- •Тема 4. Організація трудових процесів і робочих місць 2
- •Трудовий і виробничий процеси;
- •4.2. Організація праці та її форми
- •4.3. Організація та обслуговування робочого місця
- •2. План семінарського заняття
- •3. Термінологічний словник
- •4. Навчальні завдання Теми рефератів
- •Питання для дискусії
- •5. Завдання для перевірки знань Тести
- •Практичні завдання Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Задачі для самостійного розв’язання
5. Завдання для перевірки знань Тести
Сукупність методів і засобів впливу людини на предмет праці за допомогою знарядь праці, що здійснюються в певних природних або штучних умовах, називається:
а) технологічним процесом;
б) виробничим процесом;
в) трудовим процесом;
г) допоміжним процесом.
Що є основним елементом трудового процесу:
а) трудовий рух;
б) трудова дія;
в) трудовий прийом;
г) трудова операція?
Сукупність трудових дій, які виконуються за незмінних предметів та засобів праці та які являють собою технологічно завершену частину операції, — це:
а) трудовий рух;
б) трудовий прийом;
в) комплекс трудових прийомів;
г) трудова операція;
д) трудовий процес.
Автоматизовані процеси — це процеси, які виконує:
а) безпосередньо робітник;
б) робітник за допомогою машин;
в) машина під наглядом людини;
г) машина за розробленою програмою без участі робітника.
Найменування конкретних завдань та опис процесів виконання конкретних операцій визначає:
а) зміст праці;
б) управлінську процедуру;
в) інструкцію;
г) трудовий прийом.
Організація трудового процесу — це:
а) доцільна інтеграція в просторі й часі предмета, знаряддя та живої праці за їх кількістю та якістю;
б) оптимізація знарядь, умов і процесів праці;
в) сукупність організаційно-технічних умов діяльності людини;
г) сукупність усіх елементів виробництва.
Конкретизація трудової діяльності окремого працівника (групи) у певних організаційно-технічних умовах виробництва визначається як:
а) функція проектування трудового процесу;
б) формалізація методів виконання роботи;
в) вимірювання роботи для оцінки ефективності праці;
г) зміст праці.
Формування змісту праці й часового зв’язку людини з трудовим процесом з метою підвищення дохідності й одночасно привабливості робочих місць, а також ступеня задоволення працею — це:
а) структуризація праці;
б) розширення завдання;
в) проектування трудових прийомів;
г) удосконалення умов праці.
Збагачення змісту праці через здійснення різних видів робіт на різних робочих місцях — це:
а) ротація;
б) збагачення змісту праці;
в) групова робота;
г) розширення завдання.
Організація праці — це :
а) забезпечення підприємства робочою силою та її правильний розподіл між робочими місцями;
б) умови, в яких здійснюється процес праці;
в) система технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів із використання праці;
г) раціоналізація прийомів і методів праці.
Упровадження організації праці починається з:
а) розроблення заходів щодо організації праці;
б) визначення виконавців заходів;
в) аналізу фактичного стану організації праці на підприємстві;
г) розроблення завдань із підвищення ефективності виробництва.
Основні напрями організації праці:
а) забезпечення виробництва робочою силою;
б) удосконалення організації та обслуговування робочих місць;
в) удосконалення форм розподілу та кооперації праці;
г) зміцнення трудової дисципліни;
д) удосконалення методів вимірювання праці.
Організація праці забезпечує:
а) підвищення кваліфікації працівників;
б) краще використання матеріалів, палива, техніки;
в) підвищення енергоозброєності;
г) зростання продуктивності праці.
Створення оптимальної взаємодії людей, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих місць) з урахуванням продуктивності й потреб людини — це:
а) організація праці;
б) організація виробництва;
в) організація технологічної підготовки виробництва;
г) організація управління.
Відокремлення різних видів робіт, які являють собою часткові процеси створення продукції, і закріплення їх за робочими місцями — це:
а) організація праці;
б) кооперація праці;
в) розподіл праці;
г) раціоналізація праці.
Які існують основні форми розподілу праці:
а) операційна;
б) функціональна;
в) технологічна;
г) професійно-кваліфікаційна;
д) предметна?
Об’єднання виконавців для скоординованої участі в одному або різних, але пов’язаних між собою процесах праці — це:
а) організація праці;
б) організація виробництва;
в) кооперація праці;
г) організація управління.
Виконання одним робітником різноманітних функцій або робіт у процесі оволодіння кількома професіями або спеціальностями — це:
а) колективна праця;
б) багатоверстатне обслуговування;
в) кооперація праці;
г) суміщення професій.
Суміщення професій у певній черговості виконання операцій на кількох одиницях устаткування — це:
а) кооперація праці;
б) колективна праця;
в) суміщення професій;
г) багатоверстатне обслуговування.
Видами багатоверстатного обслуговування є:
а) партіонний;
б) індивідуальний;
в) ланцюговий;
г) бригадний.
Інтеграція праці кількох робітників, які виконують спільне виробниче завдання і несуть колективну відповідальність за результати роботи, — це:
а) внутришньодільнична кооперація праці;
б) виробнича бригада;
в) кооперація праці;
г) суміщення професій.
Об’єднання робітників однієї професії однакової або різної кваліфікації та зайнятих в однорідних технологічних процесах — це бригада:
а) спеціалізована;
б) комплексна;
в) наскрізна;
г) змінна.
Частина виробничої площі, оснащена всім необхідним для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу, — це:
а) дільниця;
б) робоче місце;
в) цех;
г) бюро.
До основних напрямів організації робочого місця належать:
а) спеціалізація;
б) розміщення елементів;
в) умови праці;
г) обслуговування;
д) нормування;
е) оплата праці.
Повне комплектне оснащення робочого місця — це:
а) основне технологічне обладнання;
б) допоміжне устаткування та інструмент;
в) предмети праці;
г) організаційне оснащення.
Просторове розміщення знарядь, предметів і виконавця з урахуванням антропометричних, біохімічних даних та основних характеристик органів відчуття людини — це:
а) технологічне планування;
б) організація виробництва;
в) карта організації праці;
г) робоче місце.
Регламентація обсягів, термінів і методів виконання допоміжних робіт із забезпечення робочих місць усім необхідним — це система:
а) обслуговування;
б) ремонту;
в) матеріально-технічного забезпечення;
г) організаційного оснащення.
Сукупність взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних та соціальних чинників конкретної праці, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я і працездатність людини, — це:
а) режим праці;
б) режим відпочинку;
в) техніка безпеки;
г) умови праці.
