- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Допустимі значення напруг і струмів
- •Граничнодопустимі значення напруги дотику Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки (гост 12.1.038-82)
- •Граничнодопустимі значення напруги дотику Uдoт та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки (гост 12.1.038-82)
- •2.5. Умови ураження струмом при дотику до струмопровідних частин електромережі
- •2.6. Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •2.7. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж у виробничій сфері
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Вогнестійкість будівель та споруд
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Пожежної безпеки та пожежна профілактика. Система попередження пожеж
- •6.1. Пожежна профілактика та заходи щодо пожежної профілактики
- •6.2. Система попередження пожеж
5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
Окрім вибухопожежної класифікації приміщень існують вибухонебезпечні і пожежонебезпечні зони в приміщеннях.
Вибухонебезпечна зона – це обмежений простір у приміщенні або за його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші.
Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповідності з ДНАОП 0.00-1.32-01 “Правила будови електроустановок”.
Газо-, пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.
Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто ситуації, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть створити з повітрям або іншими окиснювачами вибухонебезпечні суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго.
Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші у разі аварії.
Класифікація пожежонебезпечних зон виконується відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Пожежонебезпечна зона – це обмежений простір всередині або поза приміщенням, в межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормальному технологічному процесі, так і в разі його порушення. Пожежонебезпечні зони поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
Клас П-І – зони приміщень, в яких зберігаються (використовуються) горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.
Клас П-ІІ – зони приміщень, де можливе утворення горючого пилу або волокон з нижньою концентраційною межею поширення полум’я понад 65 г/м до об’єму повітря.
Клас П-ІІа – зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини. Горючий пил і волокна відсутні.
Клас П-ІІІ – зовнішні установи та ззовні розташовані зони, де зберігаються або використовуються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 °С, а також тверді горючі речовини.