8. Сутність процесу навчання. Навчання як вид пізнавальності людини. Методологія процесу навчання процесу навчання. Функції навчання та їх взаємозв’язок. Рушійні сили процесу навчання.

Навчання – двосторонній процес взаємообумовленої діяльності учителя й учня, спрямований на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвиток їх інтелектуальних потенційних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

В процесі навчання чітко вирізняють провідні функції учителя і учнів:

1. Учитель виконує спонукально-організуючу функцію – научіння.

2. Учень – функцію діяльної особистості по оволодінню знаннями – учіння.

Компоненти процесу навчання.

1. Цільовий (постановка конкретної мети вивчення навчального матеріалу).

2. Стимулююче-мотиваційний (створення умов, які спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності).

3. Змістовний (змістовність навчальних програм і підручників, продуманість навчальних занять).

4. Операційно-дієвий (вдалий підбір прийомів, методів і форм навчання).

5. Контрольно-регулюючий (контроль за засвоєнням знань, формуванням і набуттям умінь і навичок).

6. Оцінно-регулятивний (виявлення рівня знань, умінь і навичок).

Усім явищам і процесам властиві діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм.

Рушійна сила – це певне психологічне відчуття утруднень у розв’язанні поставлених завдань.

Вона проявляється і спрямована на конкретні дії: оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок, аби розв’язати поставлене завдання.

Т. ч. в результаті дії механізму рушійної сили створюються оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості, оволодіння нею методами пізнавальної діяльності, формування пізнавальних мотивів навчання, а отже забезпечення міцності знань.

Види рушійних сил

Зовнішні		Внутрішні
1.	Виклад матеріалу / розуміння учнем.	1.	Завдання, які висуваються / рівень знань, умінь і навичок, які наявні.
2.	Колективне навчання / індивідуальний характер засвоєння.	2.	Індивідуальне пізнання / соціально-історичне пізнання.
3.	Явища / опис явищ.	3.	Структура мислення, що вимагається / звична для учнів система мислення.
4.	Реальні предмети / зображення предметів.	4.	Наука / навчальний предмет.
		5.	Бажання учнів / почуття відповідальності.

Найбільшої уваги до себе вимагають внутрішні протиріччя. Вони і збуджують внутрішні психологічні сили, які виступають рушієм навчальної діяльності учнів.

Ведучою рушійною процесу навчання є результат протиріч між пізнавальними і практичними завданнями з одного боку і наявним рівнем знань, умінь і навичок з іншого.

Методологічною засадою (основою) процесу навчання є наукова теорія процесу пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання і його (пізнання) можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми і методи пізнання людиною навколишньої дійсності, умови істинного пізнання.

Спільне і відмінне між процесом навчання та науковим пізнанням.

Спільне процесу навчання та наукового пізнання		Відмінне між процесом навчання та науковим пізнанням
1.	Вони спрямовані на пізнання істини, об’єктивної дійсності.	1.	На всіх рівнях навчання об’єктивно не відкриваються нові знання – учні засвоюють уже пізнані істини, хоч відбувається дослідження об’єкта пізнання.
2.	І процес навчання і процес пізнання здійснюються за схемою: спостереження (чи пізнання) – осмислення – застосування.	2.	На пізнання явищ, процесів людство витрачало десятки, сотні років, а учень засвоює ці знання протягом уроку.
3.	Спрямованість на пізнання законів та закономірностей об’єктивного світу.	3.	Якщо в процесі пізнання здобуваються тільки нові знання, то під час навчання, крім засвоєння знань, передбачає формування умінь і навичок.
		4.	Практика у пізнанні є критерієм істини, а в навчанні перевіряти істину немає потреби – практика допомагає зрозуміти навчальний матеріал.

Функції процесу навчання.

1. Освітня функція – покликана забезпечити засвоєння учнями системи наукових знань, формування умінь і навичок.

2. Розвиваюча функція – передбачає розвиток учнів в процесі навчання.

Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення, формуванню волі, емоційно-почуттєвої сфери; навчальних інтересів, мотивів і здібностей.