59. Законодавство про інноваційну діяльність.

Інноваційна діяльність регулюється великою кількістю нормативно-правових актів різної юридичної сили.

1.Кодексами:

ГКУ, глава 34 якого присвячена правовому регулюванню інноваційної діяльності. Вона визначає поняття інноваційної діяльності, її види, форми, шляхи і форми державного регулювання.

ЦКУ – глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт» - регулює договірні відносини, розробки інноваційних проектів.

2.Законами україни:

«Про інвестиційну діяльність», у ст..3 якого закріплено поняття інноваційної діяльності як однієї з форм інвестиційної діяльності.

«про наукову і науково-технічну діяльність», згідно з яким інноваційна діяльність належить до науково-технічної.

«Про наукову і науково-технічну експертизу», де визначено основні засади проведення науково-технічної експертизи.

«Про інноваційну діяльність», що забезпечує правове регулювання комерційної інноваційної діяльності.

3.Постановою ВРУ «Про концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України», визначається виключна значущість інноваційного шляху розвитку економіки України.

4. Актами Президента України « Про затвердження Положення про Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України».

5. Постановами та розпорядженнями КМУ.

6.Відомчими нормативно-правовими актами.

7.Міжнародно-правовими актами.

60. Заходи державної підтримки інноваційної діяльності.

Для стимулювання залучення інвестицій в інноваційну діяльність встановлена система державних гарантій (ст.329 ГКУ) та багато інших заходів.

Держава гарантує суб’єктам інноваційної діяльності:

Підтримку інноваційних програм і проектів, спрямованих на реалізацію економічної та соціальної політики держави;

Підтримку створення та розвитку суб’єктів інфраструктури інноваційної діяльності;

Охорону та захист прав інтелектуальної власності, захист від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності;

Вільний доступ до інформації про пріоритети державної економічної та соціальної політики, про іноваційн потреби та результати науково-технічної діяльності;

Підтримку щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері здійсненні інноваційної діяльності.

61. Правове становище господарських судів. Підвідомчість справ господарським судам.

Господарські суди – це спеціалізовані суди, на які законом покладено здійснення правосуддя в господарських відносинах.

Трирівнева система:

1.Місцеві господарські суди – суди першої інстанції. (АР Крим, областей та міст Києва та Севастополя).

2.Апеляційні господарські суди. Утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України та здійснюють правосуддя лише колегією суддів (троє суддів).

3.Вищий господарський суд – це найвищий судовий орган господарського суду України у здійсненні правосуддя в господарській діяльності.

Підвідомчість прав господарський суд розглядає за двома ознаками.

1.Субєктна ознака. Вирішення господарських спорів між юридичними особами, громадянами – підприємцями, державними та іншими організаціями.

2.Предметна ознака. Господарським судам підвідомчі такі справи:

Справи у спорах, що виникають під час укладання, зміни, розірвання і виконання господарських договорів;

Справи про банкрутство;

Справи за заявами органів АКУ, Рахункової палати;

Справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником.