2.4.2. Вимоги до оформлення посилань

Посилання обов'язково ставляться:

• після цитат (обов'язково з вказівкою номера цитованої сторінки в джерелі);

• після вислову важливих думок і положень, приведення цифр і інших даних, запозичених в інших авторів (в тих випадках, коли оригінал роботи не був прочитаний, посилання дається на публікацію, в якій цитується необхідна робота);

• після визначень складних понять, якщо вони узяті з інших джерел.

Посилання поміщають:

• безпосередньо після прізвища автора, на праці якого посилаються, якщо він не цитується;

• безпосередньо після цитати;

• в логічно відповідному місці, якщо автор, думки якого висловлюються, не згадується і буквально не цитується.

А. Посилання в тексті. Посилання в тексті на джерела варто зазначати у виносках, номер посилань при цьому має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Зверніть увагу на оформлення джерела!

Приклад. Цитата в тексті: “...існує гідна подиву згода між різними вченими в тому, що Всесвіт має початок [3] ”.

Відповідний опис у переліку посилань:

3. Гуддінг Д., Леннокс Д. Світогляд: для чого ми живемо і яке наше місце у світі. – К.: УБТ, 2003. – С. 101.

Б. Біблійні посилання. Рада ЕААА очікує, що всі біблійні посилання будуть оформлені внутрітекстовим способом, який виглядає таким чином. Після цитування Писання або непрямого посилання на нього в дужках наводиться скорочена назва книги із крапкою, без пропуску - номер глави, після двокрапки наводиться номер вірша з цієї глави. Якщо посилання дається на кілька віршів, робиться перерахування через дефіс (якщо наводяться вірші поспіль) або через кому (якщо вірші наводяться вибірково). Наприклад: Ів.3:16; Іс.2:5-10; Лк.7:33,35,42.

Посилання на інші джерела в такий спосіб не рекомендуються.

В. Рекомендовані посилання в богословських працях (підрядкові). ЄААА наполегливо рекомендує використовувати в богословських роботах (курсових, дипломних, магістерських, статтях і таке інше) так звані підрядкові посилання. Підрядкові посилання, як правило, зв'язують із текстом цифровими позначеннями. У разі посилання на все джерело в цілому знак виноски розташовується в тому місці тексту, де завершується думка автора. Такі самі правила для посилань на іноземну літературу. Слід також зазначити особливість: на відміну від бібліографічного опису прізвища авторів у виносках не відокремлюються комами від ініціалів.

У підрядковому посиланні повинні бути присутнім:

• відомості про автора;

• заголовок джерела або документа;

• відомості про відповідальність – про упорядників тощо (якщо потрібно);

• місце й дата видання;

• сторінка, на якій наведений матеріал посилання (якщо можливо її вказати – С.).

Приклад.

Цитата в тексті: «...існує гідна подиву згода між різними вченими в тому, що Всесвіт має початок»¹⁾.

Відповідне подання виноски:

_______________

¹⁾ Гуддінг Д., Леннокс Д. Світогляд: для чого ми живемо і яке наше місце у світі. – К.: УБТ, 2003. – С. 101.