- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •1. Вимоги безпеки до технологічного обладнання та виробничих процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •2.2. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •2.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.4. Допустимі значення напруг і струмів
- •Граничнодопустимі значення напруги дотику Uдот та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при нормальному режимі електроустановки (гост 12.1.038-82)
- •Граничнодопустимі значення напруги дотику Uдoт та сили струму Іл, що проходить через тіло людини при аварійному режимі електроустановки (гост 12.1.038-82)
- •2.5. Умови ураження струмом при дотику до струмопровідних частин електромережі
- •2.6. Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •2.7. Заходи і засоби електробезпеки
- •3. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •3.1. Статична електрика та захист від неї
- •3.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж у виробничій сфері
- •2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Вогнестійкість будівель та споруд
- •5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •6. Пожежної безпеки та пожежна профілактика. Система попередження пожеж
- •6.1. Пожежна профілактика та заходи щодо пожежної профілактики
- •6.2. Система попередження пожеж
1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж у виробничій сфері
Пожежа – це непідвласні людині процеси горіння, при яких полум’я знищує все, що зустрічається на його шляху.
У виробничій сфері основними причинами пожеж є:
‒ необережне поводження з вогнем (50 ‒ 55%);
‒ порушення правил монтажу та експлуатації (ППМЕ) електроустаткування, електроприладів (20 ‒ 22%);
‒ ППМЕ приладів опалення (10 ‒ 11%);
‒ порушення режимів технологічних процесів (7 ‒ 8%);
‒ порушення вимог пожежної безпеки (5 ‒ 7%);
‒ інші (1 ‒ 2%).
Найчастіше виникають пожежі при необережному поводженні з вогнем, зокрема, при курінні в недозволених місцях та під час виконання так званих вогневих робіт ‒виробничі операції, пов’язані з застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням деталей, устаткування, конструкцій до температур, що можуть спричинити загоряння матеріалів та конструкцій (газо- та електрозварювання, бензо- та газорізання, роботи з використанням паяльних ламп, переносних горнів, розігрівання бітумів та смол, механічне оброблення металу з утворенням іскор тощо).
Значний відсоток пожеж спричинений незадовільним станом електричного устаткування та приладів, а також порушенням правил їх монтажу та експлуатації. До чинників, що можуть викликати пожежу саме з цієї причини, належать: короткі замикання, несправності електроустаткування та приладів, струмові перевантаження, що виникають у силових та освітлюваних електромережах, великі значення перехідних опорів.
Короткі замикання виникають унаслідок неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання. Великі струми замикання зумовлюють іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що може бути причиною займання ізоляції провідників та горючих будівельних конструкцій, які знаходяться поряд.
Струмові перевантаження виникають при ввімкненні у мережу додаткових споживачів струму або при зниженні напруги в мережі. Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може спричинити займання ізоляції.
Збільшення місцевих перехідних опорів виникає внаслідок окиснення або недостатньо щільного з’єднання електричних контактів. Іскріння, що з’являється при цьому, може ініціювати пожежу. Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та кабелі з’єднують скручуванням жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти. Алюмінієві кабелі з’єднують гільзами.
Вибір типу електроустаткування, схеми електропроводки, використовуваних матеріалів, площі поперечного перерізу провідників, виду ізоляції залежить від ступеня вибухопожежонебезпеки навколишнього середовища, режиму роботи електроустановок та можливих перевантажень.
2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
При горінні твердих і рідких горючих речовин розрізняють три стадії розвитку пожежі:
– загоряння (5 – 30 хв.) – це нестійка фаза горіння з відносно низькою температурою, за якої вогонь легко погасити;
– стійке горіння (пік горіння) – ця стадія характеризується підсиленням процесів горіння (розкладу і випаровування горючих речовин), збільшенням площі і факела полум’я;
– розвинена форма горіння – відзначається великою площею, великою температурою, руйнуванням конструкцій тощо.
Відповідно до ГОСТ 27221-87 “Пожарная техника. Классификация пожаров”, встановлено 4 класи пожежі:
– Клас А – горіння твердих речовин, переважно органічного походження, яке супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);
– Клас В – горіння рідких або твердих речовин, які розтоплюються;
– Клас С – горіння газоподібних речовин;
– Клас D – горіння металів та їх сплавів.
Крім цих чотирьох класів НАПБ Л.01.001.95 “Правила пожежної безпеки України” введено ще додатковий п’ятий клас (Е) для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.
