38. Функції консультативної клініки обласної лікарні:

- надання соціально-правової допомоги

* надання консультативної допомоги хворим за направленнями

ЛПЗ області та передача до ЛПЗ відповідних заключеиь

* участь у проведенні виїзних консультацій лікарями-спеціалістами

в районах

* аналіз випадків розбіжностей діагнозів ЛПЗ, які направили

хворого на консультацію, та консультативної поліклініки

- диспансеризація сільського населення

- проведення профілактичних оглядів

39. СПЕЦІАЛІЗОВАНА СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ

НАСЕЛЕННЮ НАДАЄТЬСЯ:

- відділеннями дільничних лікарень

* міжрайонними відділеннями районних лікарень

* обласними диспансерами

* спеціалізованими відділеннями районних, міських, обласних лікувально-

профілактичних закладів

- відділеннями сільськоїлікарськоїамбулаторії

40. ДОСИТЬ ЗНАЧНІ РІВНІ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО НАСЕ

ЛЕННЯ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ТАКИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ФАК

ТОРАМИ:

- тяжкістю захворювань

164

- низькою якістю амбулаторно-поліклінічної допомоги

* переконаністю населення у високій якості лікування в стаціонарі

* складністю забезпечення догляду за хворим у домашніх умовах

41.ЗНАЧНІ РІВНІ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ

ТАКИМИ МЕДИЧНИМИ ФАКТОРАМИ:

* тяжкістю захворювання

* недостатньою забезпеченістю амбулаторно-поліклінічною допомогою

- складністю забезпечення догляду за хворим у домашніх умовах

* низькою якістю амбулаторно-поліклінічного лікування

* необхідністю проведення складних досліджень

- високою зайнятістю населення

42.ЗАХОДИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗБІЛЬШЕННЮ ОБСЯГУ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ

СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

* організація міжрайонних відділень

- розвиток виїзних (пересувних) амбулаторій, консультацій

* подальший розвиток вузькоспеціалізованої допомоги на базі обласних лікарень,

спеціалізованих центрів

* організація окремих високоспеціалізованих відділень у ЦРЛ

- створення денних стаціонарів

43.НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ

СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ:

- розширення спеціалізованої допомоги на першому етапі

- збільшення числа ФАПів

- суттєве збільшення забезпеченості ліжками

* переорієнтація стаціонарної допомоги на другому етапі з одночасним розвитком форм

стаціонарозам і нюючої допомоги на першому етапі

* збереження оптимальної забезпеченості сільського населення стаціонарною

допомогою

* збільшення обсягу та наближення лікарської амбулаторної допомоги за у мови поступової замі ни

фельдшерських закладі в л і карським и

* використання ліжок дільничних лікарень для відділень сестринського догляду або як

медико-соціальних

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОІ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ

СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

1. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ

ДОПОМОГИ (ПМСД):

* лікувальна допомога на засадах сімейної медицини

* санітарно-оздоровчі заходи

- загальноосвітні заходи

* психологічна підтримка

2. ПЕРВИННИМ МЕДИЧНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ ПЕРЕД

БАЧЕНІ:

* забезпечення доступних послуг охорони здоров'я в розрізі сім'ї

та громади клініцистами, які відповідають за більшість потреб охо

рони здоров'я

- забезпечення лікувально-профілактичної допомоги в повному

обсязі

3. НАДАННЯ ПМСД ВІДПОВІДНО ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ ВООЗ

МАЄ ГРУНТУВАТИСЯ НА ЗАСАДАХ:

- широкої участі спеціалістів різних профілів у забезпеченні лікувально-профілактичної

допомоги

- багаторівневої системи лікувально-профілактичної допомоги

* сімейної медицини (загальної практики)

4. ФАКТОРИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ПОТРЕБУ В ЗАПРОВАДЖЕН

НІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* зменшення вартості медичної допомоги

- зростання вартості медичної допомоги

* потреба в економії коштів, які потрібно виділяти для забезпечення

медичноїдопомоги

- зменшення потреби в амбулаторно-поліклінічній допомозі

* потреба врахування психологічних, соціальних, медичних аспек

тів стану здоров'я

5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

* спостереження задосить стабільним контингентом населення

* забезпечення родині доступної, безперервної, постійної ПМСД

166

- обов'язкове лікування хворих у лікарні

* медико-соціальна підтримка родини

* вільний вибір пацієнтами сімейного лікаря

- обов'язкове закріплення певних пацієнтів за конкретними сімей

ними лікарями

; 6. ВІДПОВІДНІСТЬ КОНЦЕПЦІЇ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПОТРЕБАМ УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ТАКИМИ

ОБСТАВИНАМИ:

* забезпеченням ефективної ПМСД населенню

- необхідністю збільшення рівня госпіталізації

- можливим збільшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

* можливим зменшенням витрат на ліки, обстеження та лікування в лікарнях

* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги міжліку-вально-профілактичними

закладами різних рівнів медичного забезпечення

7. В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СІМЕЙНОЇ МЕ

ДИЦИНИ СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ АМБУЛАТОРНУ

ДОПОМОГУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО:

- 40-50 % пацієнтів - 60-70 % пацієнтів * 80-90 % пацієнтів

8. ОРІЄНТОВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ЯКА ПРИПАДАЄ

НА ОДНОГО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ:

-700-800 * 1600-2000 * 2000-2500 -3000-3500

9. ЧИННИКИ, ЯКІ СТИМУЛЮЮТЬ ВИБІР ЛІКАРЯМИ СІМЕЙНОЇ

МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- тривалість підготовки сімейного лікаря більша, ніж лікаря-спеціаліста

* тривалість підготовки сімейного лікаря менша, ніж лікаря-спеціаліста

* можливість сімейного лікаря практикувати з багатьох спеціальностей

- можливість сімейного лікаря практикувати з терапії

10. ПРИЧИНИ, З ЯКИХ ЛІКАРІ УНИКАЮТЬ ВИБОРУ СІМЕЙНОЇ

МЕДИЦИНИ В КРАЇНАХ ІЗ РОЗВИНЕНОЮ ЇЇ ПРАКТИКОЮ:

- менша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-спе-

ціалістів

* більша тривалість робочого дня сімейних лікарів, ніж лікарів-

спеціалістів

- заробітна платня сімейних лікарів вища, ніж спеціалістів

* заробітна платня сімейних лікарів нижча, ніж спеціалістів

* спеціалісти мають більше поваги в суспільстві

11. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ВВАЖАЮТЬ ЗА КРАЩЕ

ПРАЦЮВАТИ ІНДИВІДУАЛЬНО:

- мають змогу надавати більш кваліфіковану допомогу

* не завжди можливо працювати в групі при низькій щільності населення

* внаслідок власних характеріологічних особливостей

12. ЧОМУ ОКРЕМІ СІМЕЙНІ ЛІКАРНІ ОБИРАЮТЬ ГРУПОВУ

ПРАКТИКУ:

- внаслідок можливості працювати на територіях з низькою щіль

ністю населення

* можуть замінити один одного на час відпустки чи захворювання

* можуть більш економно використовувати кошти на матеріально-технічне забезпечення

* можуть підвищувати свій фаховий рівень, консультуючись один з одним при виникненні

складних проблем

13.СПЕЦІАЛІСТИ ТА ПРАЦІВНИКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БРАТИ УЧАСТЬ У НАДАННІ ПМСД:

* сімейні лікарі

* терапевти

* педіатри

- спеціалісти вузьких профілів

* медичні сестри

* соціальні працівники

14. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПОЛЯГАЮТЬ У:

* наданні допомоги з приводу захворювань терапевтичного та інших профілів

* відповідальності за все закріплене населення

- наданні допомоги хворим тільки терапевтичного профілю

* необхідності прийняття першого рішення щодо розв'язання проб

лем, з приводу яких до нього звертаються пацієнти

168 169

- обов'язковій передачі хворих з хронічними та невиліковними

хворобами до інших служб охорони здоров'я

* постійному догляді хворих з хронічними та невиліковними хворобами

* співпраці з колегами як з медичної сфери, так і з позамедичної сфери

,,-■ .,15. ІСНУЮЧІ МОДЕЛІ РОБОТИ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ:

* індивідуальна

* в складі групи в умовах сімейної амбулаторії

* в об'єднанні групових практик в умовах центрів здоров'я

- в умовах спеціалізованих диспансерів

- в умовах спеціалізованих центрів

* індивідуальна чи в складі групи в умовах діючих поліклінік