4.2. Організація праці та її форми

Переходячи до другого питання теми, треба з’ясувати сутність, цілі й завдання організації праці.

Організація праці спрямована на створення найсприятливіших умов праці, збереження та підтримку на високому рівні працездат­ності працівників, підвищення ступеня привабливості їхньої праці та досягнення повного використання засобів виробництва.

Вирізняють економічні та соціально-психологічні завдання організації праці, які мають конкретну спрямованість на: розроблення й поліпшення процесів, методів та умов праці; проектування та раціоналізацію робочих місць, машин, інструментів, допоміжних засобів, процесів обробки предметів праці з урахуванням характеру трудових процесів.

Об’єктами організації праці є робочі системи (робочі місця) або системи праці різної величини, ієрархічного рівня та складності.

Предметами організації праці є:

• на рівні робочих місць — трудові рухи, дії, прийоми та умови їх ефективного здійснення;

• на рівні дільниці — взаємопов’язані процеси праці на робочих місцях;

• на рівні підрозділів або підприємства в цілому — виробничі процеси, де основною складовою є трудові процеси.

Треба звернути увагу на відповідну зміну критеріїв організації праці відносно:

• трудових процесів, робочих місць і засобів виробництва (кількісний результат, якість, витрати, навантаження на працюючих, безпека);

• процесу праці в межах кількох робочих місць (час проход­ження матеріалу, використання засобів праці);

• проектування виробу (функція, продуктивність, конструкційна форма).

Основні напрями вдосконалення організації праці:

• розподіл і кооперація праці;

• організація та обслуговування робочих місць; нормування праці;

• організація підбору персоналу та його розвиток;

• оптимізація режимів праці й відпочинку;

• раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці; поліпшення умов праці;

• зміцнення дисципліни праці та підвищення творчої активності працівників; мотивація та оплата праці.

Розподіл праці на підприємстві відбувається в таких формах: операційна, функціональна, технологічна, професійно-кваліфікаційна. На ступінь розподілу праці істотно впливає тип виробництва.

Розподіл праці на виробництві нерозривно пов’язаний із кооперацією праці, яка передбачає певні співвідношення і взаємодію видів праці. Кооперація праці здійснюється в таких основних формах, як

• міжцехова,

• внутрішньоцехова

• внутрішньодільнична.

На підприємстві кооперування праці може здійснюватися через індивідуальне виконання роботи на окремих робочих місцях, багатоверстатною роботою або суміщенням трудових функцій і спеціальностей під час колективної роботи.

Встановлення раціональних меж розподілу й кооперації праці, має велике значення для організації трудових процесів. Розподіл праці має економічну, технічну, фізіологічну та соціальну межі. Кооперація праці залежить, головним чином, від організаційних і економічних меж.

Раціональний внутрішньовиробничий поділ і кооперація праці передбачають дотримання таких обов’язкових умов: забезпечення використання трудового потенціалу працівників; розширення трудового профілю та зростання кваліфікації; усунення одноманітності праці та підвищення її змістовності.

Ефективність здійснення виробничих процесів, використання засобів праці, витрати на виготовлення продукції та її якість значною мірою залежать від вибору тієї або іншої форми організації праці: суміщення професій (функцій), багатоверстатного обслуговування, колективної (бригадної) праці.

Суміщення може бути повним і частковим. Найефективнішим є суміщення професій, спеціальностей, які взаємопов’язані ходом технологічного процесу, єдністю оброблюваних предметів праці, виконанням основного й допоміжного процесів.

Багатоверстатне обслуговування базується на суміщенні професій та визначенні черговості виконання ручних операції на одній із кількох одиниць устаткування під час автоматичної роботи всіх інших. Існує обслуговування трьох видів: бригадне, ланцюгове та індивідуальне. Можливі нециклічна та циклічна системи обслуговування. На робочих місцях потокових ліній застосовуються сторожовий або маршрутний методи обслуговування.

Розрахунок параметрів багатоверстатного обслуговування здійснюється за формулами, наведеними в навчальних посібниках.

Колективна форма праці на підприємстві являє собою об’єднання всіх працівників, які здійснюють організовану спільну трудову діяльність у складі цехів, дільниць, бригад, спеціальних груп, в основі якої лежать розподіл і кооперація праці. При цьому провідне місце належить виробничій бригаді — груповій формі безпосередньої інтеграції (кооперації) праці кількох робітників, які виконують спільне виробниче завдання і несуть колективну відповідальність за результати роботи. Основною передумовою такого об’єднання є організаційно-технологічні умови виробництва, за яких економічно доцільним є функціонування спеціалізованих і комплексних бригад (змінні та наскрізні).