- •Програма дисципліни «технологія зберігання та переробки продукції рослинництва»
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур (цукровий буряк, льон, хміль, олійні та ефіроолійні культури)
- •Тема 5. Основи виробництва і зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж, трав'яне борошно, комбікорми)
- •Методичні поради до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Основи стандартизації сільськогосподарської продукції
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.2. План семінарсько-практичного заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Запитання для поточного контролю знань
- •1.5. Навчальні заняття
- •Хімічний склад продуктів харчування
- •1.6. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 2. Технологія зберігання і переробки зерна
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Технологічні характеристики млинів «харків’янка»
- •Технологічні параметри пекарень
- •2.2. Зберігання борошна
- •2.3. Виробництво крупи
- •Технічна характеристика технологічних ліній з виробництва крупи «харків'янка»
- •2.3.1. Класифікація круп
- •2.3.2. Зберігання крупи
- •2.4. План семінарсько-практичного заняття
- •2.5. Термінологічний словник
- •2.6. Запитання для поточного контролю знань
- •2.7. Навчальні завдання
- •Обсяг зерна пшениці, що надійшло на переробку (млин фг «надія» кагарлицького району)
- •Технологічні характеристики млинів
- •2.8. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 3. Технологія зберігання і переробки сировини технічних культур
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Урожайність і валове виробництво цукрового буряку і хмелю в україні
- •3.2. Технологія зберігання і переробки цукрових буряків
- •3.2.1. Цукровий буряк як сировина для переробки
- •Показники технологічної ефективності роботи ват «кагарлицький цукровий завод»
- •Вимоги стандарту «буряк цукровий для промислової переробки. Вимоги при заготівлі»
- •3.2.2. Технологія виробництва цукру
- •Вимоги державного стандарту на цукор-пісок, виготовлений із цукрових буряків (дсту 2216-93)
- •3.3. Технологія зберігання і переробки хмелю
- •3.3.1. Хміль як сировина для переробки
- •3.3.2. Технологія післязбирального оброблення хмелю
- •3.4. Технологія зберігання і переробки льону
- •3.4.1. Льон як сировина для переробки
- •3.4.2. Збирання, первинне оброблення та зберігання льону-довгунця
- •3.5. Технологія зберігання і переробки олійних культур
- •3.5.1. Виробництво олії
- •Вміст і якість олії у насінні основних олійних культур
- •Технологічні параметри устаткування для виробництва олії
- •3.5.2. Класифікація рослинних жирів
- •3.6. План семінарсько-практичного заняття
- •3.7. Термінологічний словник
- •3.8. Запитання для поточного контролю знань
- •3.9. Навчальні завдання
- •Характеристика основних і допоміжних операцій технології виробництва бурякового цукру
- •Показники хімічного складу цукрових буряків, відібраних для аналізу на кагарлицькому цукровому заводі
- •3.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 4. Технологія зберігання і переробки плодоовочевої продукції
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4.2. Плодоовочева продукція як об'єкт зберігання
- •Параметри мікроклімату для зберігання овочів у стаціонарних сховищах
- •4.3. Режими і способи зберігання плодоовочевої продукції
- •4.4. Технологія переробки плодів і ягід
- •4.5. Технологія переробки картоплі
- •Районовані сорти картоплі вітчизняної селекції
- •Вимоги до якості крохмалю
- •4.5.1. Методика розрахунку виходу крохмалю з 1 тонни сировини
- •4.6. План симінарсько-практичного занняття
- •4.7. Термінологічний словник
- •4.8. Запитання для поточного контролю знань
- •4.9. Навчальні завдання
- •Обсяг замовлення для консервного цеху на виготовлення маринованих овочів і заспиртованих соків, кг
- •Врожайності картоплі і вміст крохмалю в одержаній продукції
- •4.10. Тести для проведення аудиторного тестування
- •Тема 5. Технологія виробництва та зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж,трав'яне борошно, комбікорми)
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. Сировина для переробки та оцінка якості кормів
- •Стандартні показники якості сіна (гост 4808-87)
- •Вихід сіна після активного вентилювання
- •Класифікація якості сінажу (тост 23637-90)
- •Вміст сухої речовини в силосі залежно від нагромадження в ньому органічних кислот
- •Вимоги до якості силосу (гост 23638-90)
- •Втрати сухої речовини залежно від втрати силосного соку, %
- •Втрати сухої речовини в боковох і верхніх шарах силосу, % закладеної сухої речовини
- •5.3. План семінарсько-практичного заняття
- •5.4. Термінологічний словник
- •5.5. Запитання для поточного контролю знань
- •5.6. Навчальні завдання
- •Врожайності та вмісту білка в зерні сої
- •Планові показники потреби у висівках для виробництва комбікормів
- •Шкала органолептичної оцінки якості силосу
- •5.7. Тести для проведення аудиторного тестування
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Тема 5. Технологія виробництва та зберігання кормів і кормів рослинного походження (сіно, силос, сінаж,трав'яне борошно, комбікорми)
5.1. Методичні поради до вивчення теми
Вивчення теми доцільно розпочати з аналізу стану галузі, а саме- ступеня завантаженості наявних потужностей комбікормових заводів, забезпеченості сировиною; асортименту продукції надання послуг фермерським і селянським господарствам; виконання замовлень великих підприємств. Слід звернути увагу на наявність альтернативних технологій виробництва комбікормів із застосуванням білково-вітамінних компонентів і преміксів. Не менш важливим є вивчення попиту на готову продукцію та окремі компоненти, що входять до складу комбікорму.
Виробництво комбікормів в Україні базується на науково компонентами нормах годівлі сільськогосподарських тварин і птахів і наявній сировинній базі (зерно, продукти переробки зерна, продовольчих продуктів, трав’яне, рибне, кісткове, м’ясо-кісткове борошно тощо). Вироблена продукція супроводжується сертифікатом якості, де зазначаються рецептура комбікорму та середній вмісту ньому поживних, мінеральних речовин і вітамінів.
Оскільки технологія виробництва трав’яного борошна є досить енергомісткою, бажано вивчити складові цього виробництва за рівнем енергозатрат й енергонадходжень. Потребує вивчення и питання наявності додаткових ресурсів у галузі та можливості поповнення структури комбікормів білковими компонентами мікробіологічного синтезу та іншими продуктами бютехнологи (вітамінні добавки, ферментативні, гормональні препарати), що сгимулюють продуктивність тварин. Уже відома методолопя оцінювання технологій за виходом кормових одиниць є узагальненою і дещо застарілою. Обсяг поживних речовин, який може бути одержаний з 1 т сировини з 1 га посівної площі, доцільно визначати із застосуванням показників вмісту сухої речовини, протеїну та інших складових.
Приклад для розрахунку. Визначити вихід трав’яного борошна з 1 га посівної площі однорічних трав (вико-овес), якщо відома орієнтовна врожайність зеленої маси – 200 ц/га. Фактична вологість трави під час збирання – 77 %.
Згідно з оптимізованою технологією виробництва трав’яного борошна необхідно дотримуватися нормативу вмісту вологи у борошні не більше ніж 10 %.
Визначаємо вихід сухої речовини (СР) з 1 га посівної площі вико-вівсяної суміші за формулою
СР = У(100-Вт): 100,
де У — урожайність, кг/га; Вт — вологість трави, %; 100 — коефіцієнт переведення в абсолютний показник.
СР=20 000 (100 – 77): 100 = 4600 (кг).
2. Розраховуємо вихід трав’яного борошна за вологості 10% та врожайності зеленої маси 270 ц/га за формулою
П = (СРх100): (100-Вб),
де П — вихід продукції (борошна), кг/га; Вб — вологість борошна, %; 100 – коефіцієнт переведення в абсолютний показник.
П = (4600х100):(100-І0) = 5111,11(кґ).
Оцінка одержаних результатів. Розрахунки показують, що виробництво борошна в розрахунку на 1 га посівної площі суміші трав (вико-овес) може становити не більше ніж 5111 кг за врожайності 200 ц/га. Оскільки показник вмісту білка в кормах є визначальним для ефективності кормовиробництва, доцільно провести аналогічні розрахунки і за виходом протеїну.
