальних – Парус-Підприємство 7.4 (зокрема модулів «Парус–Менеджмент та Маркетинг»), Open Plan (у варіантах – Professional і Desktop) та суміжних – 1С бухгалтерія та Audit XP.

Обсяг третього розділу не повинен перевищувати 15 сторінок основного тексту.

В курсовій роботі для передачі візуальної інформації слід використовувати різноманітні ілюстрації (схеми, діаграми, графіки тощо), кількість яких визначається її змістом.

Особливу увагу слід приділяти складанню схем, що відображають систему зв’язків між окремими об’єктами й суб’єктами корпоративних відносин (додаток Б, табл. Б.1).

Аналізуючи економічні та управлінські явища, доцільно використовувати діаграми, які дають можливість наочного порівняння первинних, статистичних та інших даних. Діаграми, наочно представляючи певне явище, процес, повинні бути органічною складовою курсової роботи. Відповідно, вони мають бути ретельно виконані.

Для порівняння значень показників найбільш широко використовуються стовпчикові діаграми або гістограми (додаток Б, табл. Б.2).

Динаміку будь-якого явища в сфері корпоративних відносин доцільно передавати за допомогою графіка (додаток Б, табл. Б.3).

Структуру корпоративного об’єкта чи явища найточніше можна представити за допомогою кругової діаграми (додаток Б, табл. Б.4).

Цифрові дані доцільно представляти у вигляді таблиці (додаток В, табл. В.1).

Обсяг основної частини курсової роботи не повинен перевищувати 60 сторінок тексту. При її написанні необхідно давати назву кожному з розділів відповідно до змісту.