3. Виховна функція.

В процесі навчання формується світогляд (система наукових знань про людину, природу, суспільство), а це є підґрунтям для виховання моральних якостей особистості.

9. Поняття про принципи навчання. Характеристика принципів наочності, науковості і доступності навчання, свідомості й активності учнів у навчанні, міцності знань, умінь і навичок учнів. Характеристика принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів. Методика диференціації навчання С.П.Логачевської.

Принципи навчання – це основні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи відповідно до мети виховання і закономірностей процесу навчання.

На принципах ґрунтуються підходи до навчання усіх дисциплін, визначаючи їх зміст, засоби, прийоми навчальної роботи.

Принцип науковості. Виучувані учнями знання повинні відображати достовірні факти, явища, процеси – досягнення сучасної науки і методи наукових досліджень.

Принцип систематичності і послідовності

Послідовне, з урахуванням логіки конкретної науки та віковими можливостями школярів, розгортання змісту знань, способів діяльності у навчальних програмах, підручниках, та дотримання такого ж порядку засвоєння знань є фундаментом ефективності засвоєння наступного.

К.Ушинський: ”тільки система… розумна, що виходить із самої суті предметів, дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, незв’язними, знаннями, подібна до комори, в якій все в безладі й де сам господар нічого не розшукає; голова, де тільки система без знань, подібна до крамниці, в якій на скриньках є написи, а в скриньках порожньо”.

Принцип свідомості знань

Свідоме усвідомлення учнями навчального матеріалу – усвідомлення сутності основних наукових понять.

Принцип активності і самостійності у навчанні

Процес оволодіння знаннями – це результат активної самостійної пізнавальної діяльності, де вчитель спонукає учнів до навчальної праці і озброює їх методами самостійної роботи.

Принцип наочності

Випливає з одного боку, в закономірностей процесу пізнання, початковим компонентом якого є споглядання, а з другого боку, у процесі пізнання людина передусім виконує першу сигнальну систему.

Я.А.Коменський стверджував, що все, що тільки можна, надавати для сприймання органами відчуттів – золоте правило.

Принцип ґрунтовності знань ( міцності)

Навчання повинно забезпечувати ґрунтовні знання, т.б. ті, які добре усвідомленні, систематизовані, пов’язані з практикою, стають надбанням довготривалої пам’яті.

Принцип доступності та врахування індивідуальних особливостей

Принцип доступності ґрунтується на необхідності зважити на природні особливості і можливості учнів певних вікових груп, не забуваючи про індивідуальні особливості(т)

Важливо враховувати індивідуальні особливості учнів щодо їх фізичного і психічного розвитку : стан здоров’я , темперамент, увага, пам'ять, інтереси.

Методика диференціації навчання С.П.Логачевської.

Логачевська С.П. – вчитель Бплпхівської ЗОШ працює над проблемою диференціації навчання. Написала праці «Диференціація у звичайному класі», «Дійти до кожного учня».

Диференціація - процес та результат створення відмінностей між частинами освітньої системи.

Види диференціації.

1. За здібностями (розподіл на навчальні групи за загальними та окремими здібностями).

2. За недостатністю здібностей.

3. За майбутньою професією.

4. За інтересами учнів (класи, школи, з поглибленим вивченням певних галузей знань).

5. За талантами дітей (пошук талановитих дітей та створення умов для їх розвитку).

Рівні диференціації.

• макрорівень (існування різних типів середніх навчальних закладів);

• мезорівень (створення спеціалізованих класів, класів вирівнювання);

• мікрорівень (в роботі вчителів на уроці, з кількома групами учнів відповідно до рівня навчальних навичок).

Групи учнів за навчальними можливостями.

1. Учні з дуже високими навчальними можливостями (потребують завдань підвищеної трудності).

2. Учні з високим рівнем навчальних можливостей (нижча працездатність, потрібна корекція роботи, періодичний контроль).

3. Учні з середніми навчальними можливостями (низька працездатність).

4. Учні з низькими навчальними можливостями (вимагають спеціального підходу з боку педагога).