3.2. Методи соціальної роботи з молоддю щодо вільного часу та молодіжного дозвілля

У сучасних умовах організація дозвілля молоді з боку держави розвинена на недостатньому рівні. Безкоштовні гурткові об'єднання, секції, студії, зазвичай існують при установах загальної і професійної освіти, установах додаткової освіти, Палацах культури, або розпалися, або не в змозі зацікавити молодь.

Установи, що здійснюють організацію вільного часу на комерційній основі, багато молодих людей не можуть оплатити. Крім того, особливу увагу слід звернути на молодіжні неформальні об'єднання, що формуються по "дворової", мікрорайонної приналежності, як на суб'єкті соціалізації, але в таких компаніях можливо негативний вплив - вживання спиртних напоїв, долучення до тютюну і наркотиків, участь в асоціальних проявах [22, с. 215].

У зв'язку з чим, одним з напрямків профілактики девіантної поведінки молодих людей стає:

- по-перше, створення більш широких можливостей для реалізації різних смакових пристрастей в сфері дозвілля, "легалізація" захоплень молоді, надання можливості вільного вибору дозвіллєвих занять;

- по-друге, розширення мережі дозвільних установ для молоді, та посилення контролю за тими установами, діяльність яких пов'язана з наявністю таких форм соціальної девіації, як алкоголізація, наркоманія, проституція (дискотеки, нічні клуби та ін.);

- по-третє, виявлення підлітково-молодіжних компаній і груп з тим, щоб, використовуючи прагнення молодої людини до приналежності до неформальної групи, спрямувати їх діяльність на соціально-значущу русло.

Можна виділити наступні форми організації дозвілля з молоддю:

- робота в студіях і гуртках, колективах художньої творчості (музичні та хореографічні студії та гуртки, ізостудії, студії молодіжної моди, професійні студії - журналістські, телевізійні, театральні);

- оздоровчі заходи, до числа яких входить туризм, профілактичні заходи, масові відвідування басейну, тренажерного залу, заняття аеробікою, фітнес-клуби);

- конкурсні заходи розважальної та пізнавальної спрямованості (КВК, клуби ерудитів);

- вечори відпочинку (тематичні дискотеки, святкові вечори);

- камерні форми роботи - літературні, художні та музичні салони та вітальні;

- ток-шоу, диспут-клуби, брифінги, наукові конференції.

- екскурсійна робота - знайомство з художніми та історичними цінностями, пам'ятками культури, місцями колишньої слави.

- зустрічі з цікавими людьми, побудовані в різних формах - бесіди, програми за сюжетами телевізійних передач, практикуються зустрічі з ветеранами ВВВ та Афганістану, зустрічі з творцями і учасниками молодіжних об'єднань для обміну досвідом роботи;

- концерти та фестивалі, конкурси за участю творчої молоді і самодіяльних молодіжних колективів, виставки робіт молодих художників, поетів, письменників-початківців. Постановка молодіжних спектаклів і мюзиклів, шоу за участю молодих виконавців та колективів [23, с. 245].

Крім того, особливу значимість для сучасної молоді набувають інші форми дозвільної діяльності, що організовуються в різних установах культури і дозвілля.

Досить широке поширення мають установи, які передбачають пасивне споживання: заклади громадського харчування, нічні клуби, дискотеки, більярдні клуби, ігрові клуби, казино, торгово-розважальні комплекси і центри, в яких окрім розважальних послуг, існують додаткові послуги кухні та бару.

Парки культури та відпочинку також призначені для проведення вільного часу молоді, багато з яких поділені на зони - прогулянкову, спортивну та виставкову, що дозволяє строго регулювати потік відпочиваючих, направляти його за визначеними маршрутами. Майданчики можуть відрізнятися оформленню, пропонованим дозвіллєвих послуг. Суттєвим майданчиком парку культури і відпочинку є атракціони (пристрій для розваги в місцях громадських гулянь; карусель, гойдалка).

Друга група установ дозвіллєвої інфраструктури пропонує інтелектуальне дозвілля в ролі глядача: театри, кінотеатри і кіноконцертні зали, культурні центри іноземних держав, культурних автономій, музеї, бібліотеки, виставкові зали та галереї.

Більш інтелектуальна частина молоді проводить вільний час відвідуючи: картинні галереї, музеї, бібліотеки.

У дозвіллєвих закладах третьої групи організовується активне діяльне спортивне проведення часу: спортивні споруди (стадіони, басейни, тренажерні зали, парки активного відпочинку, аквапарки). Для учнівської та студентської молоді сьогоднішнього дня особлива роль у проведенні вільного часу відводиться фітнес-тренувань (з англ. "Fitness" відповідність). Це підбір різних видів спортивних вправ індивідуально для кожної людини з метою загального оздоровлення і корекції фігури. Фітнес включає в себе фізичні навантаження, догляд за своїм тілом та обличчям, здорове харчування, це не просто заняття фізичною культурою, а стиль життя сучасної молоді [24, с. 213].

Четверта група - установи, що створюють умови для самостійного проведення часу - пункти прокату спортивного спорядження та обладнання, пункти прокату відеопродукції, бюро туризму і подорожей. Туризм це - один з видів активного відпочинку, здійснюється, як правило, туристськими організаціями по туристських маршрутах. Існують численні види і форми туризму (внутрішній, міжнародний, самодіяльний, організований, ближній, дальній, пізнавальний, водний, гірський, автомобільний, пішохідний, спортивний і т. д.).

П'ята група - клубні установи різної відомчої приналежності (органів у справах молоді, відділів культури, підприємств, військових частин, профспілкових організацій тощо) здійснюють у сфері дозвілля насамперед функцію соціального виховання молоді.

Великі можливості для реалізації культурно-дозвіллєвих інтересів і переваг молоді створює Інтернет, за допомогою якого здійснюється їх залучення до культурних, духовно-моральних цінностей, включенню в світ мистецтва і культури. Інтернет є одним із самостійних неорганізованих видів дозвіллєвих уподобань молоді і служить засобом розвитку їх різноманітних життєвих навичок, можливостей творчого самовираження. Багато молодих людей використовує Інтернет для спілкування. Інтернет - це найбільш ємна міжнародна телекомунікаційна мережа мереж. Дослідники виділяють три основних види потреб, які молоді люди задовольняють за допомогою Інтернету: комунікативна, пізнавальна та ігрова.

Комунікативна потреба задовольняється через листування по електронній пошті, спілкування в чатах, форумах і т.д.

Пізнавальна потреба задовольняється за допомогою читання мережевий преси, пошуку конкретної інформації або знайомства з поточними новинами, а також дистанційних форм освіти і т.д.

Прикладами задоволення ігровий потреби можуть бути індивідуальні та групові ігри з комп'ютером або з реальними партнерами за допомогою Інтернету [24, с. 210].

До недоліків мережевої комунікації можна віднести:

- ймовірність втрати або несанкціонованого знищення електронного повідомлення;

- відсутність доступу користувача до форуму або іншим засобам мережевої комунікації з вини провайдерів;

- ймовірність недотримання конфіденційності з боку провайдерів або адміністрації Інтернет - ресурсів і т.д.

Слід погодитися з тим, що в даний час електронна пошта, всілякі форуми, організовані в мережевому просторі, численні Інтернет - журнали та газети, та й сам, власне, Інтернет для багатьох стали не менш важливим аспектом повсякденності, ніж телевізор або телефон, а деколи вони і повністю витісняють їх. Спілкування за допомогою Інтернету, не обов'язково може проходити тільки в рамках однієї країни. Оскільки, Інтернет - це всесвітня павутина, отже, через неї спілкуватися можуть люди з різних країн. Це дає молоді можливість брати участь у всіляких міжнародних Інтернет - форумах і спілкуватися в чатах, забезпечуючи себе можливістю дослідити культуру інших країн і давати іноземцям уявлення про свою культуру.

Деякі дослідники виділяють так звані молодіжні досягнення стратегії:

- "корисність" (участь у благодійних акціях, суспільно-корисної діяльності та ін.),

- "взяти від життя все, або гуляй, поки молодий" (відвідування дискотек, заняття екстремальними видами спорту та ін.),

- "пошук сенсу життя, або пошук шляхів у майбутнє" (заняття спортом, музикою, участь у художній самодіяльності та ін.),

- "відпочити" (перегляд телепередач, слухання музики та ін.),

- "хоч чимось зайняти дозвілля" (гуляння без певних цілей, "посиденьки"),

- "відхід" (вживання алкоголю, наркотиків з метою зняття стресу, відходу від вирішення проблем та ін.),

- "епатаж" (членство в неформальних молодіжних об'єднаннях та ін.),

- "втечу від самотності" (захоплення Інтернетом, відвідування кафе і дискотек, масових заходів та ін.),

- "престижність" (захоплення сучасними видами спорту, відвідування "просунутих" клубів, дискотек та ін.) [26, с. 243].

Виділені стратегії розрізняються цілями, сформованими молоддю щодо простору дозвілля, і засобами їх досягнення. Це пояснює відповідність стратегіям тих чи інших видів дозвільної діяльності, наповнених певним змістом, і наявність зв'язків між цими видами (вони об'єднані спільною орієнтує спрямованістю на задоволення тих чи інших потреб).

В даний час сформувалися певні вимоги до організації та проведення дозвілля молоді.

Насамперед, необхідно підходити до нього як до засобу виховання і самовиховання людини, формування всебічно, гармонійно розвиненої особистості. При виборі та організації тих чи інших занять, форм дозвільної діяльності необхідно враховувати їх виховне значення, чітко уявляти, які якості особистості вони допоможуть сформувати або закріпити в людині.

Активне, змістовне дозвілля вимагає певних потреб і здібностей людей. Упор на творчі види дозвіллєвих занять, на забезпечення прямої участі в них кожної молодої людини - ось шлях формування у юнаків та дівчат особистісних якостей, що сприяють змістовному й активному проведенню дозвіллєвого часу.

Друга вимога до організації молодіжного дозвілля полягає в тому, що він повинен бути різноманітним, цікавим, носити розважальний і ненав'язливий характер. Важливі як зміст, так і форма пропонованих занять, розваг, які повинні відповідати потребам та інтересам молоді, органічно сприйматися юнаками і дівчатами. Найбільш зручні форми для цього вже вироблені життям - різні об'єднання та клуби за інтересами. Клуб - порівняно невелике об'єднання людей, охоплених загальним інтересом, заняттям. Вони можуть бути політичні, спортивні, туристичні, оздоровчі, любителів природи, науково-технічної творчості, читачів, самодіяльної пісні, колекціонерів, книголюбів, вихідного дня, молодої сім'ї тощо. У клуб приходять люди, охочі досконало оволодіти певним заняттям, дозвільної "кваліфікацією". Деякі клуби та аматорські об'єднання навіть організовують відповідні форми занять. Слід розрізняти клуб як соціокультурний інститут; клуб як установа, створена для організації дозвілля певних категорій громадян; клуб як специфічний тип об'єднань - добровільна асоціація. Під клубним закладом розуміється соціальна організація, основною діяльністю якої є представлення населенню послуг соціально-культурного, просвітницького та розважального характеру, створення умов для занять аматорським художньою творчістю. Клуб як особливий тип об'єднань має такі риси: утворений для задоволення інтересів його членів [26, с. 257].

Соціальна робота в сфері молодіжного дозвілля регулюється державною молодіжною політикою, яка передбачає на державному та регіональному рівнях формування ідеології молодіжних дозвіллєвих уподобань.

Організацію молодіжного дозвілля здійснюють чотири групи суб'єктів: комерційні структури, що надають послуги у сфері вільного часу; молодіжні громадські організації та об'єднання; державні установи культури; державні органи у справах молоді. Інтереси кожної групи організаторів сфери молодіжного дозвілля істотно розрізняються. Безпосередньо органи у справах молоді та установи даної сфери займаються організацією та проведенням молодіжних свят, фестивалів, концертів та інших масових заходів, сприяють включенню молодих людей в діяльності клубів, профільних молодіжних таборів, громадських об'єднань за інтересами.

Комітети у справах молоді, департаменти культури, освіти і науки суб'єктів Федерації здійснюють контроль діяльності функціонуючих в просторі дозвілля молоді комп'ютерних клубів, дискотек; відроджують роботу з молоддю. Окремий напрямок сприяння в організації молодіжного дозвілля пов'язано із забезпеченням безпеки фізичного і морального здоров'я молоді у вечірній час доби з урахуванням вікових особливостей молоді.

В останні роки зростає соціальна значимість молодіжних громадських об'єднань, участь в яких дозволяє молоді самореалізуватися. Участь у молодіжної громадської організації є платформою для задоволення потреб, які в даний час визначаються через соціальні запити, серед яких можливості самоствердження, соціальна успішність, можливість для повноцінного спілкування та ін.

Формування та пропаганда серед молоді ідей здорового способу життя, профілактика вживання наркотичних засобів, алкоголю, профілактика негативної агресії молодих людей [27, с. 258].

Розвиток інтелектуальних і творчих здібностей молодих людей, організація фестивалів, конкурсів, концертів, інтелектуальних ігор та ігор КВК.

Дослідження історії свого краю, організація краєзнавчих експедицій, вивчення національної та вітчизняної культури, історії України, формування у молодих українців патріотичних почуттів, любові до своєї Батьківщини.

Захист прав молоді, відстоювання інтересів молодих людей перед державою і суспільством, організація молодіжних юридичних служб, активізація громадсько-політичної діяльності молоді, створення молодіжних парламентів і урядів.

Милосердя: турбота про ветеранів, зв'язок з дитячими колоніями, організація притулків для бездомних тварин, допомога дітям-інвалідам і т.д.

Зміцнення фізичного здоров'я молодих людей, культивування занять спортом, організація спортивних змагань і свят, проведення військово-спортивних ігор і таборів.

Екологічна освіта населення, пропаганда екологічних знань і відповідного їм способу життя, проведення екологічного моніторингу та організація екологічних акцій, природоохоронна діяльність, розробка і реалізація творчих екологічних проектів.

Крім того, особлива роль як у державних так і громадських організаціях для молоді повинна бути відведена соціальній рекламі - пропаганді позитивних форм молодіжного та дитячого дозвілля, здорового способу життя, занять фізичною культурою і спортом, досягнень молодих спортсменів.

Виключно популярним захопленням сучасної молоді сьогодні є екстремальні види спорту - вело - сноу - і скейтдрайви, вони пов'язані з підвищеною небезпекою при виконанні різних елементів їзди. Для того щоб убезпечити настільки привабливі для молоді види спорту, в нашій країні будуються криті спортивні комплекси, повністю обладнаних для їзди на роликах, велосипеді і скейтборді, а також літні майданчики під відкритим небом [27, с. 284].