18. Правовий статус фізичної особи-підприємця.

Найпростіша форма здійснення підприємницької діяльності - форма здійснення підприємництва фізичними особами.

Підприємцем є фізична особа, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства,що здійснює підприємницьку діяльність

Громадянин, який бажає займатися підприємницькою діяльністю, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур до свого статусу фізичної особи, якого він набув з моменту народження, набуває додаткової ознаки - “суб’єкт підприємницької діяльності”. Громадянин-підприємець у жодному разі не може набути статусу юр особи. Фіз особа може набути статусу суб’єкта підпр д-сті з 16 років або раніше - з моменту реєстрації шлюбу або у разі запису її як батька або матері дитини.

Громадянин-підприємець самостійно діє на ринку, вступаючи у відносини, набуваючи відповідних прав та обов’язків. Навіть якщо безпосереднє управління його бізнесом здійснює інша особа, стороною відповідних відносин юридично є саме громадянин-підприємець. Громадянин-підприємець здійснює діяльність у межах універсальної правоздатності

- права займатися підприємницькою діяльністю. Це означає можливість особи займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, здійснення якого не суперечить законодавству. Він діє без установчих документів на відміну від юридичної особи. Громадянин-підприємець має змогу обрати спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.

Громадянин-підприємець має змогу не відкривати банківський рахунок,працювати виключно за готівкові кошти і використовувати готівковий виторг на свій розсуд. Такий висновок випливає з факту відсутності у законодавстві положень щодо обов’язкової наявності у суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи відповідних рахунків, на відміну від підприємств, для яких така наявність є однією з головних ознак. Фізична особа набуває статусу суб’єкта підпр діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, визначеному законом.

19. Правовий статус приватних підприємств.

Прив п-ством є п-ство, яке діє на основі прив власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їхньої) праці чи з використанням найманої праці.

Приватні підприємства можуть бути двох типів - унітарного та корпоративного.

За приватним підприємством унітарного типу майно може закріплюватися на будь-якому з основних правових титулів - праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управління.

Приватне підприємство корпоративного типу має ту особливість, що майно за ним зазвичай закріплюють на праві спільної часткової приватної власності (на відміну від господарського товариства та виробничого кооперативу). Варто зазначити, що ГК України не містить положень щодо правового титулу майна такого підприємства, а отже, - й не виключає застосування таких правових титулів, як право госп відання чи право операт управління.

Характерні ознаки ПП.

1. Функціонування на базі приватної власності (а) однієї особи (громадянина чи ПП-власника) чи (б) двох і більше осіб - суб’єктів права приватної власності зі збереженням за ними права власності на майно підприємства (складене майно зазвичай належить їм на праві спільної часткової власності).

2. Установчий документ ПП, який засновується двома і більше особами, треба укладати як засновницький договір, форма (письмова чи усна) та зміст якого законом не передбачено.

3. Відсутність законодавчих вимог до розміру та складу майнової бази ПП, а також до правового титулу його майна.