- •Розділ 6 Визначений інтеграл
- •6.1. Сумування нескінченно малих.
- •6.2. Поняття визначеного інтеграла. Перший підхід.
- •6.3. Властивості визначеного інтеграла.
- •6.3.1. Визначений інтеграл є міра площі.
- •6.3.2. При переставленні границь, визначений інтеграл змінює знак, не змінюючи абсолютної величини.
- •6.3.3. Ділення відрізка інтегрування.
- •Геометрична інтерпретація:
- •Геометрична інтерпретація:
- •6.3.6. Визначений інтеграл суми функцій розбивається на алгебраїчну суму інтегралів.
- •6.3.7. Сталий множник виноситься за знак визначеного інтеграла.
- •Геометрична ілюстрація.
- •6.3.10.Узагальнена теорема про середнє значення.
- •6.4. Визначений інтеграл як функція верхньої межі.
- •6.5. Поняття визначеного інтеграла. Другий підхід.
- •6.6. Інтегровність неперервної функції.
- •6.7. Основна формула інтегрального числення.
- •6.8. Формули зведення. Формула інтегрування частинами.
- •6.9. Формула змінної у визначеному інтегралі.
- •6.10. Обчислення визначених інтегралів за допомогою властивостей підінтегральних функцій.
- •6.11. Геометричне застосування визначеного інтеграла.
- •6.11.1. Обчислення площі в прямокутних координатах.
- •6.11.2. Довжина дуги кривої.
- •IV. Обчислення об’єму тіла по площам паралельних перерізів.
- •V. Об’єм тіла обертання.
- •VI. Площа поверхні тіла обертання.
- •6.12. Наближені обчислення визначених інтегралів.
- •В прави для самостійного розв’язування
- •Розділ 7 Невласні інтеграли
- •7.1. Невласні інтеграли і-го роду: інтеграли з нескінченними межами інтегрування.
- •Геометрична ілюстрація.
- •7.2. Невласні інтеграли іі роду: інтеграли від необмежених функцій.
- •Геометрична інтерпретація.
- •Основні ознаки існування інтеграла.
- •7.3. Деякі особливі інтеграли.
- •Інтеграл Ейлера.
- •II. Інтеграл Ейлера-Пуассона.
- •III. Інтеграли Фруллані.
- •В прави для самостійного розв’язування
6.10. Обчислення визначених інтегралів за допомогою властивостей підінтегральних функцій.
Істотні спрощення обчислень можливі при знаходженні інтегралів від парних, непарних, періодичних функцій:
1. Якщо f(x)
– парна функція, то
.
2. Якщо f(x)
– непарна функція, то
.
Якщо f(x) – періодична з періодом Т функція
.
З
найти
.
З
найти
З
найти
.
З
найти
.
.
6.11. Геометричне застосування визначеного інтеграла.
6.11.1. Обчислення площі в прямокутних координатах.
Якщо на відрізку [a; b] функція f(x) 0 то, площа криволінійної трапеції, обмеженою кривою 0, то площа криволінійної трапеції, обмеженою кривою у = f(x), віссю ОХ і прямими х = а і х = b, дорівнює:
|
(6.30) |
Рис. 6.7
Якщо треба обчислити площу фігури, що обмежена кривими у = f1(x), у = f2(x), f1(x) f2(x) ординати х = а і х = b, то матимемо
|
(6.31) |
Рис. 6.8
О
бчислити
площу фігури, обмеженої кривими
і
.
Знаходимо точки перетину кривих
отже
.
Рис.6.9
Отже, за формулою (6.31):
.
Якщо крива задана рівняннями в параметричній формі
|
(6.32) |
то площа криволінійної фігури обчислюється за формулою
|
(6.33) |
Дійсно, нехай рівняння (6.32) визначають деяку у = f(x) на відрізку [a; b] і отже, площа криволінійної трапеції може бути обчислена за формулою:
або
.
Рис. 6.10
Обчислити площу фігури, що обмежена віссю ОХ і однієї аркою циклоїди х = 5(t – sint), y = 5(1 – сost).
За формулою (6.33)
75.
6.11.2. Довжина дуги кривої.
І. Довжина дуги кривої в прямокутних координатах. Нехай в прямокутних координатах на площині задана крива рівнянням у = f(x), де f(x) і f(x) – неперервні на відрізку [a; b] функції.
Знайдемо довжину дуги АВ цієї кривої, що заключена між вертикальними прямими х = a i x = b (рис. 6.11).
Рис. 6.11
Нагадаємо означення дуги кривої.
Візьмемо на дузі
АВ
точки А, А1, А2, …, В
з абсцисами а = x0,
x1,
x2,
…, xn = b
і проведемо
хорди АА1,
А1А2, …, Аn–1B,
довжини яких позначимо відповідно
l1, l2, …ln.
Тоді отримаємо ламану АА1А2 … Аn–1B,
вписану в другу АВ.
Довжина ламаної дорівнює
.
Означення. Довжиною l дуги АВ називається границя, до якої прямує довжина вписаної ламаної, коли довжина її найбільшого ланки прямує до нуля:
|
(6.34) |
Довжина дуги кривої обчислюється за формулою:
|
(6.35) |
Доведемо формулу (6.35). Введемо позначення уі = f(xi) – f(xi–1). Тоді
.
За теоремою Лагранжа матимемо:
Отже,
Таким чином, довжина вписаної ламаної дорівнює
.
За умовою, f(x)
– неперервна, тому функція
теж неперервна. Отже, існує границя
написаної інтегральної суми, який
дорівнює визначеному інтегралу:
О
бчислити
довжину напівкубічної параболи
,
.
За формулою (6.35):
ІІ. Довжина дуги кривої у випадку, коли рівняння кривої задано в параметричній формі:
|
(6.36) |
де (t), (t) – неперервні функції з неперервними похідними, причому (t)0, t[; ]. У цьому випадку рівняння (6.36) визначають деяку функцію у = f(t) – неперервну і мають неперервну похідну:
.
Нехай а = (), b = (). Тоді зробивши в інтегралі (6.35) підстановку х = (t), dx = (t)dx, отримаємо:
або
|
(6.37) |
О бчислити довжину дуги астроїди х = 5cos3t, y = 5sin3t.
Крива симетрична відносно обох координатних осей, тому обчислюємо спочатку довжину її четвертої частини, розташованої в першої чверті. Знаходимо
Параметр t
буде змінюватися від 0 до
.
Отже:
.
Зауваження. Якщо крива задана параметричними рівняннями
,
, |
(6.38) |
то довжина дуги обчислюється за формулою
|
(6.39) |
ІІІ. Довжина дуги кривої в полярних координатах.
Нехай в полярних координатах задано рівняння кривої
= f(), |
(6.40) |
де – полярний радіус, – полярний кут.
Напишемо формули переходу від полярних координат до декартових: х = сos, y = sin. Якщо замість підставити вираз (6.40) через , то отримаємо рівняння:
х = f()сos, y = f()sin.
Ці рівняння можна розглядати як параметричні рівняння кривої і для обчислення довжини дуги застосувати формулу (6.37). Для цього знайдемо похідні від х і у по параметру :
;
.
Тоді
Отже,
|
(6.41) |
Знайти довжину
кардіоїди
.
Змінюючи полярний кут від 0 до отримаємо половину шуканої довжини.
.
Рис. 6.12
Отже,

і
,
,
,